Куяльницький лиман: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
доповнення |
Описано екологічний стан Куальницького лиману й необхідність його поповнення морською водою. |
||
Рядок 89:
Як українські вчені, так і громадськість констатують критичність екологічної ситуації на Куяльницькому лимані. Основна небезпека для лиману полягає в його поступовому пересиханні. Рівень води в [[2013]] порівняно з травнем [[2012]] року знизився на 16 см<ref>[http://vo.od.ua/rubrics/problemy-i-konflikty/25486.php Куяльницкому лиману осталось жить три года? ]</ref>. Як відомо, середня глибина лиману становить 1 м, тому навіть таке незначне, на перший погляд, зниження є досить серйозним. Повне пересихання лиману призведе до неминучої загибелі водної [[флора|флори]] та [[фауна|фауни]], втрати унікальних лікувальних властивостей водоймища. Серйозну проблему, зокрема, становитиме солоний пил, який буде розносити вітер (як це сталося після майже повного пересихання [[Аральське море|Аральського моря]]). До головних чинників, що призводять до зниження рівня води, належать [[глобальне потепління]], відбирання води з річок, що впадають у лиман, а також видобування [[пісок|піску]] на його берегах. З огляду на ситуацію було створено Регіональну програму збереження та відновлення водних ресурсів Куяльницького лиману. Крім того, для порятунку лиману було сформовано депутатську групу «Куяльник». Утім, всі ці дії поки що не дали бажаних результатів, оскільки, по-перше, відсутнє достатнє фінансування, а по-друге, не вжито конкретних заходів<ref>[http://chornomorka.com/archive/a-2374.html Грязьова тяганина]</ref>.
За нашими даними мінералізація ропи Куяльницького лиману у 2005 та 2008 рр. складала 85-102,4 г/дм<sup>3</sup>. Хімічний склад ропи є хлоридним натрієвим, де уміст переважаючих іонів відповідно складає 71 та 96 % (табл. 2).
Таблиця 2. Хімічний склад ропи Куяльницького лиману, мг/дм<sup>2</sup>
{| class="wikitable"
|Дата
|рН
|Са
|Mg
|Na+K
|К
|СО<sub>3</sub>
|HCO<sub>3</sub>
|SO<sub>4</sub>
|Cl
|M
|-
|14.03.2005
|7,25
|1200
|5594
|29575
|240
|50
|244
|5581
|59960
|102444
|-
|22.06.2008
|6,9
|980
|4760
|25320
|98
|45
|150
|2786
|52570
|86709
|-
|23.06.2008
|7,4
|960
|4770
|25009
|113
|40
|150
|2760
|52120
|85922
|-
|24.06.2008
|7,2
|1000
|4620
|25110
|80
|40
|150
|2907
|51770
|85677
|-
|26.06.2008
|7,1
|900
|4800
|25560
|180
|40
|150
|3000
|52830
|87460
|-
|27.06.2008
|7,55
|1120
|4850
|26410
|210
|40
|100
|3185
|54600
|90515
|-
|25.07.2008
|7,3
|860
|5450
|30840
|348
|40
|150
|3280
|62740
|103708
|-
|01.08.2011
|7,2
|800
|8800
|55420
|600
|50
|200
|7800
|107160
|180830
|}
За літературними даними мінералізація ропи лиману в 1945 р складала 29, а в 1962 – 285‰, у 2006-2009 – 100-169 ‰, тобто її склад і мінералізація змінюються в часі [1, 10-12, 15, 20].
Ропа Куяльницького лиману містить органічні й біогенні речовини, значну кількість брому, значно менше йоду, залишки важких металів (табл. 3).
