Колти: відмінності між версіями

'''Ко́лти''' (однина: ''ко́лт'') &nbsp;— характерні для [[слов'яни|слов'ян]] [[скроня|скроневі]] [[прикраса|прикраси]], що підвішувалися до головного убору на стрічці, чи [[метал]]евих ланках &nbsp;— [[рясна]]х. Слово ''колт'' пов'язане з {{lang-x-slav|*kъltati}} («ворушити», «хитати», «штовхати»)<ref>{{ЕСУМ2}}</ref>.

Особливо поширені колти були у [[XI століття|XI]] &nbsp;— [[XIII століття]]х серед заможного міського населення [[Київська Русь|стародавньої Русі]]. Мистецтво виготовлення колтів із використанням перегородчатої [[емаль|емалі]], [[чернь|черні]] та [[грануляція|грануляції]], досягло досконалості у [[Київ|Києві]] та [[Галич]]і. Корпус колта виготовлявся технікою [[лиття]]. Зображення на поверхні колтів відтворювали [[язичництво|язичницькі]] мотиви або птахів, згодом, лики [[християнство|християнських]] святих.

'''Ковток, колток''' (штучна назва на основі етнографічних досліджень XIX століття, давня назва невідома) &nbsp;— трибусинний колт, що складався із металевої трубки, на яку було нанизано три великі [[метал]]еві [[філігрань|філігранних]] кульки. Поширення &nbsp;— [[Київське князівство]].

* ''[[Винокур Іон Срульович|Винокур І. С.]], Якубовський В. І., Журко О. І., Мегей В. П.'' // «Археологія», № &nbsp;1, 2003.

* {{ref-ru}} ''Рыбаков Б.'' [http://www.silverwolf.lviv.ua/module-pagesetter-viewpub-tid-1-pid-18-page-1.htm Декоративно-прикладное искусство Руси X — XIIIX—XIII веков. Иллюстрированный альбом]. &nbsp;— Ленинград: Издательство «Аврора», 1971.

* ''Ляусік Н. А.'' [http://www.museum-grodno.by/pages/kolty.html Ціснёныя колты са збораў ГДГАМ] // Краязнаўчыя запіскі, вып. 6. -&nbsp;— Гродна, 2003. -&nbsp;— С. 3-5.