Сергієв Посад: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м replaced: ансамбля → ансамблю, в кінці → наприкінці, removed: (2) за допомогою AWB
Немає опису редагування
Рядок 51:
=== Географія ===
[[Файл:Sergposad-center.jpg|thumb|200 px|Центр Сергієва Посада]]
Сергієв Посад знаходиться в центрі європейської частини Росії. Місто розташоване у північно-східній частині Московської області, за 52  км від Москви (74,5  км - — залізницею від Ярославського вокзалу). Одна з основних залізничних станцій на лінії [[Москва]] - — [[Ярославль]] [[Московська залізниця|Московської залізниці]]. Місто розташоване на річці [[Кончура|Кончурі]] з її притоками.
 
З півночі міське поселення Сергієв Посад межує з міськими поселеннями Скоропусковский, Пересвіт, сільськими поселеннями Реммаш і Шеметівське Сергієво-Посадського муніципального району; із заходу - — з сільським поселенням Василівське; з півдня - — з міським поселенням [[Хотьково]], сільським поселенням Лозівське, зі сходу - — з сільським поселенням Березняки.
 
Межою міста Сергієв Посад є неправильний овал, витягнутий з півдня на північ і розділений руслом річки Кончури на три частини. Віссю міста і основною транспортною артерією є проспект Червоної Армії. Південна частина міста перетинається [[залізниця|залізничною лінією]] [[Москва]] -&nbsp;— [[Ярославль]]. У місці перетину залізничної лінії та проспекту Червоної Армії зведений [[шляхопровід]] <ref>Початок будівництва -&nbsp;— [[1988|1998 рік]]; причина -&nbsp;— складні транспортні обставини на переїзді проспекту Червоної Армії через залізничні колії; закінчено в 2002 році; вартість будівництва (джерело -&nbsp;— обласний [[бюджет]]) -&nbsp;— 1 &nbsp;млрд рублів. Посилання на джерело: [http://www.commercialrealty.ru/new.php?id=66609]</ref>.
 
У центральній частині міста розташовуються основні церковні, адміністративні, [[культура|культурні]] і соціальні об'єкти міста -&nbsp;— [[Троїце-Сергієва Лавра]], залізничний [[вокзал]], адміністрація міста та району. Робітниче селище, розташоване у північно-східній частині міста спочатку заселялося робітникаими Загорского оптико-механічного заводу (ЗОМЗ), від чого і отримало свою назву. Значну його частину займає сам оптико-механічний завод.
 
Мікрорайон Углич і Північне селище, розташовані на заході і півночі міста відповідно є житловими спальними районами.
Рядок 63:
 
=== Клімат ===
Клімат Сергієва Посада помірно-континентальний. Для міста характерні м'яка зима з рясними снігопадами і тепле літо з дощовим липнем. Найхолодніший місяць року -&nbsp;— [[січень]] (середня температура становить біля -8° С), найтепліший -&nbsp;— [[липень]] (середня денна температура близько +23° С)
 
=== Демографія ===
Рядок 94:
=== Виникнення перших поселень, XIV століття ===
[[Файл:Coat of Arms of Sergiev Posad (Moscow oblast) (1883).png|left|thumb|100px|Герб (1883)]]
Спочатку -&nbsp;— кілька поселень (Кукуева, Панін, Клементьєво та ін.), що виникли наприкінці [[XIII]] -&nbsp;— початку [[XV]] &nbsp;ст. навколо [[Троїце-Сергієва лавра|Троїце-Сергієва монастиря]] ( з [[1744]] р -&nbsp;— [[Лавра|Лаври]]), заснованого в [[1337]]&nbsp;р. преподобним [[Сергій Радонезький|Сергієм Радонезьким]]. Поселення були славні народними промислами: різьбленням по дереву і виготовленням іграшок.
 
=== Утворення посада ===
На початку XVIII століття села Клементьєво, Кокуево і Пушкарське, Стрілецьке, Іконне, Кухарське, Стаєнна слобода, розташовані неподалік від монастиря злилися в одне торгово-промислове селище -&nbsp;— посад. 22 березня [[1782]] року за указом [[Катерина II|Катерини II]] він був названий Сергієвим. В [[1744]] році монастир став Лаврою. До [[1792]] року посад отримав регулярний план. В [[1845]]&nbsp;р. було прокладено [[шосе]], якез'єднало Сергієв Посад з Москвою, а в [[1862]] році була проведена залізниця.
 
=== Посад на рубежі XIX и XX &nbsp;ст. ===
В [[1919]] році Сергієв отримав статус міста, а в [[1930]]&nbsp;р. був перейменований в Загорськ на честь революційного діяча В. &nbsp;М. &nbsp;Лубоцкого (Загорського). 23 вересня [[1991]] року місто було назване Сергієв Посад.
 
=== Загорськ в Радянські часи ===
Рядок 106:
 
У Загорську відбуваються події у вірші «Жара» знаменитої дитячої письменниці Агнії Львівни Барто.
 
 
== Визначні пам'ятки ==
Рядок 114 ⟶ 113:
 
Найважливішою міською визначною пам'яткою та історичним центром міста є ансамбль [[Троїце-Сергієва лавра|Троїце-Сергієвої лаври]].
Чудові також Введенська та П'ятницька церкви (обидві -&nbsp;— 1547), Вознесенська (1766-17791766—1779), Успенська (1769) та Іллінська (1773) церкви; монастирський готель (1823, архітектор А Ф. Елькінський, у класичному стилі), торгові ряди (початок XX ст), П'ятницький колодязь (к. XVII -&nbsp;— п. XVIII ст).
 
