Тарас Федорович: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Скасовано останнє редагування (91.235.71.235) і відновлено версію 20252694 Viktor Legend |
|||
Рядок 41:
'''Тара́с Федоро́вич ''' ({{lang-pl|Taras Fedorowicz}}; ? — [[1639]]) — [[козак|козацький]] [[отаман]] [[кримські татари|кримськотатарського]] походження. Один із командирів козацьких найманців у [[Тридцятирічна війна|Тридцятирічній війні]]. Реформував козацьке військо, посиливши роль кавалерії. [[Кошовий отаман]] [[Військо Запорозьке|Війська Запорозького]] нереєстрового ([[1629]]), організатор походу на [[Кримський півострів|Крим]] (1629), учасник [[Смоленська війна|Смоленської війни]] [[1632]]–[[1634]], керівник антиурядового [[Федоровича повстання|козацько-селянського повстання]] [[1630]] року. Січове ім'я — '''Тарас Трясило''', татарське ім'я — Хасан або Усан.
== Життєпис ==
{{text2|5000 козаків прийшли з Чорного моря, перейшовши кордон Угорщини, і вступили на службу до імператора на чолі з відомим капітаном Гасаном Тарасом<ref>[http://litopys.org.ua/holob/hol11.htm Голобуцький В. ''Запорозьке козацтво''. — К.: Вища шк., 1994. — Розділ IX. Запорозьке козацтво під час повстань 1625, 1630 — 1631 років. Здобуття Кодака запорожцями в 1635 році. Українські козаки в Тридцятирічній війні.]</ref>}}
Рядок 50 ⟶ 52:
Незадоволений угодою, Федорович, позбавлений гетьманства, відійшов з незадоволеними козаками на [[Запорізька Січ|Запорізьку Січ]], де робив спроби підняти нове повстання. Брав участь найманцем у [[Тридцятирічна війна|Тридцятирічній війні]] (військо [[Імперія Габсбурґів|Габсбурзької Імперії]]), [[Смоленська війна|московсько-польській війні]] [[1632]]–[[1634]], що велась за Чернігово-Сіверську і Смоленську землі.
На козацькій раді в Каневі взимку 1634—[[1635]] рр. Федорович закликав до повстання проти шляхетської Речі Посполитої. Потім із частиною козаків пішов за [[Дон]]. У 1635 р. вів переговори з московським урядом про переселення 700 козаків на [[Слобідська Україна|Слобідську Україну]]. Навесні [[1636]] р. після повернення із Дону Федорович їздив до Москви з проханням про перехід частини українського козацтва на службу до [[Московська держава|Московської держави]]. Але його пропозицію було відхилено, бо московський уряд не бажав загострювати
В козацьких літописах говориться, що Федорович помер через дев'ять років після повстання, отже [[1639]] р. Є перекази, що він помер у Корсуні, де був похований на Богуславському цвинтарі.
|