= За середньоарифметичним умістом азоту аміаку, нітритного азоту ропа Куяльницького лиману відноситься до 3 категорії якості (досить чиста), за умістом нітратів – до 1 (дуже чиста), фосфатів – до 4 (слабко забруднена). =
= ''Перманганатна окиснюваність'' відображає, в основному, кількісні показники легко окиснюваних органічних речовин а також, частково, гумусних сполук. За цим показником ропа лиману відноситься до 7 категорії якості (дуже брудна). =
Таблиця 3. Уміст забруднюючих речовин у ропі Куяльницького лиману
{| class="wikitable"
| rowspan="2" |Інгредієнти
| colspan="5" |Уміст, мг/дм<sup>3</sup>
| rowspan="2" |Рівень надійності, 95,0 %
|-
|Мінімальний
|Максимальний
|Середній
|Стандартна
похибка
|Стандартне відхилення
|-
|ПО, мгО<sub>2</sub>/дм<sup>3</sup>
|18,2
|35,44
|24,46
|1,19
|4,62
|2,56
|-
|NO<sub>2</sub>, мг/дм<sup>3</sup>
|0,002
|0,011
|0,0064
|0,0007
|0,0026
|0,0016
|-
|NO<sub>3</sub>, мг/дм<sup>3</sup>
|0,011
|0,152
|0,090
|0,013
|0,048
|0,028
|-
|NH<sub>4</sub>, мг/дм<sup>3</sup>
|0,007
|0,535
|0,212
|0,044
|0,177
|0,094
|-
|РО<sub>4</sub>, мг/дм<sup>3</sup>
|0,012
|0,124
|0,0679
|0,0098
|0,034
|0,022
|-
|Р, орг. мг/дм<sup>3</sup>
|0,003
|0,143
|0,046
|0,013
|0,041
|0,031
|-
|Fe
|0,0096
|0,024
|0,017
|0,0019
|0,0055
|0,0046
|-
|SiO<sub>3</sub>
|0,39
|2,4
|1,27
|0,14
|0,47
|0,32
|-
|Zn
|0,0034
|0,0346
|0,0159
|0,0052
|0,0128
|0,0135
|-
|Cu
|0,0027
|0,170
|0,085
|0,021
|0,058
|0,049
|-
|Br
|285,4
|342,55
|303,87
|8,19
|21,66
|20,03
|-
|J
|2,51
|8,12
|4,60
|0,71
|1,89
|1,75
|-
|Ni
|0,09
|0,10
|0,091
|0,001
|0,003
|0,003
|-
|Mn
|0,04
|0,2314
|0,090
|0,022
|0,063
|0,053
|-
|Cr
|0,1
|0,15
|0,125
|0,006
|0,016
|0,015
|-
|Co
|0,0003
|0,0008
|0,0005
|0,000069
|0,00017
|0,00018
|-
|Cd
|0,000078
|0,00012
|0,000094
|0,000006
|0,000018
|0,000029
|-
|As
|0,000098
|0,00068
|0,00041
|0,000097
|0,00024
|0,00025
|-
|Mo
|0,0066
|0,09
|0,0691
|0,0136
|0,0386
|0,032
|-
|Pb
|0,00064
|0,00178
|0,00106
|0,0002
|0,00045
|0,00056
|-
|Hg
|0,000068
|0,000091
|0,000071
|0,0000051
|0,00001
|0,000016
|}
= За середньоарифметичним умістом таких важких металів як кадмій, свинець, залізо ропа є дуже чистою, за умістом ртуті, цинку – досить чистою, марганцю – слабко забрудненою, нікелю – брудною (6 категорія якості), міді, хрому – дуже брудною. =
Серед специфічних біологічно активних компонентів та сполук в терапевтично значній кількості визначалися в ропі: йод 2,33 - 13,2 мг/дм<sup>3</sup> , бром 278,4 - 398,4 мг/дм <sup>3</sup> , ортоборна кислота 36,40 - 100,5 мг/дм <sup>3</sup>.
Концентрації компонентів, що зазвичай нормуються в мінеральних водах: свинцю, кадмію, міді, цинку, ванадію, хрому, ртуті, а також фенолів не перевищували вимог, які зазначені у ГСТУ 42.10-02-96 "Води мінеральні лікувальні. Технічні умови". Радіоактивні компоненти: радій і уран - не виявлено. Уміст сірководню в ропі становить 0,02 - 0,04 %.
