Вікіпедія

Спасо-Преображенський собор (Чернігів): відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
прибрано зайву категорію, вікіфікацію, правопис
Рядок 21:
|стиль =
|адреса =
|карта розташування = Україна Чернігівська область
|релігійна конфесія = Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній» /[[УПЦ МП]]
|
}}
 
'''СпасоСпа́со-ПреображенськийПреображе́нський (Спаський)собо́р''', соборабо у'''Спа́ський [[Чернігів|Чернігові]]собо́р''' у Чернігові — одна з найстаріших збережених монументальних кам'яних будов України, головна споруда [[Чернігівське князівство|Чернігівського князівства]]. Пам'ятник [[Архітектура Київської Русі|давньоруського зодчества]]. Зала храму є чи не найкращою в України для звучання голосу; акустичні характеристики зали - — вражаючі і неперевершені.
 
== Історія ==
Після смерті [[Володимир Святославич|Володимира Святославича]], в [[1015]] році почалися часи князівських чвар та ворожих нападів. Мир настав тільки після того, як [[Ярослав Мудрий|Ярослав Володимирович]] та [[Мстислав Хоробрий|Мстислав Володимирович]] поділили між собою землі. У перші десятиліття князювання Ярослава великого будівництва у Києві не проводилося. На противагу цьому в Чернігові, який був центром князівства у якому правиви Мстислав починається спорудження князівського центру. Дослідники припускають, що князь багато в чому наслідував свого батька Володимира. Ще будучи князем у Тмуторокані, [[1022]]. року Мстилав побудував Богородичну церкву, можливо взявши за взірець Богородичну Десятинну церкву в Києві. Під час Тмутороканської експедиції 1952 року р.археолог Борис Рибаков дослідив залишки кам’яноїкам'яної церкви, яка за своїми технічними та архітектуримиархітектурними харктеритикамихарактеристиками була дуже схожа на Десятинну церкву в Києві. Таким чином, можна припустити, що це і була та сама Богородична цервацерква, адже інших кам’янихкам'яних споруд знайдено не було.
 
У [[1035]] році [[Мстислав Хоробрий|Мстислав Володимирович]] починає будівництво Спасо-Преображенського собору. Про його спорудження можна дізнатися з рядків літопису, що описує під 1036 роком смерть Мстислава: ,,Мстислав пішов на полювання. Розхворівся і помер. І поклали його в церкві у святому Спасі, адже він сам його заложив і за його часу були стіни його возведені на висоту вершника, який сидів на коні з піднятою рукою’’.
 
За припущенням дослідників Тіло Мистислава було поховане у склепі, який розташовувався у лівій прибудові Соборусобору.
Будівництво собору було завершене сином Ярослава Мудрого Святославом, який після смерті Мстислава очолив Чернігівське князівство.
Під час татаромонгольської навали собор зазнав руйнувань, зокрема було частково зруйновано склепіння та знищено бані.
Спасо-Преображенський собор стояв у центрі палацових будов княжого «стольного града» і був також усипальницею князів.
Рядок 40 ⟶ 39:
=== Архітектура ===
 
У плані — прямокутник, поділений двома рядами опорних стовпів на три нави, завершені на сході трьома півкруглими апсидами, з 5 банями. Об'ємно-просторова композиція собору надавала йому оригінальну форму піраміди. Архітектурні форми собору спокійні та урочисті. Центральні частини фасадів високо здіймаються над боковим та просторово виділяється архітектурний хрест. Площини фасадів стримано членуються пілястрами, які в другому ярусі мають складний профіль. Фасади прикрашено численними орнаментами з цегли. Тут і своєрідні «віяла», і шахові візерунки, і хрести, і «сонечка». Середню частину західного фасаду членує великий пояс меандру. Особливо багато прикрашені візерунками та орнаментами з цегли центральний барабан та башта.
Всередині собору бокові відгалуження просторового хреста відокремлені від підкупольного простору трифоріями, що спираються знизу на мармурові колони. Мармурові колони поставлені на профілійовані бази і завершуються стилізованими іонійськими капітеліями з овочевим орнаментом. Подібні капітелі відомі в Херсонесі, в ряді візантійських споруд.
З південного та північного боків собору згодом були прибудовані каплиці-усипальниці, де [[Чернігівські князі|князів Чернігівської династії]]. На жаль, нині невідомо про те, наскільки Спаський собор наслідував архітектуру Десятинної церкви. Невідомо також, яким його задумував Мстислав Володимирович. Будівництво собору після його смерті було на певний час припинене, оскільки на бокових фасадах видно, що після другого поверху мурування має дещо інший характер. Не виключена можливість того, що мармурові колони, які можна побачити всередині храму були також і в Десятинній церкві, а під головними стовпами у церквах [[Тмуторокань|Тмуторокані]] та [[Церква Івана Предтечі (Керч)|Івана Предтечі]] в [[Керч]]і. Цікаво те, що цей характерний для візантійського будівництва 10-11 ст. прийом в давньоруській архітектурі більше не повторюється. Крім візантійських столичних константинопольських споруд складний тип хрестовокупльної системи зустрічається в храмах 10 ст. в [[Болгарія|Болгарії]] та [[Абхазія|Абхазії]]. Певними аналогіями Спасо-Преображенського собору за планом є деякі будови Константинополя.
 
