Вікіпедія

Фор Гнассінгбе: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 32:
}}
 
'''Фор Ессозімна Гнассінгбе''' ({{lang-fr|Faure Essozimna Gnassingbé}}; {{н}} {{Дата народження|6|6|1966}}, Афагнан, [[Лакс|префектура Лакс]], [[Того]]) — тоголезький державний діячй іполітичний політикдіяч, президент [[Того]] з [[5 лютого|5]] по [[25 лютого]] і з [[4 травня]] [[2005]] року, колишній міністр телекомунікацій, шахт і обладнання. Голова партії «Об'єднання тоголезького народу».
 
Фор Гнасінгбе, син багаторічного авторитарного правителя Ейядеми Гнассінгбе, після закінчення навчання за кордоном розпочав свою політичну кар'єру. У [[1999]] році він отримав депутатський мандат, а в [[2003]] став членом уряду.  [[5 лютого]] [[2005]] після смерті свого батька, порушивши Конституцію, за підтримки армії захопив владу і став президентом Того. 
 
Державний переворот викликав протести з боку міжнародної спільноти, особливо [[Африканський Союз|Африканського Союзу]] і [[Економічне співтовариство країн Західної Африки|Економічного співтовариства західноафриканських держав]]. Під впливом тискутиском і впливом введених санкцій, Гнассінгбе подав у відставку ззвільнив постапост глави держави і погодився на проведення президентських виборів.
 
Спірне голосування, що пройшло в квітні [[2005]] року в атмосфері насильства, заворушень і протестів опозиції, принеслипринесло йому перемогу і повернулиповернуло президентськуйому владу. У [[Березень|березні]] [[2010]] й [[Квітень|квітні]] [[2015]] років він знову переобирався президентом, однак опозиція в обох випадках звинувачувала владу у фальсифікації.
 
Зовнішня політика президента Гнассінгбе заснована на принципі [[Рух неприєднання|неприєднання]]. Він підтримує хороші відносини з країнами регіону, особливо цінуючи активну співпрацю з [[Франція|Францією]], [[Німеччина|Німеччиною]] та [[Китай|Китаєм]]. Хоча під час його президентства відбувається поступове поліпшення захисту [[Права людини|прав людини]], однак в Того до тепер трапляються випадки обмеження свободи слова та безкарності державних сил безпеки.
Рядок 45:
 
=== Раннє життя ===
Майбутній президент Того народився, згідно з його офіційною біографією, [[6 червня]] [[1966]] року у тоголезькому місті Афагнан, [[Лакс|префектурі Лакс]], що на південному сході країни.<ref>[http://www.republicoftogo.com/Toutes-les-rubriques/Presidentielle/Yamgnane-recale «Yamgnane recalé»], Republicoftogo.com, 2 February 2010 {{fr icon}}.</ref> ЗакінчивЗакінчивши середню школу і протестантський коледж в [[Ломе|столиці Того]], він продовжив вищу освіту продовжив у престижному [[Париж|паризькому]] університеті [[Сорбонна]], де вивчав економіку і міжнародні відносини. Протягом [[1982]]-[[1985]] років навчався у [[Особлива військова школа Сен-Сір|військовій академії Сен-Сір]], отримав ступінь [[Бакалавр|бакалавра]]. Він також має ступіньдиплом [[Магістр ділового адміністрування|магістра ділового адміністрування]] американського [[Університет Джорджа Вашингтона|Університету Джорджа Вашингтона]], в якому навчавсяздобував уосвіту протягом [[1992]]-[[1997]] рокахроків.<ref name="Homme">[http://www.republicoftogo.com/central.php?o=2&s=360&d=3&i=65 «Un homme de dialogue et d'ouverture»], Republicoftogo.com, March 19, 2007 {{fr icon}}.</ref>
 
Після повернення на батьківщину в березні [[1999]], він успішно балотувався як член керівногоправлячої партії «Об'єднання тоголезького народу» до складу Національної асамблеї Того від префектури Блітта (центральна частина Тогокраїни). У парламенті Гнассінгбе очолював комітет зовнішніх зв'язків і співробітництва.&nbsp;На виборах у жовтні [[2002]] Гнассінгбе знову пройшов до парламенту. З [[29 липня]] [[2003]] він керував міністерством телекомунікацій, шахт і обладнання, займаючи дану посаду до лютого [[2005]].<ref name="minister">{{cytuj stronę|url=http://www.irinnews.org/Report.aspx?ReportId=45232|tytuł=TOGO: President appoints son as minister in new cabinet|data=30 lipca 2003|data dostępu=9.06.2009|opublikowany=IRIN News|język=en}}</ref> ГнассінгбеФор Ессозімна брав активну участь в управлінні справами своєї сім'ї, виступаючи фінансовим радником свого батька.<ref>{{Cite news|url=https://www.britannica.com/biography/Faure-Gnassingbe|title=Faure Gnassingbe {{!}} president of Togo|language=en|work=Encyclopedia Britannica|accessdate=2017-05-09}}</ref>
 
БагатьмаУже спостерігачамив цей період багато аналітиків вінрозцінювали сприймавсяйого як вірогіднийвірогідного претендентпретендента на президентський пост і, завдяки цьому, Гнассінгбе користувався певним рівнем привілеїв. Фор був єдиним сином Еядеми Гнассінгбе, який подався в політику. Він досить швидко став популярним, зокрема і серед військових, що забезпечило йому активну підтримку в майбутньому.
 
