Війна Гніву: відмінності між версіями

Як написано в «[[Сильмариліон]]і», через п'ять століть після сходу Сонця Морґот переміг усіх, хто йому опирався, і став найсильнішим правителем [[Середзем'я]]. Великий мореплавець [[Еаренділ]], освітлюючи [[Сильмарили|Сильмарил]] <nowiki/>ом свій шлях через [[Велике Море|Зачаровані острови та Розділяючі Моря]], що приховували [[Аман (Середзем'я)|Аман]], приплив на [[Аман (Середзем'я)|Заокраїнний Захід]] , щоб просити [[Валар]] зглянутися над долями народів, що населяють Середзем'я, і, нарешті, позбавити світ від [[Моргот]]а.

Військо Валар повністю розгромило армію [[Орки (Середзем'я)|орків]] Моргот і знищило більшість [[балроґ]]ів і драконів-урулоків. У той час як Три Будинки Людей, [[Едайн]], билися на стороні Валар, багато [[ІстерлінгІстерлінги|істерлінгів]]ів прийняли сторону Мелкора і були або розгромлені, або втекли далеко на схід Середзем'я.

Після перемоги військо Валар переслідувало залишки армій Мелкора до [[Анґбанд]]у , де він випустив свою останню та найбільшу силу – зграю крилатих [[драконДракони (Середзем'я)|драконів]]ів, небачених досі. Військо Валар нічого не змогло вдіяти з ними та відступило. Тоді з небес на драконів обрушилися [[Еаренділ]] зі своїм кораблем [[Вінгілоте]] і [[Орли (ТолкінСередзем'я)|Орли]] Торондора , Владики Орлів Манве; над Анґбандом вибухнув великий повітряний бій, у якому більшість драконів було знищено. Сам Еаренділ убив найбільшого з драконів – [[Анкалагон|Анкалагона Чорного]], обваливши його тіло на піки [[ТангородрімТангородрим|Тангородріму]]у і тим самим знищивши їх. Валар розібрали зміцненняукріплення Анґбанду і на самому його дні схопили Морґота. Владика ТьмиТемряви був пов'язаний ланцюгом Анґаінором, з його Залізної Корони зробили нашийник, а Майа [[Майар|Еонве]], герольд Манве, вийняв з неї Сільмаріли. Після суду Мелкор[[Мелькор]] був навічно, до кінця світу, викинутий у зовнішню Предвічну Порожнечу поза Стіни Світу.<ref>Толкін, Джон Рональд Руел. Сильмариліон/Перекл. з англ. Катерина Оніщук.&nbsp;— Львів: Астролябія, 2008.&nbsp;— с.266</ref>

Наслідки війни були жахливими. Річка [[Перелік географічних об'єктів Середзем'я#Сіріон|Сіріон]] випаруваласязникла внаслідок катастрофічних зрушень що перетворили долини на пагорби, а гори й пагорби на западини; більшу частину земель на захід від [[Еред Луїн|Ереду Луїн]] накрило море. Тим ельфам Белеріанда[[Белеріанд|Белеріанду]], які вижили, Еонве запропонував повернутися з ним у землі Аману. Більшість погодилася, хоча велика кількість віддала перевагу вирушити на схід, де вони стали владиками [[нолдор]]у і [[сіндар|синдар]]у. Наприклад, так вчинили [[Ґаладріель]] і [[Келеборн]], тоді як [[Гіл-Галад]] заснував державу ельфів - нолдор в [[Ліндон|Ліндоні]].

Що стосувалося людей Белеріанда, то після поразки Моргот тим з ''едайн'', хто воював за Валар, був дарований у вічне володіння острів [[Нуменор|Андор]]. Під пануванням [[Елрос]]а вони заснували там царство [[Нуменор]]. Частина людей відмовилася переселятися, осівши в Еріадорі (пізніше змішавшись з Вірними нуменорцями, вони дали початок дунедайн Арнора) або Рованіоне (від них походять предки рохіррім, беорнінгів і бардінгів).

Головний слуга Мелкора, [[Саурон]], злякавшись гніву [[Валар]], спочатку здався Еонве, але був призваний до Валінору, щоб там дати відповідь за свої діяння та отримати вирок. Однак побоявшись того, що втратить свободу, Саурон вітквтік на схід, як і залишки [[Дракони (Середзем'я)|драконів]], [[Балрог|балроґів]] й [[Орки (Середзем'я)|орків]], щоб загрожувати вільним народам Середзем 'я упродовж багатьох століть.

[[Категорія:Битви Середзем’я]][[Категорія:Історія Середзем'я]][[Категорія:Історія Арди]]