Вікіпедія

Іббі-Сін: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 1:
{{персона}}
{{Автопереклад|дата=грудень 2011}}
'''Іббі-Сін''' (букв.''«Названий [[Сін (міфологія)|Сіном]]»'')  ([[Іббі-Суен]])— цар [[Ур]]а, цар [[Шумер]]а і [[Аккад]]у, правив приблизно в '''[[2028 до н. е.|2028]]''' — '''-[[2003 до н. е.|2003]]''' роках до н. е., останній з [[Список царів Шумеру й Аккада#Третя Династія Ура|III династії Ура]]. Син [[Шу-Сін]]а.
 
== Правління ==
 
=== Нашестя амореїв ===
 
Хоча Іббі-Сін і був, так само як його попередники, обожнений за життя, але він вже не користувався такою могутністю. За даними [[ономастика|ономастики]] велике число царських чиновників у той час складали [[амореї]]; багато з них займали досить високі посади і користувалися довірою молодого царя.
 
У його правління [[Амореї|аморейські орди]], навіть не намагаючись прорватися на південь через розпечену «гіпсову пустелю» і побудовану царськими працівниками загороджувальну стіну, перейшли [[Месопотамія|Верхню Месопотамію]] поперек із заходу на схід та переправилися через [[Тигр (річка)|Тигр]] і [[Діяла|Діялу]] та вторгаються в сільськогосподарські райони [[Месопотамія|Нижньої Месопотамії]] зі сходу на захід. [[Амореї]] гнали свою худобу на шумеро-аккадські хлібні поля, оточували міста, відрізаючи шляхи від них до центру держави, і не отримуючи звідти допомоги, місцеві [[енсі]] стали відходити від [[Ур]]а. Так на 3-му році правління Іббі-Сіна (бл. '''[[2025 до н. е.|2025]]''' р. до н. е.) від його царства відпала [[Ешнунна]], [[енсі]] якій [[Ітурі]] ще зовсім недавно був відданим намісником батька Іббу-Сіна, царя-бога [[Шу-Сін]]а й будував, присвячений останньому, храм в [[Ешнунна|Ешнунні]]. У тому ж 3-му році спалахнуло повстання в країні [[Сімуррум]], яке було з великими труднощами придушене Іббі-Сіном.
 
=== Відпадання провінцій ===
[[Файл:Cities of Sumeria.svg|right | thumb | 400px | Древнє Межиріччя]]
 
На 4-му році (бл. '''[[2024 до н. е.|2024]]''' р. до н. е.) У залежному [[Елам]]і почалися смути. Цар Еламської області (згідно [[Сімашко]]) [[Енпі-луххан]] ([[шумер]]ські джерела називають його Енбілуа) здійснив набіг з гір на [[Сузи|Сузіану]] і звільнив міста [[Аван]], [[Адамдун]], [[Сузи]]. На 5-му році (бл. '''[[2023 до н. е.|2023]]''' р. до н. е.) від царства Ура відокремився збунтований [[Лагаш]], де ще в 3-му році зійшов з політичної сцени суккальмах Вараді-Нанна. У тому ж 5-му році Іббі-Сін для зміцнення східних кордонів видав свою сестру єдинокровну за [[енсі]] міста-держави [[Запшалі]]. На 6-му році (бл.''' [[2022 до н. е.|2022]]''' р. до н. е.) відпала [[Умма]]. Під загрозою захоплення виявилися життєво важливі центри Урської держави. Датувальна формула 6-го правління Ібб-Сіна говорить про зміцнення стін [[Ніппур]]а і [[Ур]]а. Загони ''гурушей''всюди розбігалися, грабуючи казенне добро разом з [[амореї|амореями]], щоб прогодуватися.
 
=== Голод в країні. Створення царства Ісін ===
На 6-му році (бл.''' [[2022 до н. е.|2022]]''' р. до н. е.) в [[Ур]]і почався голод, оскільки урожай в столицю перестав надходити з доброї половини округів. Іббі-Сін послав свого сановника [[Ішбі-Ерра|Ішбі-Ерру]] в ще не зворушені навалою західні райони країни з дорученням закупити у общинників зерно для державного господарства. Закупивши велику кількість ячменю (понад 10 млн літрів) за недорогою ціною (1 ''гіну'' або ''сикль'' (1/120 кг) срібла за 1 ''гур'' (225 л) зерна і звіз його в маленький окружний центр [[Ісін]], на одному з каналів, недалеко від стародавнього [[Ніппур]]а, [[Ішбі-Ерра]] зажадав у Іббі-Сіна 600 тур для перевезення зерна до столиці; тур у царя не було. Тоді [[Ішбі-Ерра]], відчувши свою силу, збунтувався проти [[Ур]]а і заснував своє власне царство. На 7-му році правління Іббі-Сіна (бл. '''[[2021 до н. е.|2021]]''' р. до н. е.) [[Ішбі-Ерра]] захопив місто [[Ніппур]]. У його руках опинилися не тільки храмові багатства, але і царська скарбниця, як припускають, споруджена тут ще [[Шульгі]]. Мало того, захопивши священне місто [[Ніппур]], [[Ішбі-Ерра]] придбав право на титул царя [[Шумер]]а. [[Енсі]] [[Казаллу]] Пузур-Німушда і [[енсі]] Гіркаля Кірбуба, послані на чолі війська битися з [[Ішбі-Ерра|Ішбі-Еррою]], перейшли на його сторону. Вже в '''[[2021 до н. е.|2021]]''' р. до н. е. [[Ішбі-Ерра]] фактично царював, спочатку обережно називаючи себе ''«лугалем своєї країни»'', а з '''[[2017 до н. е.|2017]] ''' р. до н. е. прийняв повну царську титулатуру і ввів власні датіровочние формули.▼
 