= При цьому, мінералізація ропи Куяльницького лиману є значно вищою за мінералізацію морської води Одеської затоки Чорного моря (табл. 4). =
Таблиця 4. Статистична характеристика хімічного складу морської води
{| class="wikitable"
| rowspan="2" |Інгредієнти
| colspan="5" |Уміст, мг/дм<sup>3</sup>
| rowspan="2" |Рівень надійності, 95,0 %
|-
|Мінімальний
|Максимальний
|Середній
|Стандартна
похибка
|Стандартне відхилення
|-
|Ca<sup>2+</sup>
|219,0
|269,0
|255,5
|2,55
|12,21
|5,28
|-
|Mg<sup>2+</sup>
|596,0
|684,0
|660,6
|5,17
|24,81
|10,73
|-
|Na<sup>+</sup>
|4515,0
|6695,0
|5619,6
|82,15
|394,00
|170,38
|-
|K<sup>+</sup>
|189,0
|208,2
|197,8
|2,79
|7,40
|6,84
|-
|СО<sub>3</sub><sup>»-</sup>
|26,0
|93,0
|46,0
|14,06
|31,46
|39,05
|-
|НСО<sub>3</sub><sup>-</sup>
|158,0
|201,0
|183,6
|2,60
|12,45
|5,38
|-
|SO<sub>4</sub><sup>-</sup>
|1300,0
|1450,0
|1360,6
|6,77
|32,46
|14,04
|-
|Cl<sup>-</sup>
|8042,0
|10306,0
|9792,3
|109,50
|525,17
|227,09
|-
|Мінералізація
|14725,0
|18488,0
|17786,1
|196,97
|944,64
|408,49
|-
| colspan="7" |Відсотковий уміст інгредієнтів, мг-екв/дм<sup>3</sup>
|-
|Ca<sup>2+</sup>
|3,69
|4,25
|4,0
|0,02
|0,11
|0,05
|-
|Mg<sup>2+</sup>
|15,62
|18,95
|17,20
|0,11
|0,53
|0,23
|-
|Na<sup>+</sup>
|74,91
|80,69
|77,20
|0,23
|1,12
|0,48
|-
|K<sup>+</sup>
|1,50
|190
|1,60
|0,04
|0,10
|0,09
|-
|СО<sub>3</sub><sup>»-</sup>
|0,11
|0,40
|0,21
|0,07
|0,15
|0,11
|-
|НСО<sub>3</sub><sup>-</sup>
|0,87
|1,06
|0,93
|0,01
|0,06
|0,03
|-
|SO<sub>4</sub><sup>-</sup>
|8,94
|11,17
|9,18
|0,11
|0,51
|0,22
|-
|Cl<sup>-</sup>
|87,65
|90,12
|89,67
|0,12
|0,58
|0,24
|}
= Мінералізація морської води в Одеській затоці змінюється від 14,7 до 18,5 г/дм<sup>3</sup>, що в середньому більш ніж 5 разів нижче мінералізації ропи Куяльницького лиману. У морській воді, як і ропі лиману переважають серед катіонів іони натрію, а серед аніонів – хлору з умістом відповідно 77,2 та 89,7 %. За хімічним складом води моря й ропа лиману також близькі й відносяться до хлоридного класу, натрієвої групи. =
Відібрані. й проаналізовані 21.12.2014 р. проби води з Куяльницького лиману й Одеської затоки Чорного моря в Фізико-хімічному інституті ім. А.В. Богатського свідчать, що уміст важких металів у воді Чорного моря в багатьох випадках на порядок нижчий ніж у ропі Куяльницького лиману (кадмій, миш’як, цинк, залізо, марганець), більше того їх значення значно нижчі за ГДК для морської води (табл. 5).
= Необхідно відмітити, що за приведеними у таблиці 5 даними уміст кобальту у воді Куяльницького лиману і морській воді має однакові значення, а уміст хрому, свинцю, ртуті, міді дещо вищий у ропі. =
В тій же лабораторії Фізико-хімічного інституту ім. А.В. Богатського в зазначений період було визначено й уміст хлорорганічних пестицидів методом газорідинної хроматографії (прибор Mega-2 HRGC 8560 “Fisons Snst”), а також поліциклічні ароматичні вуглеводні й пріоритетні поліарени (хромато-масс-спекктрометричним методом на приборі Agilent7890A|5975C) як у морській воді, так і у ропі Куяльницького лиману. Їх уміст у цих об’єктах приведено в таблицях 6 та 7.
