Осінчук Михайло Іванович: відмінності між версіями

З початком [[Перша світова війна|Першої світової війни]] був змушений перервати студії. В 1917—1918&nbsp;рр. продовжував навчання в університеті. З листопада 1918&nbsp;р. служив картографом у Секретаріаті внутрішніх справ [[ЗУНР]] в [[Івано-Франківськ|Станіславі]] (тепер Івано-Франківськ), перебував у рядах [[УГА]] (поручник) та [[Армія УНР|Армії УНР]]. <!--Пережив «чотирикутник смерті» на Вінничині. --> У серпні 1920&nbsp;р. повернувся додому, викладав в українських гімназіях у [[Дрогобич]]і і [[Рогатин]]і.<ref name="pidvol">[http://www.pidvol-library.org.ua/index.php/%D0%A5%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8/Page-9.html Осінчук Михайло Іванович]</ref>

 

 

У співпраці з [[Ковжун Павло Максимович|Павлом Ковжуном]] виконав церковні [[Поліхромія|поліхромії]] в українському візантійському стилі у дванадцяти<ref>За іншими даними&nbsp;— у двадцяти.</ref> церквах Галичини (в селах Озірна, [[Сокаль]], Зашків, Долина, Миклашів, Наконечне, [[Калуш]], Стоянів та ін.). В цих роботах митець зумів створити нове, органічно свіже українське декоративне мистецтво. Михайло Осінчук брав участь у роботах з внутрішнього оздоблення [[Собор святого Юра|Собору святого Юра]] у Львові. Також йому належить оформлення десяти іконостасів.

[[Категорія:Діячі ЗУНР]]

[[Категорія:Уродженці Голошинців]]

[[Категорія:Випускники Ягеллонського університету]]

[[Категорія:Вояки Української Галицької Армії]]