Стешко Федір Миколайович: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м Категорії, що повторюються |
|||
Рядок 2:
| ім'я = Федір Миколайович Стешко
| оригінал імені =
| місце_проживання =
| інші_імена =
Рядок 48 ⟶ 47:
| підпис_герба =
}}
'''Федір Миколайович Стешко''' (
== Біографія ==
Рядок 64 ⟶ 63:
Наприкінці 1917 р., в умовах революційного хаосу та анархії після [[Жовтневий переворот 1917|більшовицького перевороту]] в [[Петроград]]і, Стешко [[Демобілізація (військова справа)|демобілізувався]] з війська та присвятив себе музично-педагогічній діяльності в місті. З розгортанням [[Громадянська війна у Росії|громадянської війни]] та встановленням на Далекому Сході [[Колчак Олександр Васильович|колчаківської]] влади Стешка, як кадрового військового, було покликано на службу та підвищено — отримав звання [[полковник]]а й посаду помічника військового прокурора [[Приамурський військовий округ|Приамурського військового округу]]. У лютому 1920 р., після поразки [[Біла армія|білогвардійців]], Ф.Стешко разом з частинами чехословацького корпусу морем виїхав до [[Европа|Европи]].
Прибувши до [[Прага|Праги]], Ф.Стешко виїхав в Україну, де перебувала його родина, котра виїхала з Далекого Сходу ще раніше. На початку липня 1920 р. він прибув до [[Кам'янець-Подільський|Кам'янця-Подільського]], котрий за кілька днів зайняли більшовики. Перебуваючи в місті, Стешко бере участь у заснуванні в Кам'янці ''«Народної консерваторії»'', у якій він викладає теорію музики та працює диригентом одного з місцевих хорів. У місті він пробув близько п'яти місяців і виїздить до Польщі, спочатку до [[Ченстохова|Ченстохови]], а згодом — у [[Тарнів]], де в
=== Празький період ===
[[Файл:Аполлінарій Маршинський 30660 3 469x600.jpeg|міні|ліворуч|250пкс|Спільний надгробок на місці поховання Ф. М. Стешка.]]
1922-го року, довідавшись про створення у Празі [[Український вільний університет|Українського вільного університету]], Стешко переїхав туди для продовження своїх музичних студій. Протягом
1931 року Федір Миколайович відбув у подорож до [[Галичина|Галичини]] з метою збирання матеріалів до праці про чеських музик в українській церковній музиці. Після закриття УВПІ 1934 р. очолив музичний відділ [[Слов'янський інститут|Слов'янського інституту]] та виступив ініціатором створення при інституті Архіву слов'янської музики, зокрема його українського відділу. Матеріал до збірки збирав у відрядженні до [[Болгарія|Болгарії]] та [[Югославія|Югославії]] 1935 р. У 1934 — 1937-му, перебуваючи в [[Ужгород]]і, досліджував історію церковного співу на [[Підкарпатська Русь|Підкарпатській Русі]], літургічні твори старовинних греко-католицьких священиків — композиторів [[Закарпаття]]. З 1937-го р. почав співпрацювати зі щойно заснованим у Львові часописом [[Українська музика (журнал)|«Українська музика»]], з 1938 р. член його редакційної колегії.
| |||