Таблиця 5. Порівняльна характеристика умісту важких металів
у воді Чорного моря й Куяльницького лиману.
{| class="wikitable"
| rowspan="2" |Метал
токсикант
| colspan="3" |Уміст у мкг/дм<sup>3</sup>
|-
|ГДК, для морської води
|у морській воді
|у ропі лиману
|-
|Ртуть
|0,1
|0,045
|0,091
|-
|Кадмій
|1
|0,016
|0,116
|-
|Свинець
|10
|1,29
|1,78
|-
|Хром
|5
|0,25
|0,29
|-
|Миш’як
|10
|0,013
|0,554
|-
|Цинк
|50
|0,67
|3,36
|-
|Мідь
|5
|1,74
|2,73
|-
|Железо
|50
|4,9
|23,9
|-
|Кобальт
|5
|0,5
|0,5
|-
|Марганець
|<nowiki>-</nowiki>
|12,3
|231,4
|}
Таблиця 6. Порівняльна характеристика умісту пріоритетних поліаренів
у воді Чорного моря й Куяльницького лиману.
{| class="wikitable"
| rowspan="2" |Поліарен
| colspan="3" |Уміст у мкг/дм<sup>3</sup>
|-
|ГДК, для морської води
|у морській воді
|у ропі лиману
|-
|Нафталін
|100,0
|10,1
|27,9
|-
|Аценафтален
|
|1,1
|2,0
|-
|Аценафтен
|
|1,9
|2,1
|-
|Флуорен
|
|12,7
|15,3
|-
|Фенанрен
|20,0
|10,1
|26,1
|-
|Антрацен
|20,0
|0,9
|21,2
|-
|Флуорантен
|6,0
|5,1
|32,4
|-
|Пірен
|
|4,7
|20,9
|-
|Бенза(а)антрацен
|3,0
|14,2
|20,5
|-
|Хризен
|3,0
|14,4
|45,2
|-
|Бенз(в)флуорантен
|
|≤1,0
|≤1,0
|-
|Бенз(к)флуорантен
|3,0
|≤1,0
|5,4
|-
|Бенз(а)пірен
|3,0
|≤1,0
|1,4
|-
|Індено(1,2,3-сd)пірен
|
|≤1,0
|3,4
|-
|Дібенз(а,h)антрацен
|
|1,1
|1,2
|-
|Бензо(g,h,i)перілен
|
|≤1,0
|≤1,0
|}
Результати таблиці 6 свідчать уміст усіх поліаренів у ропі лиману значно вищий ніж у морській воді і за винятком бенза(а)антрацену та хризену нижчі за ГДК для морської води. Концентрація бенза(а)антрацену та хризену у воді Чорного моря майже в 5 разів вища ГДК для морської води й викликає занепокоєння.
Таблиця 7. Порівняльна характеристика умісту хлорованих пестицидів
у воді Чорного моря й Куяльницького лиману.
