Жан-Поль Сартр: відмінності між версіями

Сартр, як і багато представників інтелігенції країн третього світу, активно надавав підтримку [[Кубинська революція|кубинській революції]] [[1959]] року. У [[червень|червні]][[1960]] він написав у [[Франції]] [[16]] статей, під назвою [[«Ураган на цукор»]]. У цей час він співпрацював з кубинським новинним агентством [[«Пренса Латіна»]] (англ. [[:en:Prensa Latina|Prensa Latina]]). Але потім стався розрив з [[Кастро|Кастро,]], у [[1971]] році через [[«справи Паділья»]], коли кубинський [[поет]] [[Паділья]] (англ. [[:en:Heberto Padilla|Heberto Padilla]]) був поміщений у в'язницю за критику режиму [[Кастро]].

Сартр був учасником [[революція у Франції|революції у Франції]] [[1968]] (можна навіть сказати, що Сартр став [[символ]]ом [[революція|революції]]: бунтівні [[студент]]и, захопивши [[Сорбонна|Сорбонну]], впустили всередину одного тільки Сартра), в повоєнні роки — численних [[Демократичний рух (Франція)|демократичних]], [[маоістський рух|маоістських рухів]] і організацій. Брав участь у протестах проти [[Алжирська війни|Алжирської війни]], придушення [[Угорське повстання 1956|Угорського повстання]] [[1956]], [[В'єтнамська війна|В'єтнамської війни]], проти вторгнення американських військ на [[Куба|Кубу]], проти введення радянських військ до [[Прага|Праги]], проти придушення [[інакомислення]] в [[СРСР]]. Протягом життя його політичні позиції досить сильно коливалися, але завжди залишалися лівими, і Сартр завжди відстоював права знедоленої людини, того самого приниженого [[«Самоучки»|«Самоучки»,]], якщо цитувати роман «Нудота».

У розумінні Сартра [[діалектика]] можлива у двох формах — «[[критичній]]» і «[[догматичній]]». Першою є «[[Негативізм|негативна]]» діалектика, що тлумачиться з точки зору [[філософія|філософії]] [[екзистенціалізм]]у ([[філософія існування|філософії існування]]), друга — «[[консервативна]]», «[[догматична]]», «[[недостатньо революційна]]» [[марксистська діалектика|марксистська діалектика.]].