Залізо: відмінності між версіями

У [[праіндоєвропейська мова|праіндоєвропейській мові]] слова для означення заліза, судячи з всього, не було: існування індоєвропейської мовно-культурної спільності закінчується у [[Бронзова доба|добу ранньої бронзи]]. Отже, слова зі значенням «залізо» у кожній індоєвропейській мові виникли пізніше і від різних коренів. Праслов’янському ''*želězo'' співзвучні слова для позначення цього металу у [[балтійські мови|балтійських мовах]]: [[Литовська мова|литовське]] ''gele''ž''is'', [[Жемайтський діалект|жемайтське]] ''gelžis'', [[Латиська мова|латиське]] ''dzels'', [[Прусська мова|прусське]] ''gelso''. [[Балто-слов'янська мовна спільність|Балтослов’янська]] назва заліза вважається похідною від праіндоєвропейського слова ''*ghelghos'' («щось тверде»)<ref name=":0">{{Cite book|title = Етимологічний словник української мови у 7 томах. К.: Наукова думка, 1982 - 2009.|last = |first = |year = |publisher = |location = |pages = |language = |isbn = }}</ref> і відбиває велику твердість цього матеріалу порівняно з раніш уживаними металами&nbsp;— [[Мідь|міддю]], [[Бронза|бронзою]]. У грецькій мові похідні від ''*ghelghos'' мають значення «мідь» (''χαλκος'') та «[[черепаха|«черепаха»]]» (''χελυς''). З того ж давнього кореня українські «жовно», «[[жолудь|«жолудь»]]», «[[залоза|«залоза»]]», старослов’янське '''желы, жьлы''' («черепаха»)<ref name=":0" />. Інша версія — від [[санскрит]]ського «джальжа», що означало «метал», «руда»<ref>Мезенин Н.&nbsp;А. Занимательно о железе. М. «Металлургия», 1972. 200 с.</ref>. Висловлювалася також думка про запозичення цього слова балто-слов’янами з якоїсь мови [[Доіндоєвропейський субстрат|доіндоєвропейського населення Європи]]<ref name=":0" />.