{| class="wikitable"
| rowspan="2" |Хлорорганічні пестициди
| colspan="3" |Уміст у мкг/дм<sup>3</sup>
|-
|ГДК, для морської води
|у морській воді
|у ропі лиману
|-
|γ-ГХЦГ
|
|0,1
|0,1
|-
|ГХБ
|100
|0,1
|0,1
|-
|β-ГХЦГ
|
|≤0,1
|≤0,1
|-
|Ліндан
|0,2
|4,0
|0,5
|-
|Гептахлор
|
|0,9
|2,1
|-
|Альдрин
|10,0
|0,1
|0,9
|-
|ДДЕ
|
|0,1
|0,45
|-
|ДДД
|
|0,11
|0,13
|-
|ДДТ
|25,0
|0,1
|0,14
|}
= Серед хлорованих пестицидів найбільшу загрозу несе ліндан, уміст якого у воді Чорного моря вищий ніж у воді лиману у 8 разів і вищий за ГДК для морської води у 20 разів. Уміст усіх інших пестицидів у морській воді нижчий або має однакову концентрацію з ропою Куяльницького лиману (табл. 7). =
= Загалом, антропогенне навантаження на екосистему Куяльницького лиману є вищим ніж на води Чорного моря й концентрація переважної більшості токсикантів у ропі лиману значно вища ніж у морській воді. З цієї точки зору морська вода може бути використана для підвищення рівня й наповнення Куяльницького лиману без ризику погіршення його екологічного стану. =
= Виникає питання: «Чи є альтернатива морській воді Одеської затоки з наповнення й відновлення екосистеми Куяльницького лиману?» =
= Однозначно нема. По-перше, первинне походження вод Куяльницького лиману морське. В такому стані він розвивався багато століть. =
= По-друге, нині зниження рівня води в Куяльницькому лимані пов’язано з повною урегульованістю стоку річок, що в нього впадають, а також значним випаровуванням з водної поверхні, яка становить 364-934, в середньому 561 мм/рік, що в кінцевому результаті складає 29,172 млн. м<sup>3</sup>/рік з поверхні лиману Куяльник. =
= Поверхня ставків та водосховищ у басейні річки Великий Куяльник, які запроектовані й побудовані, в основному в 1957-1967 рр., нині майже замулені, оцінюється в 3,5-4,7 км<sup>2</sup>, з акумульованим об’ємом до 10 млн. м<sup>3</sup>. Отже в маловодний рік увесь стік річки поміститься в наявних ставках та водосховищах без стоку й поповнення Куяльницького лиману. =
За даними Гопченко Е.Д., Лободи Н.С. й ін. [3] норма кліматичного річного стоку річок північно-західного Причорномор’я змінюється від 30 до , а норма природного стоку у значній мірі залежить від рельєфу місцевості, і для річок Тілігул (басейн Тілігульського лиману), Великий Куяльник (бассейн Куяльницького лиману), Свинна (басейн Хаджибейського лиману) змінюються від 13 до відповідно. Внутрішньорічний розподіл стоку складається з таких сезонів: весна (III-V), літо (VI-VIII), осінь (IX-XI), зима (XII-II). Найбільша частина стоку формується у сезон “весна”. Внаслідок посушливості клімату, незначного припливу підземних вод та антропогенного навантаження річки північно-західного Причорномор’я за типовою схемою розподілу пересихають на протязі більшої частини року: у багатоводні роки - з вересня по листопад; у середні за водністю роки – з серпня по листопад; у маловодні – з липня по січень включно (табл. 8) [7, 8].
Таблиця 8. Внутрішньорічний помісячний розподіл стоку (%) характерних років (на основі даних спостережень р. Великий Куяльник – с. Северинівка)
{| class="wikitable"
|Рік
|P, %
|Характеристика водності
|III
|IV
|V
|VI
|VII
|VIII
|IX
|X
|XI
|XII
|I
|II
|-
|2003
|7
|багатоводний
|43,8
|37,3
|9,61
|0,43
|0,17
|0,0
|0,0
|0,0
|0,0
|0,0
|0,0
|8,59
|-
|1990
|50
|середній за водністю
|22,6
|13,4
|4,12
|0,0
|0,0
|0,0
|0,0
|0,0
|0,0
|0,0
|17,5
|43,2
|-
|1987
|78
|маловодний
|70,5
|29,9
|0,0
|0,0
|0,0
|0,0
|0,0
|0,0
|0,0
|0,0
|0,0
|0,0
|}
Середня багаторічна величина річного стоку річки Великий Куяльник змінюється від 0,6 л/с км<sup>2</sup> на півночі до 0,2 л/с км<sup>2</sup> при впадінні у Куяльницький лиман. Найбільший річний стік спостерігався у 2003 році (), найменший – у 1993 році (0,5мм). Середня багаторічна величина річного стоку р. Куяльник – с. Северинівка становить .