За розпорядженням тодішнього президента, [[виборчий ценз]] на найвищу державну посаду було знижено з 45 до 35 років, що дозволило Фору Гнассінгбе балотуватися на наступних виборах.<ref>{{cytuj stronę|url=http://www.icilome.com/nouvelles/news.asp?id=90&idnews=2387&f=|tytuł=Has Eyadema Now Found a Successor?|data=20 sierpnia 2003|data dostępu=9.06.2009|opublikowany=iciLome|język=en}}</ref> Опозиція вкрай негативно оцінила даний крок тоголезької влади.<ref>{{Cite news|url=https://www.britannica.com/biography/Faure-Gnassingbe|title=Faure Gnassingbe {{!}} president of Togo|language=en|work=Encyclopedia Britannica|accessdate=2017-05-09}}</ref> Сам багаторічний диктатор заявив, що ніколи не буде нав'язувати свого наступника власному народу.<ref>{{Cite web|url=http://news.bbc.co.uk/2/hi/africa/4242469.stm|title=BBC NEWS {{!}} Africa {{!}} Profile: Faure Gnassingbe|website=news.bbc.co.uk|accessdate=2017-05-09}}</ref>
Рядок 55:
=== Захоплення влади ===
[[Файл:Gnassingbé Eyadema, 1972.jpg|thumb|288x288px|Еядема Гнассінгбе, батько теперішнього президента, правив Того аж до своєї смерті в 2005 році]]
Після раптової смерті батька [[5 лютого]] [[2005]], Фор Гнассінбе здійснив [[державний переворот]] і захопив владу. Згідно з [[Конституція|конституцією]], після смерті президента тимчасові повноваження глави держави переходять до спікера НаціональнихНаціональної асамблеї. Протягом 60 днів організовуються президентські вибори, які і визначають нового державного лідера. Однак на момент смерті багаторічного диктатора Еядеми Гнассінбе головаспікер Національної асамблеїтоголезького Тогопарламенту Фамбаре Натчаба, що мав за конституцією стати тимчасовим президентом, перебував в сусідньому [[Бенін]]і.<ref>{{cytuj stronę|url=http://news.bbc.co.uk/2/hi/africa/4239983.stm|tytuł=Togolese president Eyadema dies|data=6 lutego 2005|data dostępu=9.06.2009|opublikowany=BBC News|język=en}}</ref>▼
[[Файл:Pascal Bodjona detail, ABr 60037.jpg|thumb|246x246px|Паскаль Бодджона працював прес-секретарем Гнассінбе, а потім головою його президентського кабінету]]
▲Після раптової смерті батька [[5 лютого]] [[2005]], Гнассінбе здійснив [[державний переворот]] і захопив владу. Згідно з [[Конституція|конституцією]], після смерті президента тимчасові повноваження глави держави переходять до спікера Національних асамблеї. Протягом 60 днів організовуються президентські вибори, які і визначають нового державного лідера. Однак на момент смерті багаторічного диктатора Еядеми Гнассінбе голова Національної асамблеї Того Фамбаре Натчаба, що мав за конституцією стати тимчасовим президентом, перебував в сусідньому [[Бенін]]і.<ref>{{cytuj stronę|url=http://news.bbc.co.uk/2/hi/africa/4239983.stm|tytuł=Togolese president Eyadema dies|data=6 lutego 2005|data dostępu=9.06.2009|opublikowany=BBC News|język=en}}</ref>
 
Натчаба відмовив повертатися на батьківщину через страх вбивства армією, повністю підконтрольною сину покійного [[Диктатура|авторитарного правителя]]. Національна асамблея Того, в якій були відсутні представники опозиції, отримувала прямі інструкції по звільненню з посади основного конкурента Гнассінгбе, а війська, прийнявши присягу на вірність Фору Ессозімні, закрили всі сухопутні кордони держави. Начальник [[Штаб|штабу тоголезької армії]] генерал Закарі Нейндджа заявив, що рішення передати владу Фору Гнассінгбе було прийнято, щоб уникнути вакууму влади.
Рядок 62 ⟶ 61:
[[Африканський Союз]] рішуче засудив захоплення влади Гнассінгбе, назвавши події [[Військовий переворот|військовим переворотом]]. Керівник організації [[Олусегун Обасанджо]] заявив,&nbsp;що Африканський Союз «не визнаватиме жодних неконституційних змін влади в Того». [[Європейський Союз|Євросоюз]], [[Організація Об'єднаних Націй|ООН]] і [[Франція]] закликали нове керівництво до «суворого дотримання конституційних процедур».
 
