Стиль керівництва: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
доповнення |
|||
Рядок 1:
'''Стиль керівн́ицтва'''
== Стильові шкали ==
Успіх застосування того чи іншого стилю залежить від багатьох обставин:
* змісту задачі і термінів її розв'язання;
* особистості керівника;
* особливостей колективу і виконавця;
* специфіки «поточного моменту»;
* інші фактори.
Під стилем розуміється манера поведінки керівника стосовно підлеглих, що дозволяє вплинути на них і змусити робити те, що в даний момент потрібно. Існують дві основні ''стильові шкали'':
# '''шкала влади''', діапазон якої простирається від повної [[демократія|демократії]] до абсолютної [[автократія|автократії]]. Тут розглядається відношення керівника до своїх підлеглих як до суб'єктів управління;
# '''шкала переваг''', на якій відбивається відношення керівника до підлеглих як до об'єктів управління.
== Види ==
По «шкалі влади» стилі керівництва підрозділяються на кілька видів, наприклад, на:
* '''демократичний (колегіальний)'''▼
Їхні особливості відбиті в таблиці:
'''Таблиця''' ''Характеристика стилів керівництва''<ref>Старобинський Е. Е. (1999) ''Як управляти персоналом'', «Интел-Синтез», Москва.</ref>
<table border="1">
<tr><td rowspan=2><center>'''Параметри взаємодії керівників з підлеглими'''</center></td>
<td colspan=3><center>'''Стилі керівництва'''</center></td></tr>
<tr><td><center>'''авторитарний'''</center></td><td><center>'''демократичний'''</center></td><td><center>'''ліберальний'''</center></td></tr>
<tr><td>1. Прийоми ухвалення рішення</td><td>Одноосібно вирішує питання</td><td>Перед ухваленням рішення радиться з підлеглими</td><td>Чекає указівок від керівництва чи рішення наради</td></tr>
<tr><td>2. Спосіб доведення рішення до виконавців</td><td>Наказує, розпоряджається, командує</td><td>Пропонує, просить</td><td>Просить</td></tr>
<tr><td>3. Розподіл відповідальності</td><td>Бере на себе чи перекладає на підлеглих</td><td>Розподіляє відповідальність відповідно до переданих повноважень</td><td>Знімає із себе усяку відповідальність</td></tr>
<tr><td>4. Відношення до ініціативи</td><td>Придушує</td><td>Заохочує, використовує в інтересах справи</td><td>Віддає ініціативу в руки підлеглих</td></tr>
<tr><td>5. Відношення до підбора кадрів</td><td>Боїться кваліфікованих працівників</td><td>Підбирає грамотних працівників</td><td>Підбором кадрів не займається</td></tr>
<tr><td>6. Відношення до недоліків власних знань</td><td>Усе знає — усе вміє</td><td>Постійно підвищує свою кваліфікацію, враховує критику</td><td>Поповнює свої знання і заохочує цю рису у підлеглих</td></tr>
<tr><td>7. Стиль спілкування</td><td>Тримає дистанцію, не товариський</td><td>Дружньо набудований, любить спілкування</td><td>Боїться спілкування, спілкується з підлеглими тільки з їх ініціативи</td></tr>
<tr><td>8. Характер відносин з підлеглими</td><td>Диктується настроєм</td><td>Рівна манера поведінки, постійний самоконтроль</td><td>М'який, покладливий</td></tr>
<tr><td>9. Відношення до дисципліни</td><td>Прихильник формальної твердої дисципліни</td><td>Прихильник розумної дисципліни, здійснює диференційований підхід до людей</td><td>Вимагає формальної дисципліни</td></tr>
<tr><td>10. Відношення до морального впливу на підлеглих</td><td>Вважає покарання основним методом стимулювання. Заохочує тільки по святах</td><td>Використовує різні види стимулів, не завжди орієнтуючись на свята</td><td>Діє приблизно так само, як і демократ</td></tr>
</table>
Крім розглянутих стилів керівництва в літературі пропонуються системи управління '''X''', '''Y''', '''Z''':
▲* авторитарний (директивний),
▲* демократичний (колегіальний)
▲* ліберальний (поблажливий) типи стилю керівництва.
* '''Теорія X''' — авторитарний підхід до управління, тобто пряме регулювання і твердий контроль. Люди ледачі, мають потребу в примусі, контролі, керівництві, стимулюванні до сумлінної роботи, припускає страх покарання.<ref name="McGregor">McGregor, D. (1960) ''The Human Side Of Enterprise'', McGraw Hill Higher Education. ISBN 0070450927, ISBN 978-0070450929</ref>
* '''Теорія Y''' — робітники — творці і їх потрібно наділяти повноваженнями. Це демократичний (партисипативний) підхід, що приводить до делегування повноважень, збагаченню змісту роботи, поліпшенню взаємин, визнанню того, що мотивація людей відбувається на основі складної сукупності психологічних потреб і чекань.<ref name="McGregor"></ref>
* '''Теорія Z''' — ця теорія розроблена на основі особливостей японського стилю управління, визначає ряд принципових положень: довгострокова, іноді довічна, система наймання на роботу, колективне прийняття рішень і колективна відповідальність, повільне просування по службі і неспеціалізованій кар'єрі (тобто ротація працівників через різні види робіт), неявний механізм контролю, усебічна турбота про персонал.<ref>Ouchi W. (1981) ''Theory Z: how American business can meet the Japanese challenge'', Addison-Wesley. ISBN 0201055244</ref>
== Примітки ==
{{reflist}}
== Див. також ==
* [[Менеджмент]]
== Посилання ==
* [http://en.wikipedia.org/wiki/Douglas_McGregor Douglas McGregor]{{ref-en}}
* [http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D0%B3%D1%80%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80,_%D0%94%D1%83%D0%B3%D0%BB%D0%B0%D1%81 Макгрегор, Дуглас]{{ref-ru}}
[[Категорія:Менеджмент]]
[[Категорія:Психологія управління]]
[[en:Management styles]]
[[hr:Stilovi vodstva]]
[[pl:Styl kierowania]]
| |||