Мелетій Смотрицький: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Забрав маніпулятивні твердження радянської історіографії. |
Немає опису редагування |
||
Рядок 27:
[[1620]] року висвячений на православного архієпископа полоцького, [[єпископ]]а [[вітебськ]]ого й мстиславського. Ведучи мову про відродження [[православ'я]] в слов'янському світі, висловлювався за принесення в [[Московське царство]] православної вченості.<ref>''Горобець В. М.'' Українсько-російські контакти початку раннього Нового часу // ''Україна і Росія в історичній ретроспектив''і: нариси в 3-х томах / Інститут історії України НАН України. — [[Київ]]: Наукова думка, 2004. — Т. 1.</ref>.
Видав низку антиуніатських творів і налаштовував простолюд до переслідувань з'єдинених з Апостольським престолом у Римі. Саме з його діяльністю пов'язували загибель полоцького унійного архиєпископа [[Йосафат Кунцевич|Йосафата Кунцевича]]. У зв'язку з останнім на початку [[1624]] року Смотрицький вирушив з [[Київ|Києва]] у подорож на Схід ([[Константинополь]], [[Палестина]], [[Єгипет]]). Навесні [[1625]] року повернувся до [[Київ|Києва]] розчарований побаченим занепадом Східної Церкви і перейшов до унійної Церкви.
Влітку [[1627]] року перебував в Дермані як [[архимандрит]] [[Дерманський монастир|Дерманського монастиря]], що знаходився на території володінь [[брацлавські воєводи|брацлавського воєводи]] князя [[Олександр Янушович Заславський|Олександра Заславського]], який був католиком. 6 липня 1627 року у маєтку Заславського в присутності київського унійного митрополита Йосифа Велямина Рутського склав визнання віри, написав листи до Папи Урбана VIII, кардинала О. Бандіні, Святої Канцелярії.
| |||