Перу: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
Немає опису редагування
Рядок 10:
|image_map = LocationPeru.svg
|national_motto =
|national_anthem = «"Somos libres, seámoslo siempre»"<br/>{{lang-uk|Ми вільні, будьмо такими завжди}}
|official_languages = [[іспанська мова|Іспанська]], [[кечуа]], [[аймара (мова)|аймара]]
|capital = [[Перу]]
Рядок 65:
Площа&nbsp;— 1 285 200 км²
 
Рельєф&nbsp;— [[Гори]] під назвою [[Анди]], що простягнулися з північного-заходу на південний схід, займають 27&nbsp;% [[територія|території]] країни, відокремлюючи [[джунглі]] [[басейн ріки|басейну]] [[Амазонка (ріка)|Амазонки]] на північному сході від прибережної рівнинної [[пустеля|пустелі]] на заході.
 
Столиця&nbsp;— [[Перу(місто)|Перу]] (включає також порт [[Кальяо]]).
 
Населення&nbsp;— 21, 904&nbsp;млн мешканців ([[1990]]) ([[індіанці]], в основному [[Кечуа (народ)|кечуа]] й [[аймара]]&nbsp;— 46&nbsp;%; нащадки змішаних шлюбів [[іспанці]]в і індіанців&nbsp;— 43&nbsp;%). 24,8&nbsp;млн чол. ([[2001]]).
 
Офіційні мови&nbsp;— [[іспанська мова|іспанська]]&nbsp;— 68&nbsp;%, кечуа&nbsp;— 27&nbsp;% (обидві державні), аймара&nbsp;— 3&nbsp;%.
 
Експорт: [[Кока (рослина)|Кока]], [[кава]], [[вовна]] [[альпака|альпаки]] та [[Лама (тварина)|лами]]; рибні продукти; [[свинець]] (найбільший виробник у Південній Америці), [[мідь]], [[залізо]], [[нафта]].
Рядок 85:
Населення Перу&nbsp;— найбільш різнорідне за своїм складом на Американському континенті. Воно нараховує 1786 різних індіанських громад, об'єднаних у 13 мовних сімей, які переважно розсіяні по амазонській сельві. Такими є дані опублікованого в Лімі перепису населення.
 
49&nbsp;% населення живе за межею бідності.
 
Середня тривалість життя&nbsp;— 71 рік.
 
=== Етнічна приналежність ===
47&nbsp;% населення Перу складають [[індіанці]], 32&nbsp;%&nbsp;— [[метиси]], 12&nbsp;%&nbsp;— білі, з представників національних меншин&nbsp;— [[японці]], [[мулати]] і [[китайці]].
 
У дощових лісах східного Перу проживають близько ста індіанських племен. Ці племена, практично ізольовані від всього іншого населення, розмовляють місцевими діалектами і здобувають харч мисливством, рибальством та землеробством.
Рядок 99:
 
=== Релігія ===
89&nbsp;% населення&nbsp;— [[Католицтво|католики]], 3&nbsp;%&nbsp;— [[протестантизм|протестанти]], є також прихильники природних культів. Римський католицизм&nbsp;— офіційна релігія в країні.
 
=== Мова ===
Державні мови&nbsp;— [[Іспанська мова|іспанська]], [[кечуа]] і [[Аймара (мова)|аймара]].
 
'''Неписьменні'''&nbsp;— 11&nbsp;% населення.
 
== Історія ==
Рядок 125:
Між [[1526]] і [[1528]] роками іспанський конкістадор [[Франсиско Пісарро]] досліджував узбережжя Перу. Його приваблювало багатство Інкської Імперії, він повернувся до Іспанії, щоб отримати економічну підтримку та людей для подальшого вивчення країни. Він повернувся в Кахамарку на півночі Перу, де взяв у полон і стратив інкського імператора Атауальпу в [[1533]] році. [[Пісарро]] заснував місто Ліму в 1535 році, а через 6 років був убитий. Повстання останнього інкського імператора Манко Інки завершилося його стратою в 1572.
 
