Любйонзьке абатство: відмінності між версіями

Близько 1200 року церква абатства була перебудована, ставши першою будівлею в стилі [[Цегляна готика|цегляної готики]] в регіоні. Коли князь Болеслав помер в 1201 році, він був тут похований. Підйом Любенжа продовжився при правлінні його сина князя [[Генрік І Бородатий|Генріха I Бородатого]] і його дружини [[Ядвіга Сілезька|Ядвіги Сілезької]]. У 1202 рокуроці шлюбна пара заснувала Тшебницьке абатство, яке в [[1220]] році стала дочірнім по відношенню дощодо Любенжського абатства за указом [[Гонорій III|Папи Гонорія III]]. За ним послідувало створення 1222 року Могільского абатства в [[Малопольща|Малопольщі]] та Генріковського абатства в [[1227]] році. У 1249 рокуроці монахи Любенжа взяли під своє управління колишнє [[Августинський орден|августинське]] абатство Кам'янець, а у 1256 році навіть влаштували монастир в Бишево, що в [[Куявія (польська)|Куявії]] який потім був перенесений в [[Короново]] в 1288 році.

З [[1249]] по [[1844]] року Любенж мав [[Статус міста|міські привілеї]]. У [[1327]] році сілезский князь Генріх VI Хороший визнав себе васалом короля Богемії [[Ян I Сліпий|Яна I Сліпого]], і коли він помер без спадкоємців чоловічої статі в [[1335]] році, його землі, в тому числі Любенж, відійшли до [[Королівство Богемія|королівства Богемії]]. Монастирський комплекс був зруйнований в ході [[Гуситські війни|Гуситських воєн]], і, крім того, монахи були вигнані за указом войовничого князя Яна II Божевільного в [[1492]] році, який перетворив абатство в мисливський будинок. [[Цистерціанці]] не змогли повернутися, поки Ян II не пішов ву [[Франкфурт-на-Одері]] в [[Маркграфство Бранденбург|Бранденбурзі]]. У [[XVI]] столітті абатство зіткнулося з [[Реформація|протестантською Реформацією]] та успадкування земель Богемської корони від австрійської династії [[Габсбурги|Габсбургів]]. Під час [[Тридцятирічна війна|Тридцятилітньої війни]] абатство було захоплено і розграбовано [[Шведська імперія|шведськими]] військами в [[1638]] році.

Під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]], в будівлях колишнього абатства розміщувалися секретні дослідницькы лабораторії іта виробничі підприємства: зокрема, щодо розвитку радіолокаційних комплектуючих і виробництва двигунів для ракет [[Фау-1]] і [[Фау-2]] (до праці залучалися ув'язнені). В кінці війни, в будівлі колишнього монастиря розмістилися солдати [[Червона армія|Червоної Армії]], а потім і радянська військова психіатрична лікарня. У цей час монастир зазнав великої шкоди (наприклад, дерев'яними меблями топили печі). Після цього протягом десятиліть він і зовсім був покинутий.