Перу: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію |
StarDeg (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 10:
|image_map = LocationPeru.svg
|national_motto =
|national_anthem
|official_languages = [[іспанська мова|Іспанська]], [[кечуа]], [[аймара (мова)|аймара]]
|capital = [[Перу]]
Рядок 65:
Площа — 1 285 200 км²
Рельєф — [[Гори]] під назвою [[Анди]], що простягнулися з північного-заходу на південний схід, займають 27 % [[територія|території]] країни, відокремлюючи [[джунглі]] [[басейн ріки|басейну]] [[Амазонка (ріка)|Амазонки]] на північному сході від прибережної рівнинної [[пустеля|пустелі]] на заході.
Столиця — [[Перу(місто)|Перу]] (включає також порт [[Кальяо]]).
Населення — 21, 904 млн мешканців ([[1990]]) ([[індіанці]], в основному [[Кечуа (народ)|кечуа]] й [[аймара]] — 46 %; нащадки змішаних шлюбів [[іспанці]]в і індіанців — 43 %). 24,8 млн чол. ([[2001]]).
Офіційні мови — [[іспанська мова|іспанська]] — 68 %, кечуа — 27 % (обидві державні), аймара — 3 %.
Експорт: [[Кока (рослина)|Кока]], [[кава]], [[вовна]] [[альпака|альпаки]] та [[Лама (тварина)|лами]]; рибні продукти; [[свинець]] (найбільший виробник у Південній Америці), [[мідь]], [[залізо]], [[нафта]].
Рядок 85:
Населення Перу — найбільш різнорідне за своїм складом на Американському континенті. Воно нараховує 1786 різних індіанських громад, об'єднаних у 13 мовних сімей, які переважно розсіяні по амазонській сельві. Такими є дані опублікованого в Лімі перепису населення.
49 % населення живе за межею бідності.
Середня тривалість життя — 71 рік.
=== Етнічна приналежність ===
47 % населення Перу складають [[індіанці]], 32 % — [[метиси]], 12 % — білі, з представників національних меншин — [[японці]], [[мулати]] і [[китайці]].
У дощових лісах східного Перу проживають близько ста індіанських племен. Ці племена, практично ізольовані від всього іншого населення, розмовляють місцевими діалектами і здобувають харч мисливством, рибальством та землеробством.
Рядок 99:
=== Релігія ===
89 % населення — [[Католицтво|католики]], 3 % — [[протестантизм|протестанти]], є також прихильники природних культів. Римський католицизм — офіційна релігія в країні.
=== Мова ===
Державні мови — [[Іспанська мова|іспанська]], [[кечуа]] і [[Аймара (мова)|аймара]].
'''Неписьменні''' — 11 % населення.
== Історія ==
Рядок 125:
Між [[1526]] і [[1528]] роками іспанський конкістадор [[Франсиско Пісарро]] досліджував узбережжя Перу. Його приваблювало багатство Інкської Імперії, він повернувся до Іспанії, щоб отримати економічну підтримку та людей для подальшого вивчення країни. Він повернувся в Кахамарку на півночі Перу, де взяв у полон і стратив інкського імператора Атауальпу в [[1533]] році. [[Пісарро]] заснував місто Ліму в 1535 році, а через 6 років був убитий. Повстання останнього інкського імператора Манко Інки завершилося його стратою в 1572.
Подальші 200 років були мирними. Ліма стала важливим політичним, соціальним, комерційним центром для андійських народів. Але експлуатація індіанців колоніальними господарями призвела до повстання в 1780, яке очолив інка [[Тупак Амару II]]. Заколот був коротким і закінчився тим, що всіх учасників було схоплено і страчено. Перу продовжувало бути лояльним до Іспанії до 1824 року, допоки в країну не прийшли два визволителі: венесуелець [[Сімон Болівар]] і аргентинець [[Хосе де Сан-Мартін]]. У 1866 році Перу перемогло в [[Іспано-південноамериканська війна|короткій війні з Іспанією]], але програло битву з Чилі в [[Тихоокеанська війна|Тихоокеанський війні]] (
Повстання бандитів у [[1965]] році завершилося крахом, але ряд страйків разом з нападами маоістського угрупування «Сяючий шлях» призвели до політичної нестійкості в 1980-х роках. В цей же час стало відомим ще одне угрупування — «Революційний рух Тупак Амару» (РРТА). З 1990 року, після перемоги на президентських виборах Альберто Фухіморі над перуанським письменником Маріо Варгасом Льосою, а також після арешту натхненників РРТА і лідерів «Сяючого Шляху» в [[1992]] році, перуанці сподіваються на довгий період миру.
Рядок 139:
На території Перу виділяються гірський пояс Анд, так звана [[Сьєрра]] (Західна, Центральна і Східна [[Кордильєри|Кордильєра]]) висотою до 4000-6000 м (г. [[Уаскаран]], 6768 м), [[Амазонська низовина]], так звана [[Амазонський дощовий ліс|Сельва]] (на сході), яка переходить на півдні в передгірську рівнину Монтанья. На півдні знаходиться велике плоскогір'я [[Пуна (Анди)|Пуна]]. Вздовж Тихого океану тягнеться вузька смуга пустельних берегових рівнин [[Коста (пустеля)|Коста]].
Клімат в районі Кости і західних схилів [[Анди|Анд]] тропічний пустельний. У Сьєррі клімат високогірний субекваторіальний на півночі і тропічний на півдні. Клімат східних схилів Анд і Сельви екваторіальний. Велика частина рік належить басейну річки [[Амазонка (річка)|Амазонка]], в Пуні — басейн стоку озера [[Тітікака]]. Найбільше озеро країни
=== Клімат ===
Рядок 164:
Перу — аграрно-промислова країна. Основні галузі промисловості: гірничорудна, нафтова, рибна, текстильна та легка промисловість, харчова, цементна, металургійна, кораблебудування. Транспорт — автомобільний, залізничний, морський, трубопровідний. Загальна протяжність магістральних нафтопроводів бл. 900 км. Найбільші морські порти — Сан-Ніколас, Кальяо, Талара, Чимботе, Салаверрі, Піско. Внутрішні і міжнародні авіалінії обслуговують всі області республіки і забезпечують зв'язок з іншими латиноамериканськими країнами і з Сполученими Штатами Америки. У Перу функціонують три міжнародних аеропорти.
За даними [Index of Economic Freedom, [[The Heritage Foundation]], U.S.A. 2001]: ВВП — $ 64,7 млрд. Темп зростання ВВП — 0,3 %. ВВП на душу населення — $2611. Прямі закордонні інвестиції — $ 1,5 млрд. Імпорт (харчові продукти, передусім пшениця і рис, промислове обладнання, хімікати і автомобілі) — $ 10,8 млрд. (г.ч. США — 26,0 %; Чилі — 4,5 %; Бразилія — 3,4 %). Експорт (нафта, мідь, цинк, [[рибне борошно]], золото, свинець, кава і срібло; мінеральна сировина становить 52 % експорту) — $ 8,6 млрд. (г.ч. США — 32,0 %; Китай та Німеччина — по 4,0 %; Японія −3,8 %).
'''Див. також:''' [[Корисні копалини Перу]], [[Історія освоєння мінеральних ресурсів Перу]], [[Гірнича промисловість Перу]].
|