[[7 лютого]] парламент Того вніс зміни до основного закону, скасувавши обов'язкове проведення президентських виборів протягом 60 днів після смерті правителя.&nbsp;За словами нового голови парламенту внесені поправки дозволяють спікеру законодачого органу виконувати повноваження президента до кінця його терміну, тобто до [[2008]] року. Скориставшись вдалим моментом, Гнассінгбе привели до присяги як виконувача обов'язків глави країни з метою «забезпечення стабільності» у Того. Під час церемонії «інавгурації» у столиці пройшов ряд студентських протестів. ВнаслідокОднак демонстранти були затримані поліцією, а в країні ввели заборону на мітинги протягом двох місяців.<ref>{{cytuj stronę|url=http://news.bbc.co.uk/2/hi/africa/4243629.stm|tytuł=Togo leader sworn in amid protest|data=7 lutego 2005|data dostępu=9.06.2009|opublikowany=BBC News|język=en}}</ref>
 
[[9 лютого]] президент Гнассінгбе оприлюднив своє перше повідомлення, в якому пообіцяв зменшити соціальну напруженість в державі і провести «вільні та прозорі вибори якомога швидше». У відповідь на [[Державний переворот|держпереворот]], держави [[Економічне співтовариство країн Західної Африки|ЕКОВАС]] скликали спеціальний саміт в [[Нігер]]і, який не визнав нового президента і засудив незаконний спосіб зміни влади. Ситуація загострилась ще більше, після того, як тоголезьким урядовцям було відмовлено у в'їзді на територію [[Нігерія|Нігерії]], яка, до того ж, на знак протесту відкликала свого [[Посол|посла]] з Того.<ref>{{cytuj stronę|url=http://news.bbc.co.uk/2/hi/africa/4251785.stm|tytuł=W Africa rejects new Togo leader|data=10 lutego 2005|data dostępu=9.06.2009|opublikowany=BBC News|język=en}}</ref>[[Файл:Pascal Bodjona detail, ABr 60037.jpg|thumb|246x246px|Паскаль Бодджона працював прес-секретарем Гнассінбе, а потім головою його президентського кабінету]]Держави ЕКОВАС зажадали прибуття президента на переговори в [[Ніамей]], а в разі відмови повідомили про загрозу негайного введення санкцій і виключення країни з [[Міжнародна організація|регіональної організації]]. Президент Гнассінгбе відмовився відвідати [[Нігер]] особисто, відправивши делегацію на чолі з прем'єр-міністром.<ref>{{cytuj stronę|url=http://news.bbc.co.uk/2/hi/africa/4259341.stm|tytuł=Togo summoned for talks on 'coup'|data=12 lutego 2005|data dostępu=9.06.2009|opublikowany=BBC News|język=en}}</ref> Лідери країн ЕКОВАС на зустрічі представників закликали лідера Того поважати принципи основного закону і в черговий раз підтвердили можливість введення [[Санкція (значення)|санкцій]]. У цей же час, з [[11 лютого|11]] по [[12 лютого]] в [[Ломе]] пройшли протести опозиції. Поліція жорстоко відреагувала на акти будь-якого непослуху і відкрила вогонь по демонстрантах. В результаті стрільби 3 людини загинули.<ref>{{cytuj stronę|url=http://news.bbc.co.uk/2/hi/africa/4259931.stm|tytuł=West Africa leaders warn Togolese|data=12 lutego 2005|data dostępu=9.06.2009|opublikowany=BBC News|język=en}}</ref> На виправдення дій нового президента, міністр закордонних справ Того Кока Тозаун заявив, що «краще мати санкції і бути в мирі й стабільності, ніж спуститись до громадянської війни».
 
Держави ЕКОВАС зажадали прибуття президента Гнассінгбе на переговори в [[Ніамей]], а в разі відмови повідомили про загрозу негайного введення санкцій і виключення країни з [[Міжнародна організація|регіональної організації]]. Президент Гнассінгбе відмовився відвідати [[Нігер]] особисто, відправивши делегацію на чолі з прем'єр-міністром.<ref>{{cytuj stronę|url=http://news.bbc.co.uk/2/hi/africa/4259341.stm|tytuł=Togo summoned for talks on 'coup'|data=12 lutego 2005|data dostępu=9.06.2009|opublikowany=BBC News|język=en}}</ref> Лідери країн ЕКОВАС на зустрічі представників закликали лідера Того поважати принципи конституції і в черговий раз підтвердили небезпеку введення [[Санкція (значення)|санкцій]]. У цей же час, з [[11 лютого|11]] по [[12 лютого]] в [[Ломе]] пройшли протести опозиції. Поліція відкрила вогонь по демонстрантах, в результаті чого 3 людини загинули.<ref>{{cytuj stronę|url=http://news.bbc.co.uk/2/hi/africa/4259931.stm|tytuł=West Africa leaders warn Togolese|data=12 lutego 2005|data dostępu=9.06.2009|opublikowany=BBC News|język=en}}</ref> На виправдення дій нового президента, міністр закордонних справ Того Кока Тозаун заявив, що «краще мати санкції і бути в мирі й стабільності, ніж спуститись до громадянської війни».
 