Максимальна місячна витрата води (10,3 м<sup>3</sup>/с) у створі В. Куяльник – смт. Северинівка спостерігалась у березні 2003р. У всі роки окрім 1988 річка пересихала – стік відсутній, найбільша витрата – 35,9 м<sup>3</sup>/с (26.03.2003 р.) [8].
Оцінений притік прісних вод до лиману за різними оцінками складає 17-26 млн. м<sup>3</sup> рік, з них 1,3 млн.м<sup>3</sup> – підземний стік.
Нині весь цей стік зрегульований і близько 80% штучних водойм, розташованих у межах водозборів річок, щорічно пересихає, й значні об’єми припливу талих та дощових вод витрачаються на їх заповнення та наступне випаровування з водної поверхні [3].
Яким же є стік річки Великий Куяльник з хімічної точки зору?
Його усереднена загальна мінералізація у 1978-1993 рр. була більш ніж у 10 разів нижчою ніж морської води й не перевищувала 3662 мг/дм<sup>3</sup> при середньоарифметичному 1609 мг/дм<sup>3</sup>. У воді в значній частині проб уміст токсичних катіонів магнію і натрію та аніонів хлору й сульфатів перевищував встановлені граничнодопустимі норми у рази для водойм рибогосподарського призначення. Така мінералізація є характерною для більшості річок Причорномор’я. За хімічним складом це хлоридно-сульфатна магнієво-натрієво-кальцієва вода (табл. 9).
Таблиця 9. Характеристика хімічного складу води річки Великий Куяльник
{| class="wikitable"
| rowspan="3" |Інгредієнти
| colspan="6" |Уміст у роки, мг/дм<sup>3</sup>
|-
| colspan="3" |1978-1993
| colspan="3" |2010-2014
|-
|мінімальний
|максимальний
|середній
|мінімальний
|максимальний
|середній
|-
|Ca<sup>2+</sup>
|60,1
|233,0
|129,9
|80,0
|320,0
|206,8
|-
|Mg<sup>2+</sup>
|9,7
|379,0
|135,6
|64,0
|469,0
|274,2
|-
|Na<sup>+</sup>
|1,0
|535,0
|170,4
|141,0
|708
|486,5
|-
|K<sup>+</sup>
|0,1
|225,0
|52,9
|13,8
|21,0
|16,8
|-
|СО<sub>3</sub><sup>»-</sup>
|0
|0
|0
|0
|9,0
|4,6
|-
|НСО<sub>3</sub><sup>-</sup>
|145,0
|589,0
|368,4
|245,0
|600,0
|449,7
|-
|SO<sub>4</sub><sup>-</sup>
|25,9
|885,0
|350,0
|110,0
|1750,0
|1119,2
|-
|Cl<sup>-</sup>
|31,5
|1760
|454,9
|345,0
|1310,0
|910,3
|-
|Мінералізація
|436,1
|3661,0
|1609,2
|995,0
|5100,0
|3346,5
|-
|рН
|7,3
|8,2
|7,79
|8,18
|8,60
|8,36
|}
Необхідно відмітити, що в 2010-2014 рр. загальна мінералізація води річки Великий Куяльник зросла вдвічі у порівнянні з періодом 1978-1993 рр. Зростання загальної мінералізації відбулося перш за все за рахунок катіонів натрію в 3,36 рази, магнію – 2,02, сульфат-аніонів – 3,42, хлоридів – 1,96 рази.
Вода річки Великий Куяльник містить значну кількість біогенних речовин, фосфатів, органічних речовин, фенолів, нафтопродуктів, важких металів, пестицидів.
Уміст біогенних речовин у вигляді сполук азоту у воді річки Великий Куяльник значно (на порядок) вищий ніж у морській воді відповідно: NH<sub>4</sub>,- 0,927 та 0,069 мг/дм<sup>3</sup>; NO<sub>3</sub> – <sub> </sub>4,525 та 0,062; <sub> </sub>NO<sub>2</sub> – 0,067 та 0,0087. Таким же є й уміст фосфатів відповідно 0,089 та 0,0255 мг/дм<sup>3</sup> (табл. 10).
