Б'єловарсько-Білогорська жупанія: відмінності між версіями

| population_footnotes = <ref name="dsz1"/>

| latd = |latm = |latNS = N

| longd = |longm = |longEW = E

| coordinates_type =

| footnotes =

| blank_info = [[8 червня]] <ref>[http://www.bbz.hr/O-Zupaniji/Grb-i-zastava.aspx Grb i zastava] {{ref-hr}}</ref>

Жупанія займає 3,03&nbsp;% загальної площі країни, на яких проживає близько 3&nbsp;% населення Хорватії. На півночі Беловарско-Білогорська жупанія межує з [[Копривницько-Крижевецька жупанія|Копривницько-Крижевецькою жупанією]], на північному сході&nbsp;— з [[Вировитицько-Подравська жупанія|Вировитицько-Подравською жупанією]], на південному сході&nbsp;— з [[Пожезько-Славонська жупанія|Пожезько-Славонською жупанією]], на південному заході&nbsp;— з [[Сісацько-Мославінська жупанія|Сісацько-Мославінською жупанією]] і на заході&nbsp;— з [[Загребська жупанія|Загребською жупанією]]. Беловарско-Білогорська жупанія&nbsp;— одна з трьох внутрішніх жупаній країни, які не мають кордонів з іншими державами.

В економічному сенсі Беловарско-Білогорська жупанія це найпотужніший сільськогосподарський округ Хорватії. Її територія багата на значні поклади [[нафта|нафти]], [[природний газ|газу]], [[кварцовий пісок|кварцового піску]], [[глина|глини]], [[Термальні води|термальних вод]] та інших природних багатств, які використовуються тільки частково. Високоякісні і розлогі сільськогосподарські угіддя, розвинуте тваринництво, як і багатий та різноманітний лісовий фонд це підвалини розвитку економіки в цій жупанії. Основоположною галуззю є харчова промисловість, що зумовлено значним виробництвом і переробкою [[молоко|молока]] і [[м'ясо|м'яса]], здебільшого великої рогатої худоби. Розвинуто виробництво прісноводної ставкової риби, особливо [[короп]]a.

На додачу до молочної і м'ясопереробної промисловості, значний потенціал має борошномельна і кондитерська галузь, переробка риби і [[картопля|картоплі]] та виробництво макаронних виробів, якісного [[Пиво|пива]], основаного на відомих [[Чехія|чеських]] традиціях, а також [[вино|виноробство]]робство, деревообробна і меблева, металообробна, ливарна промисловість, машинобудування, в тому числі виробництво автомобільних і тракторних причепів тощо. Давні традиції має текстильна промисловість. Географічне положення жупанії справляє благотворний вплив на розвиток автомобільного транспорту, вантажних і пасажирських перевезень.

Згідно з даними перепису 2001 року на території жупанії проживало 133 084 особи<ref name="dsz1">[http://www.dzs.hr/Eng/censuses/census2001/Popis/E01_01_01/e01_01_01_zup07.html Розподіл населення за статтю та віком, по поселеннях] &nbsp;— Центральне бюро статистики Хорватії {{ref-en}}</ref>, що становить 3&nbsp;% від усього хорватського населення, а за національним складом<ref>[http://www.dzs.hr/Eng/censuses/census2001/Popis/E01_02_02/E01_02_02_zup07.html Населення за національністю, по містах і муніципалітетам] &nbsp;— Центральне бюро статистики Хорватії {{ref-en}}</ref> вони розподілилися таким чином:

* [[хорвати]]&nbsp;— 82,56&nbsp;%

* [[серби]]&nbsp;— 7,08&nbsp;%

* [[чехи]]&nbsp;— 5,33&nbsp;%

* [[угорці]] &nbsp;— 0,9&nbsp;%

* інші&nbsp;— 5,03&nbsp;%

Теперішня територія жупанії охоплювала на час попереднього перепису 1991 &nbsp;р. муніципалітети, які сукупно налічували 144 042 жителі, а їхній національний склад був таким: [[хорвати]] &nbsp;— 67,9&nbsp;% [[серби]] &nbsp;— 16,1&nbsp;%, [[чехи]] &nbsp;— 5,8&nbsp;% та інші.

У жупанії проживає більшість представників чеської національної меншини Хорватії, значна чеська громада мешкає в місті [[Дарувар]] та його околицях, а міста Дарувар і [[Грубішно-Полє]] є осередками культурного і громадського життя хорватських чехів.