В умовах всезростаючого тиску країн [[Економічне співтовариство країн Західної Африки|ЕКОВАС]] та міжнародної спільноти, [[18 лютого]] президент Гнассінгбе звернувся з національним зверненням до громадян, заявивши про проведення «в інтересах нації» президентських виборів протягом 60 днів, а також скасував раніше введену ним заборону на [[Мітинг|публічні збори]]. Однак країни ЕКОВАС все одно сприйняли ці заходи недостатніми і ввели санкції та ембарго на поставки зброї. [[Сполучені Штати Америки|США]] навіть пригрозили припиненням всієї військової допомоги й переглядом міждержавних відносин з Того.<ref>{{cytuj stronę|url=http://news.bbc.co.uk/2/hi/africa/4267395.stm|tytuł=Nigeria holds firm on Togo 'coup'|data=17 lutego 2005|data dostępu=9.06.2009|opublikowany=BBC News|język=en}}</ref>
 
Під тиском з боку міжнародного співтовариства, парламент Того [[21 лютого]] анулював раніше внесені до конституції зміни. Гнассінгбе, хоч і не погодився із таким рішенням Національної асамблеї, однак, був змушений піти у відставку з посади і передати президентський пост спікеру законодавчого органу Бонфу Аббасу. Вітаючи цей крок, вже [[26 лютого]] [[2005]] року ЕКОВАС скасувало санкції по відношенню до Того. Голова організаціїАфриканського союзу [[Олусегун Обасанджо|Обасанджо]] назвав указ тоголезького парламенту «перемогою демократії».<ref>{{cytuj stronę|url=http://news.bbc.co.uk/2/hi/africa/4283467.stm|tytuł=Togo’s MPs reverse ‘coup’ changes|data=21 lutego 2005|data dostępu=9.06.2009|opublikowany=BBC News|język=en}}</ref>
 
=== Президентські вибори 2005 року ===
 
На початку березня тимчасовий президент Того Бонф Аббас назначив дату президентських виборів на [[24 квітня]]. Гнассінгбе став головним претендентом на президентську посаду, провівши активну виборчу кампанію. Опозиція зажадала відкласти голосування, стверджуючи, що вона отримала занадто мало часу для належної підготовки до них, а також через насилля, яке сколихнуло всю країну. [[18 квітня]] 2005 року у результаті зіткнень прихильників протиборчих таборів, 7 людей загинули і близько 150 отримали поранення. Міністр внутрішніх справ Того Франсуа Боко закликав до відстрочення волевиявлення, побоюючись спалаху [[Громадянська війна|громадянської війни]] у разі повторення актів насильства. У відповідь на це діючий президент Бонф Аббас негайно звільнив його і оголосив, що вибори будуть проведені відповідно до графіка.
 
Гнассінгбе представив свою передвиборчу програму у вигляді списку з 20 обіцянок. Вони передбачали виконання наступного: примирення і забезпечення єдності суспільства, міжнародного співробітництва, підвищення безпеки, розвиток демократії, справедливості, й свободи, належного управління, розвиток громадянського суспільства, умов для молоді та покращення освіти, поліпшення становища жінок і пенсіонерів, створення нових робочих місць і поліпшення економічної свободи, розвиток міст і житлового будівництва, створення великих державних проектів, поліпшення охорони здоров'я, розвиток сільського господарства, спорту і культур, ремесел і туризму, підвищення доступності кредитів, поліпшення комунікації.<ref>{{cytuj stronę|url=http://www.presidencetogo.com/index.php?option=com_content&task=view&id=132&Itemid=89|tytuł=Les 20 Plus de Faure GNASSINGBE|data dostępu=9.06.2009|opublikowany=Presidence du Togo|język=fr}}</ref>[[Файл:LocationTogo.svg|thumb|296x296px|Під час президентських виборів в 2005 року Того, маленька країна на заході Африці, зазнала жорстоких актів насильства]]Практично не маючи конкуренції, в умовах розгулу насильства Гнассінгбе здобув переконлмвупереконливу перемогу на президентських виборах, набравши 60,6&nbsp;% голосів. Представники опозиції звинуватили владу у фальсифікації. На її думку, вибори супроводжувалися розкраданням і знищенням урн в тих районах, в яких опозиція отримала сильну підтримку. Для того, щоб пом'якшити соціальну напруженість в країні, Фор Гнассінгбе і лідер опозиції Гілкріст Олімпіо провели в [[Абуджа (місто)|Абуджі]] ряд переговорів по створенню спільного «<nowiki/>[[Уряд національної єдності|уряду національної єдності]]<nowiki/>», проте діалог закінчився невдачою.<ref>{{cytuj stronę|url=http://news.bbc.co.uk/2/hi/africa/4314403.stm| tytuł= Togo election set for next month| data= 4 marca 2005| data dostępu= 9.06.2009| opublikowany= BBC News|język=en}}</ref><ref>{{cytuj stronę|url= http://news.bbc.co.uk/2/hi/africa/4350017.stm| tytuł= Togo opposition agree candidate|data = 15 marca 2005| data dostępu= 9.06.2009| opublikowany= BBC News|język=en}}</ref><ref>{{cytuj stronę|url=http://news.bbc.co.uk/2/hi/africa/4475645.stm | tytuł= US urges free and fair Togo poll |data = 23 kwietnia 2005| data dostępu= 9.06.2009| opublikowany= BBC News|język=en}}</ref>
 
