Історія ФК «Дніпро» (Дніпро): відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м →‎Посилання: категоризація
Uawikibot1 (обговорення | внесок)
м Вікіпосилання має ідентичний текст до пайпу і після
Рядок 28:
В 1978 році команда зайняла останнє місце й вилетіла з вищої ліги в першу, щоб за два роки повернутися знову. Однак, вища ліга зустріла її аж ніяк не трояндами: в 1981 році із самого початку чемпіонату «Дніпро» скотився в стан аутсайдерів і не міг надалі вибратися звідси. У даній ситуації керівництво клубу зважилося на відчайдушний крок, довіривши кермо влади маловідомим місцевим фахівцям Володимиру Ємцю і [[Жиздик Геннадій Опанасович|Геннадію Жиздику]], які фактично створили команду в сусідньому Нікополі. Вони виконали завдання збереження команди у вищій лізі й, стабілізувавши склад, в 1983 році несподівано для всіх привели команду до чемпіонського звання. Цей рік і наступні можна з повним правом назвати "золотими роками «Дніпра». У 1983 рік — 1 місце, 1984 рік — 3-е місце, 1985 рік — 3-е місце, 1987 рік — 2-е місце, 1988 рік — 1-е місце, 1989 рік — 2-е місце. До того ж в 1989 році команда стає володарем Кубка СРСР і Кубка сезону. Досягнення команди з 1987 року по 1989 здобуті під керівництвом іншого, на той момент маловідомого тренера [[Кучеревський Євген Мефодійович|Євгена Кучеревського]]. За ці роки команда дала радянському футболу таких відомих футболістів як [[Протасов Олег|Протасов]], [[Литовченко Геннадій|Литовченко]], [[Таран Олег|Таран]], Вишневський, Чередник, [[Лютий Володимир Іванович|Лютий]], Кудрицький, [[Тищенко Вадим|Тищенко]], [[Краковський Сергій Вікторович|Краковський]] та інших.
 
Перебуваючи в еліті радянського футболу [[Дніпро (Дніпропетровськ)|«Дніпро»]] і з формуванням [[Чемпіонат України з футболу|Чемпіонату України]] продовжував займати високі місця. Уже в Чемпіонаті 1992 року, який тривав півроку, [[Дніпро (Дніпропетровськ)|«Дніпро»]] зайняв друге місце у групі «Б» і в матчі за бронзу переміг [[Шахтар (Донецьк)|«Шахтар»]]. Наступного сезону було взяте срібло. У наступні роки команда ще два рази брала бронзу та два рази виходила до фіналу [[Кубок України з футболу|Кубка]], де двічі поступалась [[Шахтар (Донецьк)|«Шахтареві»]]. Сезони 1998-1999 та 1999-2000 років можна вважати провальними. [[Дніпро (Дніпропетровськ)|«Дніпро»]] займав місця у другій половині таблиці, однак команда зберегла прописку в еліті. А вже у сезоні 2000-2001 бере чергову бронзу. Сезон 2003-2004 донедавна був останнім, в якому команда завоювала медалі. Командою керував [[Кучеревський Євген Мефодійович|Євген Кучеревський]] і була здобута бронза, а в фіналі [[Кубок України з футболу|Кубка]] команда знову поступилась [[Шахтар (Донецьк)|«Шахтареві»]] . Надалі [[Дніпро (Дніпропетровськ)|«Дніпро»]] 7 раз займав звичне четверте місце, причому двічі займаючи шосте. До 2010 року [[Дніпро (Дніпропетровськ)|«Дніпром»]] керували спочатку [[Протасов Олег Валерійович|Протасов]], а потім - [[Безсонов Володимир Васильович|Безсонов]]. Команда грала не дуже добре, на внутрішній арені ніяк не могла виграти навіть бронзові медалі, а в єврокубках починаючи з 2005 року терпіла постійні невдачі, вилітаючи від посередніх команд на кшталт [[Беллінцона (футбольний клуб)|«Беллінцони»]] чи [[Лех (Познань)|«Леха»]]. Однак восени 2010 року настали великі зміни - до Дніпропетровська запросили іменитого європейського тренера, що на той час встиг виграти два Кубки УЄФА та покерувати [[Реал Мадрид|«Реалом»]] - іспанця [[Хуанде Рамос|Хуанде Рамоса]].Такий крок, хоч і не зразу, але все ж покращив гру і результати клуба. Два роки знадобилися Рамосу для того, щоб створити справді сильну команду. Осінь 2012 року стала чи не найкращим часом в новітній історії команди - в чемпіонаті Дніпро впевнено розбиралося з усіма суперниками, вперше за багато років всерйоз претендуючи на срібні нагороди. А в Лізі Європи він просто феєрив - вперше за 6 років команда пробилася до групового етапу ЛЄ, і в складній групі, де були гранди голландського та італійського футболу - [[ПСВ Ейндговен|«ПСВ»]] та «[[Наполі|«Наполі»]]», впевнено зайняла перше місце і вийшла у плей-оф, двічі перемігши [[ПСВ Ейндговен|«ПСВ»]], [[АІК (футбольний клуб)|«АІК»]] та один раз «[[Наполі|«Наполі»]]». Однак навесні 2013 року [[Дніпро (Дніпропетровськ)|«Дніпро»]] демонстрував набагато менш привабливий футбол і в підсумку зайняв усе те ж набридле 4 місце в УПЛ, також вилетівши в 1/16 фіналу ЛЄ від швейцарського[[«Базеля»]]. Наступний сезон в УПЛ став для команди тріумфальним - [[Дніпро (Дніпропетровськ)|«Дніпро»]] нарешті завоював медалі, причому не бронзові, а срібні, лише вдруге в своїй історії ставши віце-чемпіоном України та вперше пробившись до головного турніру континенту - Ліги Чемпіонів. В ЛЄ команда другий рік підряд вийшла в плей-оф, однак, як і раніше, вилетіла в 1/16 фіналу. Але, на жаль, після завершення успішного сезону 2013-14 з команди пішов її головний творець, що вивів [[Дніпро (Дніпропетровськ)|«Дніпро»]] на європейський рівень - Хуанде Рамос, який не захотів продовжувати контракт. Керівництво клубу швидко знайшло гідну альтернативу - [[Дніпро (Дніпропетровськ)|«Дніпро»]] прийняв відомий український тренер Мирон Маркевич.
Сезон 2014-15 років команда почала з виступів на три фронти - в [[УПЛ]], [[Ліга Європи УЄФА|єврокубках]] і Кубку України. Через відсутність будь-якого підсилення, а також потрібність часу для реформування команди Маркевичем, '''«Дніпро»''' в першій частині сезону виступав вкрай нестабільно, чергуючи яскраві матчі з провальними. В результаті дніпропетровська команда швидко вилетіла з Ліги Чемпіонів від посереднього датського «Копенгагена», зі скрипом пробилась до групи ЛЄ і з труднощами втретє поспіль вийшла до 1/16 фіналу ЛЄ. В Кубку України '''«Дніпро»''' без особливих клопот подолав опір «Десни», «Волині» та «Чорноморця» і дістався півфіналу.