Шашкевич Маркіян Семенович: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
оформлення
Рядок 31:
1838 року закінчив [[Львівська духовна семінарія Святого Духа|Львівську духовну семінарію]]. За даними [[Горак Роман Дмитрович|Романа Горака]], висвячений 20 травня 1838 митрополитом [[Михайло (Левицький)|Михайлом Левицьким]]<ref name="РГ49">''Горак Р''. Задля празника. У сутінках…&nbsp;— С. 349.</ref>. Був призначений парафіяльним священиком у селах Львівщини: спочатку&nbsp;— в [[Гумниська (Буський район)|Гумниськах]], де була плебанія в жалюгідному стані з гнилою підлогою, через це 3 жовтня 1838 писав у листі до консисторії прохання про переведення в інше місце, зокрема, через вагітність дружини.<ref name="РГ49"/> Потім&nbsp;— в [[Нестаничі|Нестаничах]] Холоївського деканату (скерування отримав 18 жовтня) і Новосілках.
 
Під час навчання в семінарії Шашкевич спільно з [[Головацький Яків Федорович|Яковом Головацьким]] та [[Вагилевич Іван|Іваном Вагилевичем]] згуртував національно свідому молодь ([[Білинський Іван Григорович|І.&nbsp;Білинський]], Ф.&nbsp;Мінчакевич, М.&nbsp;Козловський, А.&nbsp;Величковський, [[Ількевич Григорій Степанович|Г.&nbsp;Ількевич]] та ін.), яка стала на боротьбу за національно-культурне відродження на західноукраїнських землях, зокрема за відродження української мови в письменстві й церковних проповідях (''див.'' «[[Руська трійця]]»). Вислідом їхньої діяльності була підготовка [[рукопис]]ів, збірок, авторських поезій слухачів духовної семінарії «Син Руси» (1833) і «Зоря» (1834), які через цензуру не побачили світ, а головне&nbsp;— виданого у [[Будапешт]]і альманаху «[[Русалка Дністровая]]» (1837), який вирішально вплинув на національне відродження та розвиток української літератури в Галичині.
 
На думку [[Студинський Кирило Йосипович|Кирила Студинського]], Маркіян Шашкевич був «першим русином у Галичині, який пройнявся ідеєю національності».