Балтійсько-фінські мови: відмінності між версіями

'''Балтійсько-фінські мови''', або фінські мови<ref>Baltic-Finnic languages have been referred to as Finnic most often by Finnish scholars. See [http://books.google.com/books?id=CsesLE3efLwC&pg=PA180&dq The Finnic languages by Johanna Laakso] in ''The Circum-Baltic languages: typology and contact, p. 180''. Internationally scholars most often refer by [[Finnic languages]] to the [[Finno-Permic languages]], comprising of the Baltic-Finnic, [[Volga-Finnic languages|Volga-Finnic]], [[Permic languages|Permic]] and [[Sami languages]]. See [http://books.google.com/books?id=mYwmDE3f6wUC&pg=PA69&dq A Guide to the World's Languages: Classification By Merritt Ruhlen, p 69], or [http://concise.britannica.com/ebc/article-9364459/Finno-Ugric-languages Finno-Ugric languages at concise.britannica]</ref> &nbsp;— мови, якими говорять на узбережжі [[Балтійське море|Балтійського моря]] близько 7 мільйонів чоловік, є частиною [[уральськаУральські мовна сім'ямови|уральської мовної сім'ї]].

Основні сучасні представники балтійсько-фінських мов є [[фінська мова|фінська]] та [[естонська мова|естонська]], офіційні мови своїх національних держав<ref name="EB">[http://www.britannica.com/eb/article-9034305/Finnic-Peoples Finnic Peoples] at [[Encyclopædia Britannica]]</ref> інші фінські мови в регіоні Балтійського моря: [[інгерманландськаІжорська мова|інгерманландська]], [[карельська мова|карельська]], [[людіцька мова|людіцька]], [[вепська мова|вепська]], [[водська мова|водська]], на яких розмовляють навколо [[Фінська затока|Фінської затоки]] і озер [[Онезьке озеро|Онезького]] і [[Ладозьке озеро|Ладозького]]. [[Вируська моваВиро|Вируська]] і [[сетуська мова|сетуська]] є діалектами [[Південноестонська мова|Південноестонської мови]] у південно-східній [[Естонія|Естонії]] іта [[лівська мова]] у [[Латвія|Латвії]].

Балтійсько-фінські мови є синтетичними ій аглютинативними на відміну від оточуючихдовколишніх індо-європейських (германських, слов'янських і балтійських) мов. Мови північної групи, як правило, більш синтетичні ій аглюативні за мови південної групи.

* Голосні вживаються частіше за приголосні. У фінський наприклад, на кожні 100 голосні припадає 96 приголосних. Для порівняння, в російський на 100 голосних припадає 150 приголосних, в німецький на кожні 100 голосних 177 приголосних<ref>Turunen, Aimo: The Balto-Finnic Languages // Denis Sinor (ed.), The Uralic Languages. Description, History and Foreign Influences, 1988.</ref>.

* Існування спеціальних присвійних суфіксів (зберігається тільки в сучасній частині прибалтійськобалтійсько-фінської мови), наприклад, у фінський: ''kirja-ni'' (моя книга), ''kirja-si'' (твоя книга), ''kirja-nsa'' (його книга), ''kirja-mme'' (наша книга), ''kirja-nne'' (ваша книга), ''kirja-nsa'' (їхня книга).

* Існування спеціального каузативного суфіксусуфікса дієслова, порівняйте фінські дієслова: ''tappaa'' (вбивство) і tapa-ttaa (написати про вбивство).

* Основний порядок слів: SVO ([[підмет]] -&nbsp;— [[присудок]] -&nbsp;— [[додаток]]).

* Вираження заперечення за допомогою спеціального дієслова. Повне відмінювання негативного дієслова, наприклад у фінський: ''en lue'' (не читав), et lue (не читаєш), et lue (не читає), emme lue (не читаємчитаємо), ette lue (не читєтечитаєте), eivät lue (не читати).

* Відмінності в лексиці і особливості звукових систем окремих прибалтійськобалтійсько-фінських мов перешкоджають взаєморозумінню, порівняйте:

{| class="wikitable"