Шашкевич Маркіян Семенович: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Kossa b (обговорення | внесок) оформлення |
Kossa b (обговорення | внесок) |
||
Рядок 31:
1838 року закінчив [[Львівська духовна семінарія Святого Духа|Львівську духовну семінарію]]. За даними [[Горак Роман Дмитрович|Романа Горака]], висвячений 20 травня 1838 митрополитом [[Михайло (Левицький)|Михайлом Левицьким]]<ref name="РГ49">''Горак Р''. Задля празника. У сутінках… — С. 349.</ref>. Був призначений парафіяльним священиком у селах Львівщини: спочатку — в [[Гумниська (Буський район)|Гумниськах]], де була плебанія в жалюгідному стані з гнилою підлогою, через це 3 жовтня 1838 писав у листі до консисторії прохання про переведення в інше місце, зокрема, через вагітність дружини.<ref name="РГ49"/> Потім — в [[Нестаничі|Нестаничах]] Холоївського деканату (скерування отримав 18 жовтня) і Новосілках.
Під час навчання в семінарії Шашкевич спільно з [[Головацький Яків Федорович|Яковом Головацьким]] та [[Вагилевич Іван|Іваном Вагилевичем]] згуртував національно свідому молодь ([[Білинський Іван Григорович|І. Білинський]], Ф. Мінчакевич, М. Козловський, А. Величковський, [[Ількевич Григорій Степанович|Г. Ількевич]] та ін.), яка стала на боротьбу за національно-культурне відродження на західноукраїнських землях, зокрема за відродження української мови в письменстві й церковних проповідях (''див.'' «[[Руська трійця]]»). Вислідом їхньої діяльності була підготовка [[рукопис]]ів, збірок, авторських поезій слухачів духовної семінарії «Син Руси» (1833) і «Зоря» (1834), які через цензуру не побачили світ, а головне — виданого у [[Будапешт]]і альманаху «[[Русалка Дністровая]]» (1837), який вирішально вплинув на національне відродження та розвиток української літератури в Галичині.
На думку [[Студинський Кирило Йосипович|Кирила Студинського]], Маркіян Шашкевич був «першим русином у Галичині, який пройнявся ідеєю національності».
| |||