Рядок 75 ⟶ 74:
| issn = 2078-063X
| ref =
}}</ref> Іконостас також був декілька разів перероблений. На місце усипальниць добудовано тамбури з бароковими декоративними фронтонами, збудовано бокові закомари: надбудовано північну і добудовано південну (на місце хрещальні) башти, завершені високими шпилями.
 
1814 &nbsp;р. за ініціативою єпископа [[Михаїл Десницький|Михаїла Десницького]] складено проект розпису інтер'єру храму, який так і не був реалізований. Натомість у життя був втілений спрощений проект єпископа, який виконав художник Я. Юринов з помічниками. Тоді, через недбалість майстрів було частково замальовано фрески 11 століття. Після цього стінопис ще кілька разів поновлювався.
 
1818 &nbsp;р. за проектом архітектора [[Карташевський Антон Іванович|Антона Карташевського]] біля західного, північного та південного порталів було зведено просторі тамбури, а в кінці 19 ст. позолочено верхи. Після таких змін собор фактично і набув сучасного вигляду.
 
Від давнього декоративного оздоблення собору збереглися різьблені шиферні парапети на хорах, деякі фраґменти фресок з [[11 століття]] (серед інших зображення [[Фекла Іконійська|святої Теклі]], що зберігалося в музеї, загинуло 1941); підлогу з шиферних інкрустованих мозаїчних плит, прикрито керамічними.
Рядок 85 ⟶ 84:
=== Дослідження ===
 
1923 організовано масштабні архітектурно-археологічні дослідження Спасо-Преображенського собору в Чернігові. Її проводила група видатних українських науковців: [[Макаренко Микола Омелянович|Микола Макаренко]], [[Іван Моргилевський]], [[Євфимовський Володимир Степанович|Володимир Євфимовський]].
 
=== Сучасний стан ===
 
Частина багатої колись золотої і срібної церковної утварі зберігається в [[Чернігівський історичний музей|Чернігівському історичному музеї]]. З [[1967]] Спасо-Преображенський собор входить до складу [[Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній»|Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній»]].
 
Богослужіння в храмі відправляють клірики [[Українська православна церква (Московський патріархат)|Української православної церкви (Московського патріархату)]].<ref>[http://www.thisisukraine.org/index.php/uk/what-to-see/cherkvy/47.html Спасо-Преображенський собор]&nbsp;— ThisIsUkraine.org</ref>
Рядок 97 ⟶ 96:
== Цікаві факти ==
 
У серпні 1914 року у Спаському соборі, майбутній український письменник [[Казка Аркадій Васильович|Аркадій Казка]] за дорученням майбутнього знаного поета та політика [[Василь Еллан-Блакитний|Василя Елланського]] прийняв присягу на вірність [[Братство самостійників|Братству самостійників]] у юнака-гімназиста [[Бжеський Роман Степанович|Романа Бжеського]].<ref>{{cite web | url = http://day.kyiv.ua/uk/article/cuspilstvo/znayomstvo-z-arkadiyem-kazkoyu-prysyaga | title = Знайомство з Аркадієм Казкою. Присяга | publisher = Газета «День» | author = Тамара Демченко, Володимир Бойко | date = 27 серпня 2015 | accessdate = 10 жовтня 2016 }}</ref>
 
== Галерея ==
<center>
<gallery widths="225px" heights="225px">
Рядок 113 ⟶ 112:
 
== Див. також ==
* [[Список давньоруських архітектурних споруд домонгольського періоду]]
* [[Архітектура Візантійської імперії]]
* [[Креслення архітектора]]
Рядок 125 ⟶ 124:
{{Портал|Історія|Мистецтво|Архітектура|Україна}}
* [http://sketchup.google.com/3dwarehouse/details?mid=107749f40e496266f645b63b05b45c8e&prevstart=0 3D-модель Спасо-Преображенського Собору (Google Earth)]
* [http://tour-cn.com.ua/ Туристично-інформаційний портал "«Чернігів для туриста"»]
* [http://procn.tut.su Сайт про місто Чернігів]
 
Рядок 141 ⟶ 140:
[[Категорія:Культові споруди України]]
[[Категорія:Храми Української православної церкви (Московського патріархату)]]
[[Категорія:Храми України, які використовує РПЦ МП]]
{{Reli-stub}}
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Спасо-Преображенський_собор_(Чернігів)