Відразу ж після оголошення результатів на вулицях [[Ломе]] розпочалися масові протести прихильників опозиції, які відкинули результати голосування і звинуватили тоголезьку владу у фальсифікації. Обраний президент відразу заперечив будь-які підробкифальсифікації і закликав мітингувальників підтримати «єдність держави». Спостерігачі від ЕКОВАС заявили, що порушення на виборах справді не вплинули на їх авторитет. Західноафриканські спостерігачі повідомили, що голосування «виконало необхідні критерії і загальні правила організації виборів».<ref>{{cytuj stronę|url= http://news.bbc.co.uk/2/hi/africa/4483589.stm| tytuł= Togo election deal 'not agreed'| data = 26 kwietnia 2005| data dostępu= 9.06.2009| opublikowany= BBC News|język=en}}</ref>
 
Кардинально іншу оцінку виборівголосування висловив [[Європейський парламент]], який, як і тоголезька опозиція, відкинувпіддав їхсумніву його результати. У прийнятій резолюції органу зазначалось, що «обставини, при яких було проведене волевиявлення, не забезпечили принципів прозорості, плюралізму і свободи громадян вирішувати своє майбутнє». ТоголезькийНаціональна парламентасамблея Того назвав рішення Європарламенту «ворожим», підкресливши, що [[Європейський Союз|ЄС]] не направляв своїх спостерігачів на вибори. Крім того,Інші міжнародні правозахисні організації визнализазначили, що вільна участь у виборчому процесі була неможлива, зокрема в зв'язку з політикою влади на залякування громадян, арешти прихильників опозиції і незаконні обмеження на свободу зібрань, асоціацій і свободу вираження власної думки.<ref>{{cytuj stronę|url=http://news.bbc.co.uk/2/hi/africa/4485667.stm|tytuł=Opposition fury at Togo poll loss|data=26 kwietnia 2005|data dostępu=9.06.2009|opublikowany=BBC News|język=en}}</ref>
 
Кандидат від опозиції Еммануель Боб-Акітані заявив про свою перемогу і в односторонньому порядку проголосив себе президентом, стверджуючи, що він набрав 70&nbsp;% голосів. Даний крок опозиційного діяча засудили і держави [[Економічне співтовариство країн Західної Африки|ЕКОВАС]], і тимчасовий тоголезький президент Бонф Аббас. В результаті післявиборчих заворушень загинули сотні людей, тисячі втекли в сусідній [[Бенін]]. До численних порушень прав людини причетні як державні сили безпеки, так і проурядові ополченці. Згідно з доповіддю [[Верховний комісар ООН з прав людини|Верховного комісара ООН з прав людини]] Луїзи Арбор, в результаті сплеску насильства загинули від 400 до 500 осіб, ще 38 тисяч стали [[Біженці|біженцями]] через страх політичних переслідувань. У доповіді міститься інформація про численні випадки принизливого поводження та катувань ув'язнених людей.<ref>{{cytuj stronę|url=http://news.bbc.co.uk/2/hi/africa/4282408.stm|tytuł=‘Hundreds’ died in Togo protests|data=27 września 2005|data dostępu=17.06.2009|opublikowany=BBC News|język=en}}</ref>
 
[[4 травня]] 2005 [[Конституційний суд]] підтвердив остаточні результати виборів, підтвердивши законність обрання Гнассінгбе. Того ж дня відбулась інавгурація обраного правителя. На ній були присутні лише представники [[Гана|Гани]], [[Лівія|Лівії]], [[Китайська Народна Республіка|Китаю]] і [[Демократична Республіка Конго|Демократичної Республіки Конго]].<ref>{{Cite news|url=https://www.kommersant.ru/doc/546929|title=Президент всего Того|date=2005-02-14|pages=54|work=Журнал "Коммерсантъ Власть"|issue=6|accessdate=2017-05-11}}</ref> [[Міністерство закордонних справ Франції|Міністр закордонних справ Франції]] теж привітав переможця. [[27 травня]] Африканський Союз зняв накладені раніше на Того санкції.<ref>{{cytuj stronę|url= http://news.bbc.co.uk/2/hi/africa/4588281.stm| tytuł= African Union lifts Togo embargo |data = 27 maja 2005| data dostępu= 17.06.2009| opublikowany= BBC News|język=en}}</ref>
 
=== Президенство ===
Рядок 93 ⟶ 90:
Процес внутрішнього діалогу з опозицією було відновлено в [[2006]] році. У лютому [[прем'єр-міністр]] Коджо попросив допомоги як посередника президента [[Буркіна-Фасо]] [[Блез Компаоре|Блеза Компаоре]]. У березні Компаоре зустрівся з президентом Гнасінгбом, щоб обговорити проведення переговорів. Опозиція, яка спочатку неохоче відносилась до діалогу, згодом погодилася приєднатися до консультацій. 
 