▲На 6-му році (бл.'''[[2022 до н. е.|2022]]''' р. до н. е.) в [[Ур]]і почався голод, оскільки урожай в столицю перестав надходити з доброї половини округів. Іббі-Сін послав свого сановника [[Ішбі-Ерра|Ішбі-Ерру]] в ще не зворушені навалою західні райони країни з дорученням закупити у общинників зерно для державного господарства. Закупивши велику кількість ячменю (понад 10 млн літрів) за недорогою ціною (1 ''гіну'' або ''сикль'' (1/120 кг) срібла за 1 ''гур'' (225 л) зерна і звіз його в маленький окружний центр [[Ісін]], на одному з каналів, недалеко від стародавнього [[Ніппур]]а, [[Ішбі-Ерра]] зажадав у Іббі-Сіна 600 тур для перевезення зерна до столиці; тур у царя не було. Тоді [[Ішбі-Ерра]], відчувши свою силу, збунтувався проти [[Ур]]а і заснував своє власне царство. На 7-му році правління Іббі-Сіна (бл. '''[[2021 до н. е.|2021]]''' р. до н. е.) [[Ішбі-Ерра]] захопив місто [[Ніппур]]. У його руках опинилися не тільки храмові багатства, але і царська скарбниця, як припускають, споруджена тут ще [[Шульгі]]. Мало того, захопивши священне місто [[Ніппур]], [[Ішбі-Ерра]] придбав право на титул царя [[Шумер]]а. [[Енсі]] [[Казаллу]] Пузур-Німушда і [[енсі]] Гіркаля Кірбуба, послані на чолі війська битися з [[Ішбі-Ерра|Ішбі-Еррою]], перейшли на його сторону. Вже в '''[[2021 до н. е.|2021]]''' р. до н. е. [[Ішбі-Ерра]] фактично царював, спочатку обережно називаючи себе ''«лугалем своєї країни»'', а з '''[[2017 до н. е.|2017]] ''' р. до н. е. прийняв повну царську титулатуру і ввів власні датіровочние формули.
 
=== Походи в [[Елам]] ===
У '''[[2022 до н. е.|2022]]''' р. до н. е. Іббі-Сін почав похід в [[Елам]], де відвоював міста захоплені Енпі-лухханом ([[Аван]], [[Адамдун]], [[Сузи]]), взяв у полон [[Енпі-луххан]]а і відвіз його в [[Ур]]. Через кілька років у '''[[2018 до н. е.|2018]]''' р. до н. е. Іббі-Сін здійснив похід в непокірний [[Елам]], де зайняв місто [[Хухнурі]]. Але це були останні успіхи Іббі-Сіна.▼
 
▲У '''[[2022 до н. е.|2022]]''' р. до н. е. Іббі-Сін почав похід в [[Елам]], де відвоював міста захоплені Енпі-лухханом ([[Аван]], [[Адамдун]], [[Сузи]]), взяв у полон [[Енпі-луххан]]а і відвіз його в [[Ур]]. Через кілька років у '''[[2018 до н. е.|2018]]''' р. до н. е. Іббі-Сін здійснив похід в непокірний [[Елам]], де зайняв місто [[Хухнурі]]. Але це були останні успіхи Іббі-Сіна.
 
