Вікіпедія

Драй-Хмара Михайло Опанасович: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
мНемає опису редагування
Uawikibot1 (обговорення | внесок)
Боти
124 500 редагувань
м Вікіпосилання має ідентичний текст до пайпу і після
Рядок 65:
У травні 1917 Михайло Драй-Хмара повернувся до Києва. Коли 1918 в Кам'янці-Подільському створюється український університет, 29-річний учений приймає запрошення його ректора Івана Огієнка і з 15 липня 1918 обіймає посаду приват-доцента на кафедрі слов'янської філології. В університеті Михайло Панасович читає [[слов'янознавство]], церковнослов'янську мову, історію польської, сербської, чеської мов і літератур, низку інших курсів. Літографія університету 1920 видає його підручник «Слов'янознавство». Коли 16 листопада 1920 Кам'янець остаточно захопили «червоні» і невдовзі (26 лютого 1921) з університету «викроїли» інститут народної освіти, Михайло Панасович міста не покидає і працює в ІНО. Аж доки не потрапляє під більшовицьку чистку професорсько-викладацького складу. 1923 учений повертається до Києва, викладає українську мову та літературу в столичних вузах.
 
Український поет Михайло Драй-Хмара почався саме в Кам'янці (бо до того писав вірші російською мовою). У місті над Смотричем він друкує поезії та переклади в альманасі «[[Буяння (журнал)|Буяння»]]», у журналі «[[Нова думка]]», в газеті «[[Червона правда]]». Перша збірка віршів Драй-Хмари «Молода весна» мала вийти 1922 в Кам'янецькій філії Державного видавництва України, але для її друку забракло паперу. Тож першу (і єдину прижиттєву) збірку віршів «Проростень» поет видав 1926 у Києві. Сюди увійшли і твори кам'янецького періоду, і пізніші шедеври. Особливо щемливо звучить поетове «Прощання з Поділлям» (1923).
 
20 березня 1923 у Кам'янці на Поділлі в Михайла та Ніни Драй-Хмар народилася донька Оксана. Михайло Панасович був ідеальним батьком для своєї доці. [[Старицька-Черняхівська Людмила Михайлівна|Людмила Старицька-Черняхівська]] казала, що такої ніжності й уваги до дитини, як у Драй-Хмари, вона в житті своєму не бачила.
Рядок 155:
* Українське слово: Хрестоматія української літератури та літературної критики XX ст. (у трьох книгах). — Книга перша. — К.: Рось, 1994. — С. 506–507.
* Українське слово: Хрестоматія української літератури та літературної критики XX століття. — Книга друга. — К.: Аконіт, 2001. — С. 49–55.
* ''[[Лавріненко Юрій|]]''Лавріненко Юрій'']]. Розстріляне відродження: Антологія 1917—1933. — 3-є видання. — К.: Смолоскип, 2004. — С. 263–282.
 
=== Передмови ===
 
* ''[[Дзюба Іван|]]''Дзюба Іван'']]. Він хотів «жить, творити на своїй землі…» // Драй-Хмара Михайло. Вибране. — К.: Дніпро, 1989. — С. 5–39.
* ''[[Жулинський Микола|]]''Жулинський Микола'']]. Шлях із неволі, з небуття // Драй-Хмара Михайло. Літературно-наукова спадщина. — К.: Наукова думка, 2002. — С. 3–16.
* ''[[Ашер Оксана|]]''Ашер Оксана'']]. Передмова (Портрет Михайла Драй-Хмари; Біографічний нарис) // Драй-Хмара Михайло. Літературно-наукова спадщина. — К.: Наукова думка, 2002. — С. 17–32.
 
=== Літературно-критичні статті ===
Рядок 176:
=== Статті в газетах ===
 
* ''[[Кочур Григорій|]]''Кочур Григорій'']]. Рік Михайла Драй-Хмари // [[Літературна Україна]]. — 1989. — 26 жовтня. — С. 6.
* ''Василевський П.'' Так загинув він на Колимі // [[Літературна Україна]]. — 1989. — 26 жовтня. — С. 6.
* ''Бондар Наталя''. Пам'ятні місця // [[Літературна Україна]]. — 1989. — 26 жовтня. — С. 6.
* ''[[Брюховецький В'ячеслав|]]''Брюховецький В'ячеслав'']]. [http://ukrlife.org/main/evshan/martyrolog_d.htm Михайло Драй-Хмара: …З порога смерті…: Письменники України — жертви сталінських репресій] / За редакцією [[Мусієнко Олекса Григорович|Олекси Мусієнка]] // [[Літературна Україна]]. — 1991. — 25 липня. — С. 8.
* [[Будзей Олег Васильович|''Будзей Олег'']]. Михайло Драй-Хмара: Ім'я на мапі міста // [[Подолянин]]. — 2002. — 1 лютого. — С. 4.
 
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Драй-Хмара_Михайло_Опанасович