Ґава-голіградська культура: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
|||
Рядок 5:
==Етнічна належність==
Питання про етнічну належність народу культури достатньо складне. Найвірогідніше, що гава-голіградське населення є одним із північно-[[фракійці|фракійських]] племен, формування яких відбулося в [[Карпати|Карпато]]-[[Дунай]]ському регіоні протягом 1200—900 рр. до Р. Х.. Разом з тим, є думка про [[Іллірійці|ілірійське]] походження згаданих племен.
== Сусідня Висоцька культура == Крім носіїв ''гава-голіградської культури'' на території Північно-Східного Прикарпаття існували також племена, представлені кількома археологічними культурами, зокрема [[висоцька культура|висоцькою культурою]] (1000—600 рр. до Р. Х.). Населення, що належало до цієї культури, розташовувалося у районі вододілу [[Західний Буг|Західного Бугу]], [[Дністер|Дністра]] та [[Стир]]у. На відміну від прийшлих племен ''гава-голіградської культури'', носії ''висоцької культури'' за походженням є автохтонними, зв'язаними генетичне з попередніми племенами [[тшинецька культура|тшинецько]]-[[комарівська культура|комарівської]] культури доби бронзи. Існує цілком обґрунтована думка щодо внеску носіїв висоцької культури у формування перших елементів культури [[Праслов'яни|праслов'ян]]. ==Поширення==
Гава-голіградська культура була поширена на сході Словаччини, північному сході Угорщини, та північному заході Румунії у [[Семиграддя|Сімимісті]].
Ґава-голіградська культура почала формуватись у Верхньому [[Потисся|Потиссі]], поступово просуваючись у сусідні райони України. Пізні групи населення Ґава-голіградської культури взяли участь у формуванні місцевих етнічних груп, що належали до [[фракійці]]в.▼
В Україні пам'ятки цієї культури поширені в Тернопільській, [[Чернівецька область|Чернівецькій]], [[Івано-Франківська область|Івано-Франківській]], [[Закарпатська область|Закарпатській]], південній частині [[Львівська область|Львівської]] і [[Хмельницька область|Хмельницької]] областей. Існувала в 1100—700 рр. до РХ (іноді 1000—600 рр. до РХ).
== Пам'ятки культури ==
Відомі понад 100 поселень, 6 городищ, 21 скарб. Городища виявлені біля сіл [[Лисичники]] та [[Кривче|Нижнє Кривче]] на Тернопільщині. Городище біля с. Лисичники займало 160 га, збереглися вал і рів.
* Поселення неукріплені, житла наземні і вкопані в землю.▼
* Для поховального обряду ([[Сопіт]]) характерне тілоспалювання покійників і захоронення решток у глиняних посудинах ([[Похоронна урна|урнах]]).▼
* З речей матеріальної культури переважає глиняний ліпний посуд (горщики, глечики, миски) з лощеною поверхнею, крем'яні, кам'яні і кістяні знаряддя. Багато бронзових знарядь — сокир (кельтів), [[серп]]ів, наконечників [[спис]]ів, [[браслет]]ів та інших прикрас.▼
* Найвідоміші скарби: [[Михалківський скарб]] золотих речей (тепер село [[Михалків]] Тернопільської області), [[Грушківський скарб|Грушківський]] (село [[Грушка (Тлумацький район)|Грушка]], Івано-Франківщина) скарб бронзових речей (серпів, кельтів, мечів, кинджалів, прикрас).▼
* Населення Ґава-голіградської культури займалось землеробством, скотарством, різними допоміжними господарськими промислами. Серед ремесел велику роль відігравала бронзоливарна справа. У селі [[Лоїва]] на Івано-Франківщині знайдено залишки соляних шахт і солеварного виробництва.▼
* Основу соціального життя становили розвинені родопатріархальні відносини, виділялась багата родоплемінна верхівка. В духовній культурі, крім традиційних релігійних уявлень, простежуються вірування в священну силу вогню, культ сонця.▼
▲Ґава-голіградська культура почала формуватись у Верхньому [[Потисся|Потиссі]], поступово просуваючись у сусідні райони. Пізні групи населення Ґава-голіградської культури взяли участь у формуванні місцевих етнічних груп, що належали до [[фракійці]]в.
▲
▲
▲
▲
▲
== Характерні пам'ятки ==
'''Румунія'''
| |||