Переговори опозиції з владою були організовані в столиці [[Буркіна-Фасо]], [[Уагадугу]]. [[20 серпня]] [[2006]], після декількох днів їх проведенняконсультацій, президент Гнассінгбе і опозиційні лідери дійшли до згоди й підписали угоду про закінчення політичного конфлікту в [[Того]]. Вона передбачала створення спільного уряду, утворення незалежної виборчої комісії, що складається з представників всіх політичних партій і громадських організацій, а також для проведення чесних і демократичних парламентських виборів. ВонаДоговір скасуваласкасував обмеження у виборчому законодавстві, забезпечивши рівний доступ до [[Засоби масової інформації|засобів масової інформації]] під час [[Передвиборча кампанія|передвиборчої кампанії]].<ref>{{cytuj stronę|url=http://news.bbc.co.uk/2/hi/africa/5270926.stm|tytuł=Accord seeks to end Togo strife|data=21 sierpnia 2006|data dostępu=17.06.2009|opublikowany=BBC News|język=en}}</ref>
 
[[16 вересня]] президент призначив главою [[Уряд національної єдності|уряду національної єдності]] лідера опозиційної партії CAR Явові Аджбойбо, що стало причиною протесту прихильників найбільш опозиційної групи UFC. В результаті, UFC до нового уряду так і не ввійшла, але продовжила участь в політичному діалозі. [[20 вересня]] [[2006]] року новий кабінет приступив до здійснення своїх повноважень. Він складавсяСкладаючись з 39 членів, з яких 19 міністерських постів відійшли PRT, а ще 10 були забезпечені за опозицією.
 
Парламентські вибори пройшли [[14 жовтня]] 2007. В них вперше за всю історію Того взяли участь депутати від опозиційних партій. Виборча кампанія і саме голосування, на відміну від попередніх виборів, відбулись у спокійній обстановці. Перемогу здобула керівнаправляча партія «Об'єднання тоголезького народу''»'', якеяка виграловиграла 50 місць з 81, 27 мандатів отримали представники «Союзу сил за зміни''»'' (UFC), ще 4&nbsp;— «Комітету дій по оновленню''»'' (CAR).<ref>{{cytuj stronę|url=http://www.reuters.com/article/idUSL13873748|tytuł=Togo’s UFC in parliament for first time since 1994|data=13 listopada 2007|opublikowany=Reuters|język=en|data dostępu=2010-03-12}}</ref><ref>{{cytuj stronę|url=http://news.bbc.co.uk/2/hi/africa/7050091.stm|tytuł=Togo ruling party wins election|data=18 października 2007|data dostępu=17.06.2009|opublikowany=BBC News|język=en}}</ref>[[Файл:Helen Clark and Faure Gnassingbe, UNDP.jpg|thumb|272x272px|Гнассінгбе під час зустрічі з делегацією [[Програма розвитку ООН|Програми розвитку ООН]], 2009]]Іноземні спостерігачі визнали вибори вільними і справедливими, хоча опозиція оскаржилав результатичерговий голосуванняраз запіддала сумніву результати UFC і вказала на деякі недоліки виборчого процесу. [[3 грудня]] [[2007]] року президент Гнассінгбе назначив новим главою уряду члена провладної партії RPT Комлана Маллі. Найбільші опозиційні партіїопоненти, «Союз сил за зміни''»'' і «Комітет дій по оновленню''»'', до кабінету не ввійшли. У вересні [[2008]] року після відставки [[Прем'єр-міністр|прем'єр-міністра]], новимголовним урядовцем вставстав [[безпартійний]] Гілберт Хаунгбо. Після виборів міжнародна спільнота відновила фінансову допомогу країні.<ref name="togobackground" />
 
Після виборів, проведених у відповідності до міжнаціональних стандартів, міжнародна спільнота відновила фінансову допомогу країні.<ref name="togobackground" /> У квітні [[2009]] року тоголезька влада звинуватила групу вищих посадових осіб в організації [[Державний переворот|державного перевороту]] проти президента Гнассінгбе. Військові заарештували п'ятьох підозрюваних, серед них опинився і брат президента, Кпатча Гнассінгбе, який займав посаду [[Міністр оборони|міністра оборони]] до 2007 року. Близько 22 години [[12 квітня]] близько 22 години, під час проведеної нічної поліцейської акції, брата президентайого було заарештовано групою солдат елітного підрозділу Збройнихелітних сил Того,швидкого ареагування саме підрозділамиЗбройних сил швидкого реагуванняТого.<ref>{{Cite web|url=http://repository.un.org/bitstream/handle/11176/310816/A_HRC_WGAD_2014_45-RU.pdf?sequence=4&isAllowed=y|title=|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=|accessdate=}}</ref>
 
