Архітектура Візантійської імперії: відмінності між версіями

«царський дім»)&nbsp;— прямокутна у плані споруда, розділена в середині низкою колон або стовпів на 3—5 частин&nbsp;— [[нава (архітектура)|нав]]. Середня нава, найвища, освітлюється через вікна над дахами бічних нав і зазвичай закінчується пів-круглою прибцудовою&nbsp;— [[Абсида|абсидою]]. Перед входом до базиліки будували поперечне в плані приміщення&nbsp;— [[нартекс]] (притвор). В античній Греції базиліка слугувала для засідань суду. Бічні нави віддавали під крамнички торгівців. Базиліка доби раннього християнства&nbsp;— храм, де могли розмістити великий натовп вірян. Базиліка була орієнтована на схід, як натяк на [[Єрусалим]], святе місто для християн. Вхід в велику базиліку мав [[двір]], оточений [[Колонада|колонадою]]<ref>В. Лихачева, «Искусство Византии 4-15 веков», Ленинград, «Искусство», 1986, с. 15</ref>. Базиліка через століття втратить значення в православ'ї і характерна лише для раннього християнства. Тому їх знайдуть в Грузії, в античних містах в [[Крим]]у як свідки впливу візантійських храмових зразків на дальні провінції. Ранні візантійські базиліки в своїй більшості або знищені, або значно перебудовані. Найраніша із відомих нині столичних базилік '''463 року побудови'''&nbsp;— базиліка Івана Предтечі [[Студійський монастир|Студійського монастиря]], що належала константинопольському [[патріарх]]у&nbsp;— давно перебудована і значно поруйнована<ref>В. Лихачева, «Искусство Византии 4-15 веков», Ленинград, «Искусство», 1986, с. 72</ref>.

 

 

== Власні зразки раннього середньовіччя ==