Якщо порівняти уміст важких металів у воді річки Великий Куяльник та у морській воді, то між багатьма показниками різниця більша ніж на порядок з перевагою річкової води (NO<sub>2</sub>, NO<sub>3</sub>, NH<sub>4</sub>, зважені речовини, свинець, кобальт, марганець). Уміст таких важких металів як свинець, мідь, цинк, кобальт, хром, залізо у воді р. Великий Куяльник є значно вищим ніж у ропі Куяльницького лиману (див. табл. 3 та 10).
Дещо вищими ніж у воді річки Великий Куяльник є концентрації нафтопродуктів та фенолів у морській воді. Вини викликають деяке занепокоєння.
Таблиця 10. Порівняння умісту забруднюючих речовин у воді
річки Великий Куяльник та Чорного моря
{| class="wikitable"
| rowspan="3" |Інгредієнти
| colspan="8" |Уміст, мг/дм<sup>3</sup>
|-
| colspan="4" |р. Великий Куяльник
| colspan="4" |морська вода
|-
|мінім.
|максим.
|середній
|категорія якості
|мінім.
|максим.
|середній
|категорія якості
|-
|pH
|7,3
|8,2
|7,79
|2
|6,8
|8,4
|7,81
|2
|-
|Жорсткість, мг-екв/дм<sup>3</sup>
|5,61
|39,82
|17,67
|
|60,00
|69,55
|67,14
|
|-
|NO<sub>2</sub>, мг/дм<sup>3</sup>
|0
|1,0
|0,067
|3
|0
|0,036
|0,0087
|3
|-
|NO<sub>3</sub>, мг/дм<sup>3</sup>
|0
|10,6
|4,525
|7
|0,05
|0,25
|0,062
|1
|-
|NH<sub>4</sub>, мг/дм<sup>3</sup>
|0,1
|4,4
|0,927
|5
|0
|0,28
|0,069
|1
|-
|О<sub>2</sub>, мгО<sub>2</sub>/дм<sup>3</sup>
|8,77
|13,9
|12,09
|1
|2,1
|13,0
|7,94
|2
|-
|О<sub>2</sub>, % насич.
|61,0
|154,0
|98,9
|1
|32,0
|105,0
|72,3
|4
|-
|СО<sub>2</sub>, мг/дм<sup>3</sup>
|0,9
|9,2
|4,18
|
|<nowiki>-</nowiki>
|<nowiki>-</nowiki>
|<nowiki>-</nowiki>
|
|-
|Прозорість,м
|0,2
|2,4
|1,965
|1
|6,0
|7,4
|6,57
|1
|-
|Кольоровість
|6
|74
|24,3
|
|9,3
|18
|14,09
|
|-
|Зваж. реч., мг/дм<sup>3</sup>
|3,0
|832,0
|101,7
|7
|3,0
|5,1
|3,78
|1
|-
|ПО, мгО/дм<sup>3</sup>
|5,6
|12,8
|9,9
|4
|3,8
|12,4
|8,07
|4
|-
|БО, мгО/дм<sup>3</sup>
|8,7
|149,0
|29,8
|4
|
|
|
|
|-
|БСК<sub>5</sub>, мгО<sub>2</sub>/дм<sup>3</sup>
|0,96
|10,75
|3,98
|4
|
|
|
|
|-
|РО<sub>4</sub>, мг/дм<sup>3</sup>
|0
|0,475
|0,089
|4
|0
|0,135
|0,0255
|2
|-
|Р, заг. мг/дм<sup>3</sup>
|0,038
|0,867
|0,156
|
|0
|0,140
|0,0302
|
|-
|НП
|0
|0,15
|0,019
|2
|0
|0,33
|0,138
|5
|-
|СПАР
|0
|0,2
|0,07
|5
|0
|0,042
|0,0135
|3
|-
|Феноли
|0
|0
|0
|1
|0
|0,009
|0,00425
|5
|-
|F
|0,28
|0,34
|0,302
|5
|0,26
|0,34
|0,295
|5
|-
|α-ГХЦГ
|0
|0,000012
|0,000001
|
|0
|0
|0
|
|-
|γ-ГХЦГ
|0
|0,00001
|0,0000007
|
|0
|0
|0
|
|-
|ДДТ
|0
|0,00001
|0,0000007
|
|0
|0
|0
|
|-
|ДДЕ
|0
|0,00001
|0,0000007
|
|0
|0
|0
|
|-
|ДДД
|0
|0,00001
|0,0000007
|
|0
|0
|0
|
|-
|Формальдегід
|0,1
|0,14
