Кличний відмінок: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
→II відміна: уточнення |
→II відміна: уточнення |
||
Рядок 68:
* М'яка група має закінчення:
** -'''ю''' для більшості іменників: <tt>''Андрію''</tt>'', <tt>Василю</tt>, <tt>Віталію</tt>, <tt>Грицю</tt>, <tt>Юрію</tt>, <tt>краю</tt>, <tt>розмаю</tt>, <tt>ясеню</tt>, <tt>бійцю</tt>, <tt>знавцю</tt>, <tt>царю</tt>, <tt>кобзарю</tt>'';
** '''-е''' для деяких іменників, що закінчуються на '''-ець''' (з характерним чергуванням): ''женче (''від ''жнець), кравче (''від ''кравець), шевче (''від ''швець), хлопче, молодче (''але ''бійцю, борцю, знавцю, добровольцю,'' а також як прізвища — ''Жнецю, Кравцю, Швецю)''. Ця особливість пов'язана з наслідками третьої палаталізації, походженням
** іменник '''Ігор''', хоч і належить до м'якої групи ІІ відміни, але нормативно за правилами правопису має форму <tt>''Ігоре''</tt><ref>[http://linguist.univ.kiev.ua/WINS/pidruchn/imen/ilona2.htm «Особливості відмінювання українських прізвищ, імен та по батькові»], Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, кличний відмінок.</ref>, хоча в мовознавчій літературі зустрічається також Ігорю<ref>{{Cite web|title = Словники України on-line|url = http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/|website = lcorp.ulif.org.ua|accessdate = 2016-02-12}}</ref>.
** для іменників середнього роду на -е кличний відмінок тотожний називному.
| |||