=== Розгром Ура ===
Тим часом в Урі становище ставало трагічним. За 1 ''сикль'' срібла продавався вже не 1 ''гур'', а 1/60 ''гура'' (менше 7 літрів) ячменю чи, оскільки доступ до моря був відкритий,&nbsp;— близько 12&nbsp;кг риби. Але все ж Ібби-Сін зумів протриматися в [[Ур]]і до '''[[2003 до н. е.|2003]]''' року до н.&nbsp;е., коли [[амореї]] пропустили через зайняті ними землі військо царя [[Елам]]ської області [[Симашко]] [[Хутрантемпті|Хутран-темпті]] і його союзників «воїнів племені су» (тобто [[субару|субареїв]]). [[Ур]] був захоплений і сильно зруйнований [[Елам]]ітами, які тоді були союзниками [[амореї]]в. У джерелі, що дійшло до новітніх часів&nbsp;— шумерському літописі ''«Плачі про загибель Ура»'', розповідається що місто було подпалене [[Елам]]ітами і повністю розграбоване: {{початок цитати }}''" … тоді добрий (?) Вітер з міста вкрали, і місто в руїни&nbsp;— о горе, батько Наннар!&nbsp;— Місто на руїни звернули: народ плаче. Тоді добрий (?) Вітер з країни вигнали: народ плаче. У його стінах дірок наробили: народ ридає! <br/> У святкових вратах, в тих, де раніше ходили люди, розкидані трупи. На широких вулицях, де проходили святкування, лежать убиті. На площах, де відзначали державні свята, складені гори мертвих. Кров ллється на землю, як мідь і олово в плавильну піч, трупи як жир овечий, розкладаються на сонці … <br/> Люди Ура, порубав сокирами, шоломи з голів розгубили; як газель, вбита полюванням, лежать, уткнувшись губами в пил. Його люди, поранені списами, лежать неперев'язаних. Його люди, побиті Клевцов, лежать з непокритою головою. Де не так давно, їхні дружини народжували дітей, лежать (мертві) у власній крові … <br/> Хто наважився чинити опір, того побито зброєю. Хто рятувався втечею, того забрала буря. І сильний і слабкий, всі загинули в Урі, всі як один. Літні люди&nbsp;— чоловіки і жінки, що не покинули своїх будинків, згоріли у пожежі. Немовлят, що лежать на колінах матерів, як рибу забрала вода (каналів). Молодих мешканців, дітей та підлітків, пов'язали мотузками, синів і слуг Ура забрали в рабство … <br/> Загинув державний суд&nbsp;— народ плаче. Державну думу поглинуло болото&nbsp;— народ плаче. Мати залишила дочку свою, сина розлучили з батьком&nbsp;— народ ридає! <br/> З міст його рідних прогнали народ «чорноголових»! Їх покровителька, немов перелякана птиця, Нінгаль, покинула місто, немов налякана крилата птиця, покинула своє місто! <br/> Про батько Наннар, Ур спустошений, і жителі його розігнані !''. {{кінець цитати}}▼
 
▲Тим часом в Урі становище ставало трагічним. За 1 ''сикль'' срібла продавався вже не 1 ''гур'', а 1/60 ''гура'' (менше 7 літрів) ячменю чи, оскільки доступ до моря був відкритий,&nbsp;— близько 12&nbsp;кг риби. Але все ж Ібби-Сін зумів протриматися в [[Ур]]і до '''[[2003 до н. е.|2003]]''' року до н.&nbsp;е., коли [[амореї]] пропустили через зайняті ними землі військо царя [[Елам]]ської області [[Симашко]] [[Хутрантемпті|Хутран-темпті]] і його союзників «воїнів племені су» (тобто [[субару|субареїв]]). [[Ур]] був захоплений і сильно зруйнований [[Елам]]ітами, які тоді були союзниками [[амореї]]в. У джерелі, що дійшло до новітніх часів&nbsp;— шумерському літописі ''«Плачі про загибель Ура»'', розповідається що місто було подпалене [[Елам]]ітами і повністю розграбоване: {{початок цитати }}''" … тоді добрий (?) Вітер з міста вкрали, і місто в руїни&nbsp;— о горе, батько Наннар!&nbsp;— Місто на руїни звернули: народ плаче. Тоді добрий (?) Вітер з країни вигнали: народ плаче. У його стінах дірок наробили: народ ридає! <br/> У святкових вратах, в тих, де раніше ходили люди, розкидані трупи. На широких вулицях, де проходили святкування, лежать убиті. На площах, де відзначали державні свята, складені гори мертвих. Кров ллється на землю, як мідь і олово в плавильну піч, трупи як жир овечий, розкладаються на сонці … <br/> Люди Ура, порубав сокирами, шоломи з голів розгубили; як газель, вбита полюванням, лежать, уткнувшись губами в пил. Його люди, поранені списами, лежать неперев'язаних. Його люди, побиті Клевцов, лежать з непокритою головою. Де не так давно, їхні дружини народжували дітей, лежать (мертві) у власній крові … <br/> Хто наважився чинити опір, того побито зброєю. Хто рятувався втечею, того забрала буря. І сильний і слабкий, всі загинули в Урі, всі як один. Літні люди&nbsp;— чоловіки і жінки, що не покинули своїх будинків, згоріли у пожежі. Немовлят, що лежать на колінах матерів, як рибу забрала вода (каналів). Молодих мешканців, дітей та підлітків, пов'язали мотузками, синів і слуг Ура забрали в рабство … <br/> Загинув державний суд&nbsp;— народ плаче. Державну думу поглинуло болото&nbsp;— народ плаче. Мати залишила дочку свою, сина розлучили з батьком&nbsp;— народ ридає! <br/> З міст його рідних прогнали народ «чорноголових»! Їх покровителька, немов перелякана птиця, Нінгаль, покинула місто, немов налякана крилата птиця, покинула своє місто! <br/> Про батько Наннар, Ур спустошений, і жителі його розігнані !''. {{кінець цитати}}
 
Іббі-Сін в ланцюгах був поведений в [[Елам]]. Подальша доля Іббі-Сіна невідома. Правив Іббі-Сін 24 роки.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Іббі-Сін