Лінгвістична змінна: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Lingv17 (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Lingv17 (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 4:
<center><math>\langle X, T(X),E, G,M\rangle</math>,</center>де <math>X</math> – назва лінгвістичної змінної; <math>T(X)</math> – множмна її значень (терм-множина), що представляють собою найменування нечітких змінних, областю визначення кожної з яких є множина <math>X</math>; <math>E=\{e\}</math> – універсум, тобто весь діапазон значень змінної <math>X</math>; <math>G</math> – синтаксичне правило, що породжує назви нечіткої змінної (тобто терм); <math>M</math> – семантіческое правило, яке ставить у відповідність кожній нечіткій змінній <math>X</math> її значення <math>\mu (x)</math>.
Наприклад, розглянемо лінгвістичну змінну з ім'ям <math>X</math> = ''«температура в кімнаті''». Тоді інші параметри змінної можно визначити наступним чином:
1) універсальна множина <math>E=[5,35]</math>;
2) терм-множина <math>T(X)</math> = {''"холодно", "комфортно", "жарко"''} з наступними функціями приналежності:
<math>\mu_{cold} (x)=\frac{1}{1+\biggl(\frac{U-10}{7}\biggr)^{12}}</math>, <math>\mu_{comfort} (x)=\frac{1}{1+\biggl(\frac{U-20}{3}\biggr)^{6}}</math> та <math>\mu_{hot} (x)=\frac{1}{1+\biggl(\frac{U-30}{6}\biggr)^{10}}</math>.
3) синтаксичне правило <math>G</math>, що породжує нові терми з використанням квантіфікаторов «І», «АБО», «НЕ», «ДУЖЕ», «БІЛЬШ/МЕНШ» та ін .;
4) семантичне правило <math>M</math> – це процедура, яка ставить у відповідність кожному новому терму <math>X</math> нечітку множину. Якщо терми А та В мали функції приналежності <math>\mu_A(x)</math> та <math>\mu_B(x)</math> відповідно, то нові терми будуть мати наступні функції приналежності, задані в таблиці 1.
| |||