О: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
→Історія: доповнення, зображення |
доповнення, оформлення |
||
Рядок 13:
У [[глаголиця|глаголиці]] мала накреслення [[Файл:Glagolitic on.svg|25px]] і числове значення «80».
=== Варіанти ===▼
накреслення могло вживатися замість звичайного і в інших випадках (частіше ненаголошене), але без чіткої системи, лише з міркувань зручності набирання «тісних» рядків. У стародрукованих книгах (Івана Федорова та інших) «широке» накреслення взагалі не використовувалося — замість нього вживали «звичайне», а замість останнього — «вузьке».▼
[[Файл:Очные О.jpg|мини|Очні й охресні О]]▼
[[Файл:Серафимы многоочитые.jpg|мини|Написання «Серафими многоочитії» з Псалтиря XV століття]]▼
== Використання ==
Рядок 47 ⟶ 39:
Поряд з буквою «онъ» для позначення звука [о] у церковнослов'янському письмі використовується також Ѡ («[[Омега (кирилиця)|омега]]»). Вживання тієї чи другої літери регламентується правилами правопису. Для передавання сполучення «от» у прийменниках і приставках використовують букву Ѿ («[[от (кирилиця)|от]]»).
▲=== Варіанти ===
▲У московській орфографії ([[Розкол російської церкви|дониконовській]] і [[старообрядництво|старообрядців]]) «вузьке» накреслення могло вживатися замість звичайного і в інших випадках (частіше ненаголошене), але без чіткої системи, лише з міркувань зручності набирання «тісних» рядків. У стародрукованих книгах ([[Іван Федоров|Івана Федорова]] та інших) «широке» накреслення взагалі не використовувалося — замість нього вживали «звичайне», а замість останнього — «вузьке».
▲[[Файл:Очные О.jpg|мини|Очні й охресні О]]
▲[[Файл:Серафимы многоочитые.jpg|мини|Написання «Серафими многоочитії» з Псалтиря XV століття]]
У рукописах трапляються і більш екзотичні варіанти:
* У слові «око» літеру «о» писали з крапкою усередині — для схожості зі справжнім оком;
* У двоїні «очи» літеру «о» могли писати з двома крапками, або подвійною, з крапками у кожній із з'єднаних між собою «о».
* У слові «многоочитїи» (про [[херувим]]ів) відоме вживання цілої «хмари» з літер «о» з крапками;
* У словах ''округъ, окрестъ'' з похідними від них усередині «о» ставили хрестик («охресне о»)
== Цікаві факти ==
| |||