Парламентські вибори у Великій Британії 1950: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м доповнення |
м доповнення |
||
Рядок 64:
| after_party = Лейбористська партія (Велика Британія)
}}
'''Парламентські вибори у [[Велика Британія | Великій Британії]] [[1950]] року''' — демократичні вибори, проведені [[23 лютого]] [[1950]] року на яких перемогла правляча [[Лейбористська партія Великої Британії | лейбористи]] на чолі з [[Клемент Еттлі | Клементом Еттлі]]</ref> and receiving more votes than they had during the 1945 election,<ref>{{cite web|url=http://news.bbc.co.uk/hi/english/static/vote2001/in_depth/election_battles/1950_over.stm|title=BBC NEWS - VOTE2001 - THE ELECTION BATTLES 1945-1997|publisher=}}</ref>.
Однак перемога лейбористів була неміцною — їх відрив від [[Консервативна партія Великої Британії | консерваторів]] на чолі з [[Вінстон Черчілль | Вінстоном Черчиллем]] зменшився з рекордних 196 місць (в 1945 році) до 33. Також вони мали незначну більшість всього п'ять місць<ref>{{cite web|url=http://news.bbc.co.uk/hi/english/static/vote2001/in_depth/election_battles/1945_over.stm|title=BBC NEWS - VOTE2001 - THE ELECTION BATTLES 1945-1997|publisher=}}</ref>. Це вплинуло на швидке проведення [[Парламентські вибори у Великій Британії 1951|дострокових виборів 1951 року]], на яких перемогли консерватори.
== Передвиборна агітація ==
Обидва лідери - Консервативна і Лейбористська партії вступили в кампанію позитивно. Під час перебування при владі лейбористи в рамках виконання передвиборних обіцянок провели широкомасштабну націоналізацію для забезпечення загальної зайнятості, а також створили національну систему охорони здоров'я.
[[Ліберальна партія (Велика Британія) | Ліберали]] по суті розглядали боротьбу між двома сторонами з цього питання, як [[класова боротьба|класову боротьбу]]<ref>{{cite web|url=http://news.bbc.co.uk/1/hi/uk_politics/vote_2005/basics/4393273.stm|title=BBC NEWS - UK - UK Politics - The Basics - past_elections - 1950: Labour majority slashed|publisher=}}</ref>.
Ліберальна партія виставила 475 кандидатів, більш ніж на будь-яких виборах з 1929 року. Лідер лібералів [[Климент Девіс]] вважав, що партія була в невигідному положенні на виборах 1945 року, коли вони мали менше кандидатів, ніж потрібно, щоб сформувати уряд<ref>{{cite web|url=http://blogs.new.spectator.co.uk/2015/05/liberal-democrats-face-soaring-fines-for-failing-to-win-enough-votes/ |title=Archived copy |accessdate=27 November 2015 |deadurl=yes |archiveurl=https://web.archive.org/web/20151208092654/http://blogs.new.spectator.co.uk/2015/05/liberal-democrats-face-soaring-fines-for-failing-to-win-enough-votes/ |archivedate=8 December 2015 }}</ref>.
Однак труднощі, пов'язані з наслідками Другої світової війни для економіки Великої Британії, не дозволили лейбористам виконати свою програму без значного збільшення витрат (при цьому значну економічну допомогу Велика Британія отримувала за [[план Маршалла | планом Маршалла]]). Невдала фінансова політика привела, зокрема, до вимушеної девальвації [[фунт стерлінгів | фунта стерлінгів]] майже на 30 % [[18 вересня]] [[1949]] року. Нарешті, в [[1948]] році були змінені межі деяких виборчих округів, що дозволило зменшити число невеликих за чисельністю населення округів, які висувають своїх кандидатів до Палати громад.
== Особливості ==
| |||