Гетьманський переворот (1918): відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Madvin (обговорення | внесок) м Відкинуто редагування 46.53.176.194 (обговорення) до зробленого AMY 81-412 |
|||
Рядок 6:
У ніч з 24 на [[25 квітня]] [[1918]] року з власної квартири в [[Київ|Києві]] невідомими особами був викрадений мільйонер, голова Київського банку зовнішньої торгівлі, член фінансової комісії Центральної ради [[Добрий Адам|Абрам Добрий]].
Згодом з'ясувалося, що викраденням керував чиновник особливих доручень українського Міністерства внутрішніх справ Осипов, особистий секретар начальника політичного департаменту [[Українська народна республіка|Української
Викраденого було вирішено розмістити в харківській в'язниці, але директор [[
Німецьке командування вважало Осипова виконавцем, а замовниками злочину оголосило міністра внутрішніх справ Центральної
{{початок цитати}}Що таке є власне пан Добрий? Він, може, є підданець Німецької держави? Ні, він ні сват, ні кум, він зовсім постороння людина. І от із-за того, що було похищено цю посторонню людину, яка юридично нічим не зв'язана з Німеччиною, яка не дає ніяких поводів до того, щоби зробити такої колосальної ваги приказ, приказ був виданий. {{кінець цитати}}
Рядок 22:
За три дні перед цими подіями німці роззброїли дивізію [[Синьожупанники|Синьожупанників]], а 30 квітня [[Січові стрільці|Січових Стрільців]].<ref>Мазепа І. Україна в огні і бурі революції 1917—1921. — P. Mirchuk, 1967 р. — 400 с.</ref>
== Причини падіння Центральної
* З грудня [[1917]] року Рада почала стрімко втрачати свій авторитет серед населення. Головна причина полягала в тому, що УЦР своєчасно не змогла розв'язати нагальних соціально-економічних проблем (і перш за все робітниче та аграрне питання), бо віддавала пріоритет національно-політичним інтересам.
* Рада не мала боєздатних збройних сил. Адже соціалістична її більшість вважала за непотрібне створення регулярної армії, а натомість прагнула сформувати так звану «народну міліцію», яка виконувала б насамперед функції охорони правопорядку.
|