|0,128
|
|
|
|
|
|-
|Si
|0,2
|5,5
|0,79
|
|0,95
|3,00
|1,90
|
|-
|Cu
|0,0017
|0,018
|0,0078
|4
|0,00278
|0,0144
|0,008
|4
|-
|Zn
|0,002
|0,038
|0,036
|4
|0,00933
|0,025
|0,016
|3
|-
|Fe
|0
|0,82
|0,254
|4
|0,03
|0,3
|0,129
|4
|-
|Сr<sup>6+</sup>
|0
|0,016
|0,0061
|4
|0,005
|0,006
|0,00525
|3
|-
|Рb
|0
|0,034
|0,0162
|4
|0,00044
|0,00168
|0,00092
|1
|-
|Co
|0,001
|0,038
|0,0086
|
|
|
|0,0005
|
|-
|Ti
|0,067
|0,174
|0,108
|
|
|
|
|
|-
|Ni
|0
|0,038
|0,0086
|3
|0
|0,011
|0,002
|2
|-
|Сd
|
|
|
|
|0,00014
|0,001758
|0,0008
|5
|-
|Hg
|
|
|
|
|0,000025
|0,000047
|0,0000325
|2
|-
|Mn
|0
|0,178
|0,042
|3
|0,00125
|0,00817
|0,0035
|1
|}
Загальна оцінка ропи, морської води, води річки Великий Куяльник '''''за всією множиною трофо-сапробіологічних показників''''' (за так званою функцією міри R, [16]) наведена у табл. 11 і свідчить, що вода цих джерел відповідно відносилася до 3, 4, 4 категорії, тобто морська вода є досить чистою, а ропа лиману й вода річки Великий Куяльник – слабко забрудненої.
Екологічний стан більш ніж наполовину пересохлого Куяльницького лиману вимагає невідкладного втручання у його подальше існування і негайного наповнення водою.
Порівняння хімічного складу ропи лиману, морської води й води річки Великий Куяльник свідчить, що найбільш придатною для наповнення лиману є морська вода Одеської затоки Чорного моря. Більше того, походження самого лиману є морським і в такому стані він розвивався багато століть.
Уміст переважної частини забруднюючих і токсичних речовин у морській воді значно нижчий ніж у воді річки Великий Куяльник і ропі Куяльницького лиману. Природний стік з басейну річки Великий Куяльник і підземного стоку в ложе лиману є недостатніми, щоб розраховувати на самовідновлення лиману в найближчий час.
Отже, поповнення ложе Куяльницького лиману морською водою Одеської затоки Чорного моря є безальтернативним. Ці роботи необхідно продовжувати щонайменше до квітня місяця з наступним відновленням в осінньо-зимовий період 2015-2016 рр.
== Див. ==
* [[Список озер України]]
* [[Крайні точки України]]
Рядок 99 ⟶ 1385:
* Старушенко Л. И., Бушуев С. Г. Причерноморские лиманы Одещины и их рыбохозяйственное значение. — Одесса: Астропринт, 2001. — 151 с.
* Северо-западная часть Черного моря: биология и экология / Ю. П. Зайцев, Б. Г. Александров, Г. Г. Миничева. — Киев: Наукова думка, 2006. — 701 с.
* Лозовіцький П.С. Екологічний стан Куяльницького лиману й необхідність його поповнення морською водою / П.С Лозовіцький, М.Л. Томахін // Екологічні науки. 2015. № 8. С.69-85.
== Посилання ==
| |||