[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 10:
Першим керівником повсталих Маккавеїв був священик ([[Коген]]) [[Маттафія Хасмоней]] (Маттітьягу), а потім його третій син [[Юда Маккавей|Юда (Ієгуда) Маккавей]]. Після загибелі Юди вождем, а потім і первосвящеником став молодший з братів — [[Йонатан Хасмоней|Йонатан]]. У результаті зрадницької змови був убитий і він. У 140 році до н. е. офіційно обраним правителем, первосвящеником і головнокомандувачем Юдеїв став другий син Маттафії — [[Симон Хасмоней|Симон]] (Шім'он). З цього моменту ведеться формальний відлік правління династії Хасмонеїв.
 
За часів Хасмонеїв був єдиний в історії випадок насильницького навернення інших народів в [[юдаїзм]]. [[Йоханан Гіркан]] навернув в [[іудаїзмюдаїзм]] [[Ідумея|ідумеїв]] — нащадків [[Ісав]]а, що мешкали в [[Негев]]і і Північному [[Синайський півострів|Синаї]].
 
Саме Хасмонєї привели до Юдеї нових загарбників. [[Стародавній Рим|Римляни]] були запрошені до Юдеї для участі в громадянській війні, що вибухнула між прихильниками двох братів Хасмонеїв, що не поділили між собою престол. Це втручання обернулося окупацією [[Єрусалим]]а, а згодом — втратою єврейської державності в [[Ерец-Ісраель]] на дві тисячі років — до 1948 р.