Східноєвропейський театр воєнних дій Другої світової війни: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м Вікіпосилання має ідентичний текст до пайпу і після |
|||
Рядок 131:
=== Корінний перелом 1943 року ===
{{main|Сталінградська битва|Операція «Іскра»|Операція «Полярна Зірка»|Острогозько-Россошанська операція|Воронезько-Касторненська операція 1943|Битва на Курській дузі|Донбаська операція (1943)|Битва за Дніпро|Гомельсько-Речицька операція}}
'''Тотальний наступ СРСР'''
Відчувши у собі сили, радянське командування кинуло фронти у наступ. На півдні Червона Армія звільняла Кубань, центральні частини штурмували Воронеж, а на півночі відбувалася найголовніша подія всієї зими - Операція "Іскра".
12 січня, після потужної авіа- та артпідготовки, радянські бойові загони з боку Ленінграду та зі сторони Путилово нанесли удари, в результаті чого 18 січня зустрілися у районі робочого селища №1. Контрудари німців були стримані, а наступ СРСР тривав і надалі. Блокаду було прорвано, місто отримало зв'язок із країною. На протязі січня-лютого відбулося декілька контратак, котрі посунули Вермахт від Ленінграду. Однак, поспішні дії та надзвичайна впевненість у своїх діях зіграли злий жарт зі Ставкою - операція "Полярна Зірка" провалилася, не давши жодних переваг на фронті.
На півдні ж, під Сталінградом, було оточено велику групу німецьких військ. У полон потрапило майже 100 тисяч чоловік, а також генерал-фельдмаршал Паулюс. Відчуваючи провал, що наближався, союзники Німеччини наказали своїм частинам менше вступати в бій на південному фронті.
Під Воронежом, на лінії Острогожськ — Россош починається масований наступ радянських військ, метою якого було звільнити Харків та Воронеж, а також створити сприятливі умови для наступу на Донбас та Курськ. У ході кількох масштабних ударів вдалося вкотре звільнити першу столицю України, а в районі Курська створюється виступ у німецький бік.
Загалом, ініціатива на фронті в період з січня по травень 1943 року переходила з рук у руки. Спочатку потужні удари та масовані наступи дозволили СРСР звільнити Ленінград, Сталінград та просунутися на декілька десятків кілометрів по всьому фронту; потім німецька організованість та вдалі дії в обороні дозволили стримати просування радянських військ, знову захопити Харків та стабілізувати фронт.
На перший план виходить організація воєнних дій та перевага у повітрі. Зокрема, починаються бої з використанням нових зразків літаків на Кубані, а радянська дальня авіація скидує бомби на Данциг та [[Кьонігсберг]]. У відповідь, Люфтваффе бомбардує промислові зони у Саратові та Ярославлі. Необхідність швидкого та переможного наступу стає більш ніж очевидною. Обидві сторони вже не бажають відсиджуватися в окопах. Їхні наміри зрозумілі: СРСР потрібно звільнити свою територію, а Німеччина не хоче пускати Радянський Союз за лінію Дніпра.
'''Літній наступ СРСР'''
У червні Курськ був під володінням СРСР, а виступ навколо нього (у бік Німеччини) створював загрозу оточення величезної групи військ. Аби вберегти місто та армію, радянське командування перетворює Курськ на справжню фортецю. Поблизу нього дислокуються численні танкові та авіаційні частини. Німці ж планували вдарити всіма силами на цей виступ, а потім почати контрнаступ на південь, з метою заволодіти Сталінградом з другої спроби. Наближалася найбільш важлива битва Другої Світової війни.
5 липня, після довгої стратегічної паузи, Вермахт розпочинає масований наступ танків з півночі та півдня у напрямку Курська. Однак, 10 липня група військ, що наступала з півночі (поблизу Ольховатки) було зупинено, і німці стали в оборону. Південне угруповання досягло більшого: у результаті прориву оборони, війська фон Клюге дісталися до Прохорівки.
11 липня розпочалася наймасштабніша зустрічна танкова битва. Із західного та південного напряму на Прохорівку було кинуто майже півтисячі німецьких "Тигрів", "Пантер" та "Фердинандів". Їм протистояли радянські "Т-34", "СУ-152" та інші одиниці бронетехніки. Було задіяно частини повітряних флотилій, численні людські ресурси. У результаті кровопролитних боїв, Червона Армія не тільки стримала фашистів, а й контратакувала, відкинувши їх до початкових позицій. Курську битву було виграно.
Успішні дії та хоробрість перед обличчям ворога дозволили СРСР відкинути німців від Курська, остаточно звільнити Харків, Орел,Белгород та розпочати наступ на Смоленськ. Партизанські дії у тилу фашистів (зокрема, рейкова війна), дозволили перекрити основні шляхи постачання зброї, припасів та провізії на фронтові ділянки. Гітлер розумів, що ні про який контрнаступ не може йти й мови. Його останньою надією на спасіння залишалася природна перешкода - Дніпро. За наказом фюрера, німецькі інженери починають створювати Східний Вал - оборонну лінію на правому березі річки.{{seealso|Московська конференція (1943)|Тегеранська конференція 1943}}
'''Битва за Дніпро'''
Вдало спрацювавши під Курськом, Ставка розпочинає широкий фронтовий наступ. У кінці серпня до бою стають війська від Смолєнська й аж до Чорного Моря. Організовані дії дозволяють вже у середині вересня звільнити Донбас та розпочати контратаку під Новоросійськом. Уже 21 вересня, північніше Києва, радянські війська форсували річку Дніпро. Командування ЧА надає декілька напрямів для основних ударів, і вже у жовтні захоплює десятки плацдармів на правому березі. Розпочинається Нижньодніпровська наступальна операція, в ході якої звільнено міста Дніпропетровськ, Запоріжжя, Кременчуг, Херсон. Червоноармійці у період жовтня- початкулистопада блокують Крим, залишаючи німецькі сили замкнутими на півострові, а також звільняють від ворога Київ. 6 листопада Битва за Дніпро завершується, СРСР укріплюється на правому березі.
'''Підсумки подій 1943 року'''
Поразка під Сталінградом стала першим ударом для Вермахту, прорив блокади Ленінграду розпочав добивання, Курська битва вклала німців на лопатки, а вдале форсування Дніпра - добило гітлерівців. Їхні сили та резерви танули, просування на Схід було мінімальним, відступ на Захід відбувався майже не щодня. Аби хоч щось протиставити СРСР, німці проводили політику "випаленої землі". Втім, це не дуже допомогло: фінансова допомога Великобританії та США, 2 конференції та швидке відновлення потужностей зруйнованих міст дозволили Радянському Союзу швидко наступати на всьому фронті.
Однак, ворог, хоч і був знесилений та морально виснажений, все ще володів значною частиною території СРСР. Надалі командування Ставки повинне було провести ряд операцій, аби остаточно звільнити Правобережну Україну, Білорусію Прибалтику та вийти до своїх кордонів.
=== Бойові дії в 1944 році ===
| |||