Відмінності між версіями «Український фонд культури»

правопис, уточнення, вікіфікація, зовнішні посилання
(вікіфікація)
(правопис, уточнення, вікіфікація, зовнішні посилання)
* Разом з Українським товариством охорони пам'яток історії і культури 1987 року перед керівництвом республіки та Міністерством оборони СРСР було порушено питання про відродження Києво-Могилянської академії і вивільнення військовим відомством їй же колись належних приміщень. Борис Олійник особисто вручив маршалу Дмитрові Язову листа з пропозиціями з цього приводу, на якому він вчинив позитивну резолюцію.
* З 1987 року починаючи, визначив одну зі своїх станових програм «Рідна мова».
* 1989 — за багатотисячного велелюддя першим освятив хрест на кургані скорботи в пам'ять жертв голодомору 1932-19331932—1933 на околиці Лубен, біля Мгарського Свято-Преображенського монастиря, де згодом зведено поминальний дзвін.
* 1989 — за ініціативи й участі фонду створена перша в історії України [[Вища школа кобзарського мистецтва]].
* 1990 — основні клопоти щодо створення [[Національна спілка кобзарів України|Спілки кобзарів України]].
* процесу проектування пам'ятника жертвам репресій у Биківні;
* заснування Товариства української мови імені Тараса Шевченка, яке згодом переросло у Всеукраїнську «Просвіту», що діє нині під орудою Павла Мовчана;
* заснування програми «Тарас Шевченко», в рамках якої фонд:
** вів затяжну боротьбу на захист заповідної території в Каневі від промислової забудови,
** брав участь у створенні художньо-документального багатосерійного кінофільму про життя і творчість Т. Шевченка. Відомий кінорежисер Станіслав Клименко благословив у світ значний, вкрай потрібний серіал,
** брав участь у спорудженні пам'ятників великому Тарасові у Львові, Санкт-Петербурзі, Білій Церкві та інших містах і селищах України.
* На проведеному Фондом вечорі духовної музики „Хорова«Хорова вітчизняна спадщина“спадщина» 27 травня 1988 року вперше вивів на сцену оперного театру в Києві з-поміж видатних мистецьких колективів Кафедральний хор собору святого Володимира.
* Сприяв зародженню „Малих«Малих академій мистецтв“мистецтв».
* Був серед засновників Першого міжнародного фестивалю сучасної пісні „Червона«Червона рута“рута», що відбувся 1989 року.
* Здійснював програму «[[Нові імена України]]», мета якої — виявлення й підтримка в навчанні та становленні обдарованої молоді з усіх видів творчості й виконавської майстерності. Щорічно за цією програмою відбувалися огляди-конкурси, переможці відзначаються стипендіями, дипломами та знаками лауреата, рекомендуються для навчання в провідних мистецьких навчальних закладах. За роки дії програми понад 500 дітей одержали стипендії і приблизно 700 відзначені дипломами. Чимало з них уже стали знаними митцями.
* Вів виставкову діяльність творів образотворчого, народно-прикладного мистецтва, художньої фотографії, книг тощо. Лише у залах Фонду культури щорічно влаштовується близько 30 різних вернісажів, а в усіх регіонах відбувається кілька сотень.
* Організував виставку творів Івана Макаровича Гончара „Україна«Україна і Українці“Українці» та сприяв створенню музею на основі його приватної збірки, що нині діє як „УкраїнськийНаціональний центр народної культури“культури «[[Музей Івана Гончара]]».
* Вів програму «Повернення» (художніх та історичних цінностей в Україну). Фонду вдалося повернути безцінні матеріали Марка Вовчка — періоду її життя і творчості за кордоном; частину творчого спадку Володимира Винниченка, Богдана Лепкого, Уласа Самчука, твори Т.  Шевченка, І. Рєпіна, О.  Архипенка, Я.  Гніздовського, Є.  Буковецького, В.  Касіяна, І.  Труша, Д.  Левицького, О.  Павленко, унікальну ікону Охтирської Божої матері та інші неперехідні цінності.
* Сприяв відродженню культур меншин, що мешкають в Україні: єврейської, тюркомовних народів, грузинської, грецької, німецької, російської та інших національних громад, центрів, асоціацій та об'єднань.
* Заснував і присуджує літературно-мистецькі премії імені [[Міжнародна літературна премія імені Григорія Сковороди «Сад божественних пісень»|Григорія Сковороди]], [[Міжнародна премія імені Володимира Винниченка|Володимира Винниченка]], Івана Нечуя-Левицького, лауреатами яких уже стало чимало знаних діячів культури і доброчинців як вітчизняних, так і зарубіжних.
 
== Посилання ==
* [https://www.facebook.com/UkrainskijFondKulturi] сторінка Українського фонду на фейсбук
* [http://sms.gov.ua/%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0-%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0-%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B0%D0%BB%D0%B0-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9-%D1%84%D0%BE%D0%BD%D0%B4-%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B8-%D0%B7-25-%D1%80%D1%96%D1%87%D1%87%D1%8F%D0%BC-%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%83%D0%BD%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BC-%D1%81%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BC-%D0%BD%D0%B0-50-%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%D1%87-%D0%B3%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D1%8C.html] 25-річчя від дня заснування Українського фонду
[[Категорія:Українська культура]]
[[Категорія:Благодійні фонди України]]