Козак Сергій Борисович: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 11:
== Біографія ==
 
Закінчив факультет [[журналістика|журналістики]] [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|Київського національного університету імені Тараса Шевченка]] (1987). Упродовж 1991–1993 рр. навчався на факультеті славістики Мічиґанського університету (США). Протягом 2001–2003 рр. здобував освіту в Німеччині, де захистив дисертацію.
 
Працював спецкором газети «Літературна Україна» (Київ, 1987—911987—1991;1991—2000 — власкор у США, від 2010 — головний редактор), у редакції газети «[[Українські вісті]]» (м. Детройт, США, 1991–2000 — редактор; 1994–2000 — головний редактор).
У січні 2015 р. за власним бажанням звільнився з посади головного редактора газети «Літературна Україна». Звідтоді – головний редактор «Української видавничої спілки» (книжкові серії «Бібліотека української діаспори», «Часописи української діаспори», «Українська бібліотека ім. Івана Багряного» та ін.).
Працює редактором в газеті «[[Літературна Україна]]».
 
== Творчість ==
Автор виданих у США, Канаді, Німеччині та Україні книжок: публіцист. «Омріяний дзвін» (Детройт, 1995) і, «Скресання криги» (Детройт, 1996), «З усіх чужин» (Торонто, 1997); «Колядки над Ізаром» (Детройт, 2000), наукових розвідок «Гортаючи пожовклі сторінки» (Мюнхен, Український Вільний Університет, 2002), «Волинська літературна еміграція» (Київ2007, 20072012), краєзнавчого«“Українські путівникавісті“ «Монастирів РівненщиниЄвропі й Америці (1945–2000)» (Київ2010), 2001«Як вони пишуть» (2013), бібліографічн.«Українська покажчикалітература у вигнанні» (2014), «„УкраїнськіУкраїнська вісті“діаспора: влітературний Європіконтекст» й(2015), Америці«“Київ“ на вулицях Філадельфії» (1945–20002016), «Раритети української діаспори» (у 4-х томах) (Київ, 2010в-во «Ярославів Вал», 2016-2017), фотоальбомів «ЛітературнаПолтавщина Україналітературна»/ (2015) і «ЯрославівНа Валберегах Хоролу і Сули: полтавські дороги Тараса Шевченка», т(у співавт. І—ІІз Дариною Козак) (2016).
Упорядник кн. спогадів про Т. Осьмачку «Живий Осьмачка» (Детройт1998, «Українські вісті», 19982013), кн. публіцист. Василя Гришка «Карби часу» (Київ, «Смолоскип», 2009, том ІІ), кн. публіцист. М. Воскобійника «Україна  — ХХ: національна ідея і чин» (Київ, «Ярославів Вал», 2011), а також «Українська планета Ді-Пі» (2013), «Українська еміграція» (2014), «Біографії» (2014), «Від Івана Багряного до Миколи Гоголя» (2014), «Архів діаспори» (2014), «Його голос чути досі» (Про Анатолія Дімарова) (співупор. Євдокія Дімарова, 2014), «Героям слава!» (2014), «Любіть Україну» (2014), «Висока вона, Тарасова гора» (2015), «Іван Багряний: український письменник і політичний діяч» (2016), «Від «Скельки» до «Буйного вітру» (2016), «Мовний всесвіт Івана Багряного» (2016), «Під небом чужини: письменники української еміграції» (у співавторстві з Дариною Козак) (2017) та ін.
Засновник і головний редактор книжкової серії «Бібліотека газети «Літературна Україна» (вийшло 20 випусків, 2010 – 2016). За його керівництва «Літературну України» занесено до «Книги рекордів України» (2013), а часопис «Українські вісті» (США) відзначено Міжнародною премією ім. Пилипа Орлика («За внесок у демократію») (1995). Відомості про Сергія Козака розміщено в «Енциклопедії Сучасної України».
 
== Відзнаки ==
Рядок 24 ⟶ 25:
* Лауреат [[Літературна премія імені Дмитра Нитченка|премії імені Дмитра Нитченка]] (2011).
* Лауреат [[Премія імені Ірини Калинець|премії імені Ірини Калинець]] (2012).
* Лауреат премії ім. Івана Огієнка (2013).
* Лауреат премії ім. Володимира Сосюри (2014)
 
{{ukr-bio-stub}}