Костел святого Владислава (Богуслав): відмінності між версіями
Створена сторінка: {{Культова споруда |зображення = |підпис = Костел Св. Владислава у Бог... |
(Немає відмінностей)
|
Версія за 17:47, 22 травня 2017
Костел Святого Владислава парафії Зішестя Святого Духа — діючий парафіяльний костел у місті Богуслав на Київщині, збудований у 1819 - 1825 роках. Офіційного статусу пам'ятки архітектури не має. Є одним з найменш відомихк атолицьких хрпамів Київщини.
| Костел Святого Владислава у Богуславі | |
|---|---|
| 49°33′11″ пн. ш. 30°52′39″ сх. д. / 49.55313888891677720° пн. ш. 30.87750000002777995° сх. д.Координати: 49°33′11″ пн. ш. 30°52′39″ сх. д. / 49.55313888891677720° пн. ш. 30.87750000002777995° сх. д. | |
| Розташування |
 Україна, Богуслав (Київська область) |
| Засновник | Олександра Браницька, Владислав Браницький |
| Початок будівництва | 1819 |
| Кінець будівництва | 1825 |
| Стиль | класицизм |
| Належність | РКЦ |
  Костел святого Владислава (Богуслав) (Україна) | |
 | |
Архітектура
Збудований у стилі класицизму. Костел цегляний, на невеликому цегляному підмурку. Первісно костел увінчував купол (у радянський час купол втарчено). Головний фасад у радянський час було частково спотворено та обкладено плиткою.
Історія
Історія храму розпочинається у 1789 році, коли коштом Францішека Жевуського поблизу місцевої торговиці, що знаходилася у центральні частині міста було збудовано перший дерев’яний парафіяльний костел Зіслання Святого Духа.
[[|міні|ліворуч|143пкс|Костел Св. Владислава на початку ХХ століття. Старовинна поштівка.]] 30 серпня 1817 року, під час великої пожежі, що охопила місто храм повністю вигорів. За два роки після пожежі, 1819 року на передмісті розпочалося будівництво нового мурованого храму. Меценатами стали графиня Олександра Браницька та її син Владислав. Костел було завершено 1825 року[1]. Новозбудований костел освячений во ім'я Святого Владислава - угорського короля Владислава I Святого, покровителя її сина. При святині було споруджено парафіяльний будинок, а також діяла парафіяльна школа[2].
У 1927 році костел було пограбовано та остаточно закрито. Останній настоятель храму, о. Ілля Зимлинський помер під час переїзду до Польщі. Більшість богуславських римо-католиків були репресовані. Сама будівля храму зазнала значних змін - зруйновано головний купол святині, а сам храм перебудовано під приміщення господарського призначення. До 1941 року це приміщення використовувалося у навчально-виробничих цілях, зокрема тут діяла школа медсестер. Після війни приміщення костелу займав килимовий цех художніх виробів фабрики «Богуславка». 2004 року приміщення перейшло у приватну власність та використовувалося як виробничий цех.
2008 року почався рух за повернення храму громаді, у жовтні 2009 року було зареєстровано парафію Зішестя Святого Духа і за кілька днів потому у одному з приміщень костелу було проведено першу службу. У жовтні 2012 року відбулося урочисте перенесення в храм статуї Діви Марії з каплички при колишній плебанії, а 19 травня 2013 року освячено хрест, встановлений на костелі. У червні 2014 р. відбулася офіційна передача храму вірянам[3].
Храм потребує ремонту та реставрації. У планах громади - повернути костелу первісний вигляд.
Джерела та посилання
- Костели і каплиці України
- Олександр Михайлик. Старовинні храми Київщини. К., 2017.
Примітки
- ↑ Олександр Михайлик. Старовинні храми Київщини. К., 2017, с.169
- ↑ Костели і каплиці України
- ↑ Олександр Михайлик. Старовинні храми Київщини. К., 2017, с.169