Британська імперія: відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
V.lukyanyuk (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 167:
 
=== Домініони ===
Оголошення Сполученим королівством війни Німеччині у вересні 1939 року не поширювалося автоматично на домініони. Проте всі вони, крім Ірландії, оголосили Німеччину ворогом. Ірландія, яка роком перед тим добилася виводу британських кораблів зі своїх портів, вирішила притримуватися позиціі нейтралітету. Австралія вступила у війну союзником Британії. Під час війни австралійці залишилися незадоволеними тим, як [[Вінстон Черчилль|Черчіль]] використовував їхні війська на [[БлижнійБлизький Схід|БлижньомуБлизькому Сході]].
 
Після війни, в 1951 році, Австралія й Нова Зеладнія утворили регіональну організацію безпеки [[АНЗЮС]] зі США. Ще більше ослабилися зв'язки з домініонами, коли в 1961 році Сполучене королівство взяло курс на утворення європейського співтовариства, що припинило привілегійований статус домініонів на британському ринку.
Рядок 192:
Суецька криза підтвердила зменшення ролі Британії на світовій сцені й показала, що надалі Сполучене Королівство не матиме змоги діяти без принаймні згоди, якщо не підтримки Сполучених Штатів. Суецькі події нанесли глибоку рану британському гонору. Один із членів парламенту назвав цю подію британським [[Ватерлоо]], інший оголосив, що Британія стала американським сателітом. Пізніше [[Маргарет Тетчер]] назвала стан, в який потрапила британська політика, «суецьким синдромом». Одужати від цієї хвороби Британія не могла аж до [[Фолклендська війна|Фолклендської війни]] 1982 року.
 
Хоча Суецька криза призвела до послаблення Британської ролі на Близькому Сході, Британська присутність не зникла зовсім. Британські війська повернулися в регіон, в 1957 році відбулося вторгнення в [[Оман]], в 1958 — в [[Йорданія|Йорданію]], в 1961-му — в [[Кувейт]], хоча в цих випадках британці подбали про те, щоб заручитися американським схваленням, оскільки політика нового прем'єр-міністра [[Гарольд Макмілан|Гарольда Макмілана]] притримувалася чіткого проамериканського курсу. Протягом ще одної декади Британія зберігала присутність на БлижньомуБлизькому Сході, вивівши свої сили з [[Аден]]у в 1967 році й [[Бахрейн]]у в 1971.
 
=== Середземномор'я ===