Чотові скелі: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
MSha (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію |
||
Рядок 37:
Львівський історик Людвік Зелінський у [[XIX ст.]], досліджуючи територію Чотових скель, у журналі «Львовянин» писав про знайдені там руїни поганського замку, побудованого в [[VIII ст.]] В [[XVII ст.]] львівська [[монахиня]], а в кінці [[XVIII ст.]] якась міщанка Гертруда, розповіли, що вони особисто бачили на скелі руїни стародавніх мурів і замку (залишки валів можна побачити біля скель також нині).
У народі щодо цього є кілька переказів. Один із них — на скелі був замок якогось боярина Ігоря, названий Орлиним. Може, саме тому одна із скель, найвища, має назву «Орлине гніздо». За часів Австрії скелю перетворили на каменоломню. Цікаву властивість приписують
Чотовою скелею опікувалася пильно ігуменя конвенту бенедиктинок Йосифа Кун. Вона провела на скалу східці з поруччям, а на верху виставила альтану з гострим дахом і верандою. Цю будову називала святинею Аполлона або Муз. Сама ігуменя описала Чотову скелю й околиці міста у збірці віршів «Lembergs schotie Umgebungen» («Гарні околиці Львова», нім., 1834). Йосифу Кун австрійські власті підозрювали в участі у революційних гуртках і вивезли зі Львова до Стирії.
Рядок 47:
У 1672 році з турецько-татарською навалою на Львів частина селян навколишніх сіл і деякі передміщани переховувалися із своїми сім'ями та майном у лісах біля Чотової скелі. Під час останньої навали татар на Львів у 1695 році кілька ночей на Чотовій скелі за дорученням захисників міста розвідник спостерігав за пересуванням татарських орд, пильно стежив, звідки буде їх наступ на львівську фортецю.
Після проголошення [[ЗУНР]] з кінця листопада [[1918]] року на території
== Культура ==
|