Аромотерапія: відмінності між версіями

'''Ароматерапі́я''' — це стародавнє, вдосконалене віками мистецтво використання [[ефірна олія|ефірних олій]], [[Фітонциди|фітонцидів]] рослин та інших ароматних речовин для укріплення фізичного та психічного [[здоров'я]] та для [[косметика|косметичного]] догляду за тілом. Використання ароматичних речовин відоме ще з часів стародавніх культур [[ДавнійСтародавній Єгипет|Єгипту]], [[Стародавня Індія|Індії]] і [[Стародавній Китай|Китаю]], [[Антична Греція|античної Греції]] та [[Античний Рим|Риму]].

Історична довідка. ДревняСтародавня медицина використовувала лимон при блювоті, гарячці, проносі. В середньовіччя вважалося, що лимон захищає від чуми і є протиотрутою при укусах змій. Лимоном лікували жовтяницю. Як профілакту від холери та жовтяниці в країнах Малої Азії іта БлижньогоБлизького Сходу в багатьох блюдахстравах використовують лимон у значній кількості. Він допомагає при серцебитті, а запах лимонної олії заспокоює іта веселить серце, корисний тому, хто випив отруту. Римський агроном Палладій культивував лимони в 4 ст., а в 8—11 ст. арабські завойовники посадили лимон в Сахарі. Мавританська[[Арабське завоювання Піренейського півострова|Арабське окупаціязавоювання Іспанії]] привелапривело до того, що лимони заявилися і в тому регіоні. До 1698 року були признанівизнані лікувальні властивості лимона, завдяки яким він користувався великим попитом на Британському флоті, і по цей день британських моряків називають «лайміз» по назві одного із сортів лимона.