=== Музеї ===
* Музей іграшки (створений в [[1918]]&nbsp;р.),
* [http://www.musobl.divo.ru/novosti.html Сергієво-Посадський державний історико-художній музей-заповідник] (організований в [[1920]] на території Троїце-Сергієвої лаври, нині перенесений з території монастиря в колишню будівлю банку в центрі міста).
 
 
== Суспільство ==
Рядок 129 ⟶ 127:
У місті раз на рік проводяться фестивалі повітряних куль незвичайних форм під назвою «Небо Святого Сергія».
 
С [[2006]] року в місті діють муніципальний театр -&nbsp;— «Театральний ковчег» та клуб православної молоді «Джерело».
 
У місті з 2008 року проводиться Відкрита першість Росії з російської рукопашного бою серед православних військово-патріотичних клубів.
Рядок 138 ⟶ 136:
=== Релігія ===
На території [[Троїце-Сергієва Лавра|Лаври]] знаходяться [[Московська духовна академія]] (МДА) (з [[1814]]) і семінарія (з [[1742]]).
 
 
 
== Промисловість і виробництво ==
Рядок 145 ⟶ 141:
=== Іграшковий промисел Сергієва Посада ===
[[Файл:Russia-Sergiev Posad-Toys Museum.jpg|thumb|200px|Сергієво-посадський музей іграшки. Головний вхід.]]
Сергієв Посад -&nbsp;— столиця [[лялька|лялькового]] «царства», тут створювалися російські ляльки та інші іграшки.
Початок іграшкового [[різьба по дереву|різьбленого]] [[промисел|промислу]] в Сергієвому Посаді відноситься до перших десятиліть [[XVI століття]]. До кінця минулого століття це місто вже стало столицею іграшкового промислу Росії. У Сергієвому Посаді до цього часу займалися іграшковим промислом близько 5550 дворів.
Рядок 151 ⟶ 147:
Виготовляють там іграшки і в даний час. Крім того, в Сергієвому Посаді знаходиться єдиний в Росії Інститут іграшки, де розробляють нові її різновиди. Там же розташований унікальний Музей іграшки, з експонатів якого можна вивчати лялькову історію.
 
Сьогодні сергіевопосадскі майстри виготовляють іграшки з найрізноманітніших матеріалів. Але спочатку вони прославилися своїми виробами з [[деревина|дерева]]. Найкращим матеріалом у Сергієвських різьбярів вважалися [[Липа (деревина)|липа]], [[Вільха (деревина)|вільха]], [[Осика (деревина)|осика]] та [[Береза (деревина)|береза]]. Виготовленню іграшки передував підготовчий період, що тривав до двох років. Тільки після нього з дерева вирізали фігурки і розписували яскравими фарбами. Дешеві іграшки розписувалися клейовими фарбами, а дорожчі -&nbsp;— акварельними, масляними і емалевими.
 
Ходовим товаром були дешеві дерев'яні ляльки, які отримали іронічне прізвисько «дурки». Дури були помітні, в пишних і неправдоподібних сукнях, фантастичних капелюхах з квітами і пір'ям, «надуті» і «зарозумілі». Але при цьому -&nbsp;— веселі і барвисті. Народ охоче купував такі ляльки.
 
Ляльки «пані» відрізнялися більш тонкою роботою, витонченим розфарбуванням і, як наслідок, високою ціною.
Рядок 163 ⟶ 159:
* [[Роу Олександр Артурович|Олександр Роу]]
* [[Герман Стерлігов]]
* [[Купченко Леонід Федорович]] (* 1934)&nbsp;— український фахівець у галузі електродинаміки, доктор технічних наук, професор, винахідник.
 
== Міста-побратими ==
Рядок 171 ⟶ 168:
* {{Прапорець|Латвія}} [[Салдус]] ([[Латвія]])
* {{Прапорець|Німеччина}} [[Фульда]] ([[Німеччина]], з [[1991]]&nbsp;р.)
* {{Прапорець|Вірменія}} [[Вагаршапат]] ([[Вірменія]], з [[2010]]&nbsp;р.)<ref>[http://www.zagorsk.ru/new/2395 Ечміадзин &nbsp;— Сергіїв Посад: побратими] Сергієв Посад. Сергієво-Посадський інформаційно-новинний сайт</ref>
* {{Прапорець|Італія}} [[Барі]] ([[Італія]], з [[2010]]&nbsp;р.)
 
Рядок 202 ⟶ 199:
* статьи: Нестеров Михаил Васильевич, Пришвин Михаил Михайлович, Сергий Радонежский, Розанов Василий Васильевич, Фаворский Владимир Андреевич, Флоренский Павел Александрович, Загорск.&nbsp;— [[БСЭ]]
* ''Мясников А. Л.'' Золотое кольцо. История городов. Подарочное издание. Александр ПРИНТ, 2000.
* ''Четырина Н. А.'' Сергиевский посад в конце XVIII&nbsp;— начале XIX &nbsp;вв..&nbsp;— АИРО-XXI, Дмитрий Буланин, 2006.
* ''Егорова Л. А.'' Окрестности Москвы.&nbsp;— ОЛМА-ПРЕСС Образование, 2006.
* ''Глушкова В.'' Путешествие из Москвы в Ярославль. Москва&nbsp;— Сергиев Посад&nbsp;— Переславль-Залесский&nbsp;— Ростов Великий&nbsp;— Ярославль. М.: Вече, 2007.