Нубія: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
-Категорія:Єгипет; -Категорія:Судан за допомогою HotCat |
Немає опису редагування |
||
Рядок 1:
[[Файл:Africa 1885.jpg | thumb | Нубія на карті [[Африка|Африки]] [[1885]] р.]]
'''Нубія''' — [[історична область]] в долині [[Ніл]]у, між першим і шостим порогами, тобто північніше [[
Сучасні [[нубійці]] говорять на двох споріднених мовах [[Нубійські мови|нубійської гілки]] [[Східносуданські мови|східносуданської надсім'ї]] — [[нобін]] (нащадок старонубійського) і [[кенузі-донгола]], а частина — тільки на [[арабська мова|арабській]].
Рядок 10:
У результаті арабських завоювань Нубія виявилася відрізаною від всіх контактів з [[Візантія|Візантією]] і взагалі з усім християнським світом. І тим не менше їй протягом довгих століть вдавалося стримувати ісламський наступ і зберігати своє християнство і свою політичну незалежність. Нубія залишалася християнським регіоном до самого кінця середньовіччя.
Нубійська церква керувалася [[Коптська православна церква|коптською Єгипетською церквою]]. Всі єпископи призначалися безпосередньо каїрським патріархом і були відповідальні лише перед ним. Церква в Нубії не була організована як автокефальне або навіть автономне національне утворення: вона розглядалася як частина Коптської церкви. У результаті через цей каїрський контроль Нубійська церква не змогла розвинути в народі почуття етнічної солідарності, яке, як правило, було вирішальним фактором для виживання автокефальних національних церков. Коли Нубійське християнство зіштовхнулося з змінами політичної та соціальної структури, така необхідна
Хоча Нубійська церква підпорядковувалася Каїру, [[коптська мова]] не стала її головною богослужбовою мовою. Цікаво, що Нубійська євхаристія (злегка перероблена версія літургії св. Марка) до XII ст. служилась на [[грецька мова|грецькій мові]]. Але паралельно, починаючи з IX ст., почала вживатися [[старонубійська мова]]. [[Чернецтво]], яке в Єгипетській церкві відігравало важливу роль, в Нубії було вельми маловідомим феноменом: археологічні розкопки виявили лише малу жменьку монастирів у всій величезній країні. Це теж було показником певної слабкості Нубійської церкви.
|