Солдати вторглися в житло Кпатчі Гнассінгбе і відкрили вогонь з автоматичної зброї і гранатометів. Під час перестрілки у йогов домі загинули 2 людини загинули, ще 3 зазнали поранень. Кпатча Гнассінгбе помістили під домашній арешт, а потім заарештували.<ref>{{cytuj stronę|url=http://news.bbc.co.uk/2/hi/africa/8000410.stm|tytuł=Togo leader’s brother is arrested|data=15 kwietnia 2009|data dostępu=17.06.2009|opublikowany=BBC News|język=en}}</ref><ref>{{cytuj stronę|url=http://news.bbc.co.uk/2/hi/africa/7997975.stm|tytuł=Togo leader’s brother in shootout|data=14 kwietnia 2009|data dostępu=17.06.2009|opublikowany=BBC News|język=en}}</ref> Він відкинув будь-які звинувачення в причетності до вбивстваможливого перевороту. Через декілька днів влада представила запаси зброї, яка, згідно з офіційною інформацією, була нібито знайдена в його будинку. Тоголезьке керівництво звинуватило Кпатчу Гнассінгбе ув організації заколоту і незаконному володіннізберіганні важкої зброї.<ref>{{cytuj stronę|url=http://news.bbc.co.uk/2/hi/africa/8003925.stm|tytuł=Togo displays 'coup plot arsenal’|data=17 kwietnia 2009|data dostępu=17.06.2009|opublikowany=BBC News|język=en}}</ref>
 
У січні [[2010]] року, стався [[Напад на автобус збірної Того з футболу|напад на футбольну команду Того]] під час проведення [[Кубок африканських націй|Кубка африканських націй]] в [[Ангола|Анголі]], в результаті якого загинули троє людей. Президент і уряд Того вирішили вивести країну від участі в турнірі. Гравці повернулися назад, а в країні оголосила триденний [[Траур|національний траур]]. Відповідальність за здійснення злочину взяла сепаратистська організація [[Фронт за звільнення анклаву Кабінда|Фронт звільнення анклаву Кабінда]] (ФЗАК), який бореться за вихід [[Кабінда|Кабінди]] зі складу [[Ангола|Анголи]].<ref>{{cytuj stronę|url=http://news.bbc.co.uk/sport2/hi/football/africa/8449611.stm|tytuł=Togo government tells team to quit Cup of Nations|data=9 stycznia 2010|opublikowany=BBC Sport|język=en|data dostępu=2010-03-09}}</ref><ref>{{cytuj stronę|url=http://www.independent.co.uk/news/world/africa/two-held-over-attack-on-togo-football-team-1864347.html|tytuł=Two held over attack on Togo football team|data=11 stycznia 2010|opublikowany=The Independent|język=en|data dostępu=2010-03-09}}</ref>
Рядок 109 ⟶ 106:
Осінню [[2009]] року влада Того розпочала підготовку до організації президентських [[Вибори|виборів]]. Беручи до уваги досвід 2005 року, влада зробила кроки для проведення безпечного і справедливого голосування. З цією метою у вересні [[2009]] вдруге була створена Незалежна національна виборча комісія (CENI), що складалась з представників як керівної партії, так і опозиції і діячів громадянського суспільства. Крайній термін для голосування, спочатку встановили на [[28 лютого]] [[2010]] року, однак згодом тоголезьке керівництво перенесло вибори на [[4 березня]] [[2010]] року.<ref name="frpostpon">{{cytuj stronę|url=http://www.france24.com/en/20100212-togolese-presidential-vote-postponed|tytuł=Togolese presidential election postponed|data=12 lutego 2010|opublikowany=France24|język=en|data dostępu=2010-03-08|}}</ref><ref>{{cytuj stronę|url=http://english.people.com.cn/90001/90777/90855/6762077.html|tytuł=Togo to hold presidential election in February 2010|data=19 września 2009|opublikowany=People’s Daily Online|język=en|data dostępu=2010-03-08}}</ref>[[Файл:Togo election 2010 campaign poster-1, by UNDP.jpg|thumb|260px|
Пропрезидентська агітація]]
[[FileФайл:JeanPierreFabre.jpg|thumb|187x187px|Головний конкурента президента Жан-П'єр Фабр]]
 
