Мочулище: відмінності між версіями

Село Мочулище належить до Мочулищенської сільської Ради Дубровицького району Рівненської області. Крім с. Мочулище до Мочулищенської сільської Ради належить село Крупове і село Червоне, яке раніше носило назву і по документах та мешканцями села називалося[[Острівці село(Дубровицький район)|Острівці]].

Перша згадка про Мочулище належить до 1561 року. Існує кілька легенд, що до походження назви села. За однієї з легенд, тут жив козак Мочула за його добрі справи і названо село. За іншою легендою, нібито князівські збирачі податей ніяк не могли дістатися до загубленого в лісах і болотах села, хоч і знали про його існування, і все запитували: «Мо’, чули ще?» Село знаходиться біля лісу в якому багато боліт, низин. Скоріш всього назва походить від місцевості на якій розташовано. В тлумачному словнику української мови мочар (і): багнисте місце, болотисте місце, поросле мохом і травою. До того ж сусіднє село носило назву Острівці, що говорить саме за себе. Старожили розповідають, що по болотах в лісі ріс мох, які місцеві жителі використовували в своєму побуті. Називали цей мох «мочулка». Село розташоване на південному сході від районного центру міста Дубровиця. На півдні межує з селом Крупове. На північному заході через лісові масиви розташоване село Ясинець. На північ від села Мочулище знаходиться населений пункт село ЧервонеОстрівці, що належить до Мочулищенської сільської ради. На заході від села Мочулище — населені пункти Володимирецького району. На південному заході село межує з населеним пунктом Литвиця.

Про організацію колгоспу населення вже інформували в 1947 році, а в 1948 р. вже почали записуватись до колгоспу. Для організації колгоспу у людей брали корови, коні, реманент, збіжжя забирали хліви (перевозили). Перший колгосп був на території теперішнього господарства Шапор Надії там були звезені хліви, (під корівники) в новоствореному колгоспі були корови, коні, свині. З кожним роком життя стає кращим вже й перші МТС створюються в колгоспах, будується клуб, відкрито садочок, пошту…. Сім'ї були великі, жити було важко, тому, дітей з багатодітних сімей (а це була більшість) за згодою батьків забирали в інтернати де вони знаходилися на повному державному забезпечені. Світло в селі було від колгоспного дизеля до 12 год ночі, а в 1966 р. провели всім світло від РЕСу. Як зазначено в « Історії міст і сіл УРСР» 1973 року … «Мочулище — село центр сільської ради. Розташоване за 7 км від районного центру, за 10 км від підпорядкованих сіл Червоне[[Острівці (Дубровицький район)|Острівці]], [[Крупове]]. В Мочулищі розташована центральна садиба колгоспу ім. Куйбишева. За колгоспом закріплено 2153 га землі, в тому числі935 орної. Осушено 544га. Основний напрям господарства — вирощування льону, картоплі та зернових, м'ясо — молочне тваринництво, є допоміжне підприємство, що переробляє дикоростучі ягоди та гриби. 49 передовиків нагороджено медаллю „За доблесну працю. На відзнаку 100-річчя з дня народження В. І. Леніна“. В селі є восьмирічна школа, в якій навчається 260 дітей, працює 15 вчителів, бібліотека фельдшерсько-акушерський пункт, відділення зв'язку. Партійна організація налічує 19 комуністів, комсомольська — 65 членів ВЛКСМ. 1978 році проходить об'єднання колгоспів із Сельцем. Правління колгоспу „Зоря комунізму“ було в Сельці. Голова колгоспу Боришевський Петро Наумович. За його правління було побудовано в с. Круповому будинок культури, а с. Мочулищі сільський клуб, свинарник, кормоцех, склад, але він не довго працював і на посаду голови колгоспу стає Чумак Микола Сергійович. Розбудовується село. Краще живеться в колгоспі. Всі поля засіяні нічого не пустує. Населення забезпечене роботою. Багато людей працює не тільки в колгоспі, а й в Дубровиці на різних підприємствах. Працюють, здобувають освіту, народжують дітей. Село живе. Звичайно, ті хто працює на підприємстві отримують більшу зарплату ніж в колгоспі, але й умови проживання покращуються…». У 1986 році колгосп роз'єднали. В Мочулищі знаходиться правлінні колгоспу ім. Куйбишева… 1990 роки головою колгоспу стає односелець молодий, енергійний, Голяка Адам Іванович. За його правління в колгоспі багато чого змінюється на краще. Побудовано 18 будинків для молодих спеціалістів, нову контору, переобладнав лазню, добудовано ферму, молоко-блок, овочесховище. Добудовано бокси для машин, автозаправку. Запрацювала їдальня для механізаторів, хлібопекарня, було закуплено багато техніки: тракторів, машин, комбайнів, придбано 3 автобуси. Побудовано нову контору, а в старому приміщені контори працювала швейний цех. Проведено централізований водопровід до садочка тощо.