Іпсилон: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
→Нащадки: вікіфікація |
доповнення |
||
Рядок 3:
'''І́псилон''' (велика '''Υ''', мала '''υ'''; {{lang-el|Ύψιλον}}) — двадцята літера [[грецька абетка|грецької абетки]], в системі [[Грецькі числа|грецьких чисел]], має значення 400.
== Етимологія ==
Первісно ця літера називалася просто «і» ({{lang-grc|υ}}). Вимовлялася з придихом, тому у латинській транслітерації її первісну назву записують через [[h]] — ''hy'' (звідси походить і латинський прикметник ''hyoideus'' — «у формі літери іпсилон», який присутній, наприклад, у {{lang-la|os hyoideum}} — латинській назві [[Під'язикова кістка|під'язикової кістки]]). Але згодом назву змінили на ''υ ψιλόν'' («просте і»), бо з нею збігся у вимові [[дифтонг]] ''οι'', тому виникла потреба усно розрізняти їх<ref>W. Sidney Allen, ''Vox Graeca'', 3rd ed., Cambridge 1987, p. 69.</ref>.
== Вимова ==
Рядок 8 ⟶ 11:
=== Нащадки ===
Від Υ ведуть своє походження зразу чотири літери латинської абетки — [[V (латиниця)|V]], [[Y (латиниця)|Y]], [[U (латиниця)|U]] та [[W (латиниця)|W]]. Літера '''V''' відома ще в ранньому латинському письмі й походить через посередництво західного варіанту грецького абетки й алфавіту етрусків. У класичний період безпосередньо з грецького запозичена '''Y''': вона називається «[[Y (латиниця)|ігрек]]» (тобто «і грецьке»), бо первісно її використовували виключно для запису [[грецизм]]ів. У Середньовіччі з форм літери '''V''' розвинулися окремі: '''U''' та '''W'''.
У кирилиці від грецького іпсилона походять літери «[[іжиця]]», а також її графічний варіант «ік» — складова диграфа «[[ук (кирилиця)|ук]]». До літери «ік» сходить і сучасне кириличне [[У]].
== Транслітерація ==
* У латинській [[транслітерація|транслітерації]] давньогрецьких слів υ передають латинською «[[Y (латиниця)|y]]».
== Використання ==
=== Велика літера ===
=== Мала літера ===== Примітки ===
{{reflist}}
{{Lang-stub}}
{{Грецькі літери}}
|