Президент Гнассінгбе з самого початку сприймався незалежними спостерігачами як найвірогідніший претендент на перемогу, балотувавшись від правлячого «Об'єднання тоголезького народу''»'' (ОТН). Як і очікувалося, [[12 січня]] 2010 в ході з'їзду ОТН в [[Ломе]] Гнассінгбе офіційно визнали кандидатом партії на виборах. Сам президент в з'їзді участі не брав, але його прес-секретар запевнив присутніх однопартійців у згоді на висунення.<ref>{{cytuj stronę|url=http://www.republicoftogo.com/Toutes-les-rubriques/Politique/Le-RPT-va-choisir-son-candidat|tytuł=Le RPT va choisir son candidat|data=8 stycznia 2010|opublikowany=Republique Togolaise|język=fr|data dostępu=2010-03-08}}</ref><ref>{{cytuj stronę|url=http://www.republicoftogo.com/Toutes-les-rubriques/Presidentielle/Le-RPT-vote-Faure|tytuł=Le RPT vote Faure|data=12 stycznia 2010|opublikowany=Republique Togolaise|język=fr|data dostępu=2010-03-08}}</ref><ref>{{cytuj stronę|url=http://www.google.com/hostednews/afp/article/ALeqM5juPVU7fvETw26FhQlFNACXjnhgXg|tytuł=Togo: Faure Gnassingbé sera candidat à un second mandat le 28 février|data=12 stycznia 2010|opublikowany=AFP|język=fr|data dostępu=2010-03-08|}}</ref> На початку президентської кампанії [[16 лютого]] Гнассінгбе наголосив на великому значенні волевиявлення, назвавши його «великим випробуванням» для країни. Президент зазначив, що попередні вибори були «хворобливими для багатьох людей» й запевнив, що буде робити все можливе для кращої організації голосування.<ref>{{cytuj stronę|url=http://www.republicoftogo.com/Toutes-les-rubriques/Presidentielle/Faure-Chacun-espere-se-retrouver-premier-a-l-arrivee|tytuł=Faure: « Chacun espère se retrouver premier à l’arrivée »|data=2 marca 2010|opublikowany=Republique Togolaise|język=fr|data dostępu=2010-03-08}}</ref>
 
Голосування, яке відбулось [[4 березня]] [[2010]] року, пройшло тихомирно і ефективно. Згідно з офіційними результатами, затверджених Конституційним судом країни, президент Гнассінгбе здобув рішучу перемогу, вигравши 60,88&nbsp;% голосів (1,24 млн), випередивши свого суперника Жан-П'єр Фабра, який отримав 33,93&nbsp;% голосів (692 тисяч). Явка виборців склала 64,7&nbsp;%.<ref>{{cytuj stronę|url=http://www.google.com/hostednews/afp/article/ALeqM5jx5IJtnFN2dWJLHOatqLBSGUVoww|tytuł=Court in Togo confirms president’s re-election|data=18 marca 2010|opublikowany=AFP|język=en|data dostępu=2010-03-24|archiwum=https://archive.is/ZBk3z|zarchiwizowano=2013-01-02}}</ref> Опозиція, як і очікувалося, відразу ж відкинула результати, звинувативши владу у «фальсифікації виборів». 
 
Вона звернула увагу на ряд порушень, зокрема відсутність серійних номерів у [[Виборчий бюлетень|виборчому бюлетені]], що, на думку опонентів влади, полегшило [[Фальсифікація виборів|фальсифікацію]] виборчих бюлетенів. Жан-П'єр Фабр закликав своїх послідовників організувати демонстрацію на захист своєї перемоги. Протягом декількох післявибочих днів в [[Ломе]] пройшли протести. Поліція жорстоко придушила виступи демонстрантів, використавши проти них [[сльозогінний газ]], і заарештувала 10 осіб.<ref>{{cytuj stronę|url=http://www.france24.com/en/20100307-togo-security-forces-opposition-protests-jean-pierre-fabre-election-gnassingbe|tytuł=Security forces crack down on post-election opposition protests|data=7 marca 2010|opublikowany=France24|język=en|data dostępu=2010-03-08|archiwum=http://web.archive.org/web/20100309081647/http://www.france24.com/en/20100307-togo-security-forces-opposition-protests-jean-pierre-fabre-election-gnassingbe|zarchiwizowano=2010-03-09}}</ref>
 
Вибори в Того проходили під контролем міжнародних спостерігачів від [[Економічне співтовариство країн Західної Африки|ЕКОВАС]] і [[Європейський Союз|ЄС]], що й раніше надавали фінансову підтримку для своїх організацій. У своїй доповіді, спостерігачі Євросоюзу не виявили жодних доказів фальсифікації або штучного наповнення коробок з бюлетенями. Спостерігачі від держав [[Західна Африка|Західної Африки]] заявили, що голосування пройшло гладко, але висловили стурбованість з приводу процесу підрахунку голосів та збою в супутниковій системі, призначеній для передачі даних з виборчих дільниць.<ref>{{cytuj stronę|url=http://www.france24.com/en/20100308-togo-lome-calm-ahead-planned-opposition-protests-gnassingbe-reelection-faure|tytuł=Calm returns to Lome ahead of planned opposition protest|data=8 marca 2010|opublikowany=France24|język=en|data dostępu=2010-03-08|archiwum=http://web.archive.org/web/20100311035808/http://www.france24.com/en/20100308-togo-lome-calm-ahead-planned-opposition-protests-gnassingbe-reelection-faure|zarchiwizowano=2010-03-11}}</ref>
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Фор_Гнассінгбе