Олександрівка (Уманський район): відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Kamelot (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Kamelot (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 31:
| станція =Жашків
| відстань ст =10
}}{{Otheruses|Олександрівка}}
'''Олекса́ндрівка ''' — [[село]] на [[Україна|Україні]] в [[Жашківський район|Жашківському районі]] [[Черкаська область|Черкаської області]], центр [[сільська рада|сільської ради]]. [[Населення]] — 801 чоловік, дворів — 297<ref>[http://who-is-who.com.ua/bookmaket/mischerkasy2007/3/201.html http://who-is-who.com.ua]</ref>.
Рядок 38:
== Історія ==
Недалеко від Широкого шляху в напрямку Кривчунки, де бере початок річка Молочна,
є урочище Сотнисько. Старожили ще пам’ятають там земляні вали та рови. А жив там [[сотник]] [[Білоцерківський полк|Білоцерківського полку]] Олександр разом зі своєю сотнею. Очевидно, це урочище було укріпленням XVII століття, за яким несла службу сотня Олександра. А поселення вздовж берегів річки Молочна одержало назву Олександрівка. Від Олександрівки до Жашкова відстань 10 км. Жашківський базар славився торгівлею [[кінь]]ми. Особливо цей промисел припав до душі [[цигани|циганам]], які часто викрадали коней і тут же на базарі продавали. Щоб уникнути "циганської пригоди", сотник Олександр таємно утримував своїх коней у сусідньому поселенні Тайниця. Про Тайницю в книзі Л. Похилевича "Сказание о населенных местностях Киевской Губернии" (1864 рік) зазначено: {{Цитата|
ее Игнатию Свидерскому, коего покойный сын Петр продал в 1848 году Леонарду
Мадейскому. В тайнице обращают на себя внимание развалины какого-то каменного строения в дубовом лесу близ дороги в Горошков. Это - неоконченный дом, строившийся покойным помещиком Петром Свидерским, в размерах, превышавших средства незначительного помещика.<br/> Церковь во имя Евангелиста Луки, деревянная, 7-го класса; земли имеет 35 десятин, построена в 1748 году.''
}}
160 мешканців села брали участь у боях [[Друга світова війна|Другої світової війни]], 108 з них загинули, 81 нагороджені орденами й медалями. На їх честь в селі
Станом на початок 70-х років [[ХХ століття]] в селі розміщувалась центральна садиба [[колгосп]]у
Також на той час працювали восьмирічна школа, клуб,
У [[1989]] році село газифіковано.
|