Подальші 200 років були мирними. Ліма стала важливим політичним, соціальним, комерційним центром для андійських народів. Але експлуатація індіанців колоніальними господарями призвела до повстання в 1780, яке очолив інка [[Тупак Амару II]]. Заколот був коротким і закінчився тим, що всіх учасників було схоплено і страчено. Перу продовжувало бути лояльним до Іспанії до 1824 року, допоки в країну не прийшли два визволителі: венесуелець [[Сімон Болівар]] і аргентинець [[Хосе де Сан-Мартін]]. У 1866 році Перу перемогло в [[Іспано-південноамериканська війна|короткій війні з Іспанією]], але програло битву з Чилі в [[Тихоокеанська війна|Тихоокеанський війні]] (1879–18831879—1883&nbsp;р.), що завершилася втратою багатих соляних копалень у північній пустелі [[Атакама]]. Перу також воювало з Еквадором у 1941 році через спірні кордони. За «Угодою [[Ріо-де-Жанейро]] [[1942]] року» Перу отримало район північніше від ріки Мароньон, але це не сподобалося Еквадору.
 
Повстання бандитів у [[1965]] році завершилося крахом, але ряд страйків разом з нападами маоістського угрупування «Сяючий шлях» призвели до політичної нестійкості в 1980-х роках. В цей же час стало відомим ще одне угрупування&nbsp;— «Революційний рух Тупак Амару» (РРТА). З 1990 року, після перемоги на президентських виборах Альберто Фухіморі над перуанським письменником Маріо Варгасом Льосою, а також після арешту натхненників РРТА і лідерів «Сяючого Шляху» в [[1992]] році, перуанці сподіваються на довгий період миру.
Рядок 139:
На території Перу виділяються гірський пояс Анд, так звана [[Сьєрра]] (Західна, Центральна і Східна [[Кордильєри|Кордильєра]]) висотою до 4000-6000 м (г. [[Уаскаран]], 6768 м), [[Амазонська низовина]], так звана [[Амазонський дощовий ліс|Сельва]] (на сході), яка переходить на півдні в передгірську рівнину Монтанья. На півдні знаходиться велике плоскогір'я [[Пуна (Анди)|Пуна]]. Вздовж Тихого океану тягнеться вузька смуга пустельних берегових рівнин [[Коста (пустеля)|Коста]].
 
Клімат в районі Кости і західних схилів [[Анди|Анд]] тропічний пустельний. У Сьєррі клімат високогірний субекваторіальний на півночі і тропічний на півдні. Клімат східних схилів Анд і Сельви екваторіальний. Велика частина рік належить басейну річки [[Амазонка (річка)|Амазонка]], в Пуні&nbsp;— басейн стоку озера [[Тітікака]]. Найбільше озеро країни &nbsp;— [[Хунін (озеро)|Хунін]].
 
=== Клімат ===
Рядок 164:
Перу&nbsp;— аграрно-промислова країна. Основні галузі промисловості: гірничорудна, нафтова, рибна, текстильна та легка промисловість, харчова, цементна, металургійна, кораблебудування. Транспорт&nbsp;— автомобільний, залізничний, морський, трубопровідний. Загальна протяжність магістральних нафтопроводів бл. 900&nbsp;км. Найбільші морські порти&nbsp;— Сан-Ніколас, Кальяо, Талара, Чимботе, Салаверрі, Піско. Внутрішні і міжнародні авіалінії обслуговують всі області республіки і забезпечують зв'язок з іншими латиноамериканськими країнами і з Сполученими Штатами Америки. У Перу функціонують три міжнародних аеропорти.
 
За даними [Index of Economic Freedom, [[The Heritage Foundation]], U.S.A. 2001]: ВВП&nbsp;— $ 64,7&nbsp;млрд. Темп зростання ВВП&nbsp;— 0,3&nbsp;%. ВВП на душу населення&nbsp;— $2611. Прямі закордонні інвестиції&nbsp;— $ 1,5&nbsp;млрд. Імпорт (харчові продукти, передусім пшениця і рис, промислове обладнання, хімікати і автомобілі)&nbsp;— $ 10,8&nbsp;млрд. (г.ч. США&nbsp;— 26,0&nbsp;%; Чилі&nbsp;— 4,5&nbsp;%; Бразилія&nbsp;— 3,4&nbsp;%). Експорт (нафта, мідь, цинк, [[рибне борошно]], золото, свинець, кава і срібло; мінеральна сировина становить 52&nbsp;% експорту)&nbsp;— $ 8,6&nbsp;млрд. (г.ч. США&nbsp;— 32,0&nbsp;%; Китай та Німеччина&nbsp;— по 4,0&nbsp;%; Японія −3,8&nbsp;%).
 
'''Див. також:''' [[Корисні копалини Перу]], [[Історія освоєння мінеральних ресурсів Перу]], [[Гірнича промисловість Перу]].