Фільц Богдана Михайлівна: відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
доповнення
Рядок 5:
Родом з Яворова на Львівщині. 1958 року закінчила [[Львівська консерваторія|Львівську консерваторію]] (клас [[Людкевич Станіслав Пилипович|С. Людкевича]]). Від 1963 року співпрацівник Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН УРСР (сьогодні [[Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України]]).
 
Життєва доля цієї жінки складалася непросто. Народжена в одній із відомих інтелігентно-просвітницьких родин [[Галичина|Галичини]] (батько — адвокат, активний діяч «Просвіти», ініціатор створення багатьох культурно-мистецьких закладів у [[Яворів|Яворові]], мати — закінчила філософський факультет, до того ж гарна піаністка), Богдана рано втратила батьків внаслідок сталінських репресій [[1939]] року, у 40-і роки перебувала на засланні в Казахстані. Круглими сиротами Богдана, разом з сестрами, 1945 року опинилася у Львові. Але закладені змалку потяг до знань і любов до прекрасного, опікування родини, знов повернули її до занять музикою. Почали з'являтись і перші власні твори.
 
Творче формування композиторки нерозривно пов'язане з двома культурними столицями України — [[Львів|Львовом]] і [[Київ|Києвом]]. У Львові — навчання в консерваторії, спілкування з найвидатнішими музикантами [[Західна Україна|Західної України]] — [[Людкевич Станіслав Пилипович|Станіславом Людкевичем]], [[Барвінський Василь Олександрович|Василем Барвінським]]. У Києві — аспірантура під керівництвом [[Ревуцький Лев Миколайович|Лева Ревуцького]], наукова праця у відділі музикознавства Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені Максима Рильського.
Рядок 11:
== Творчість ==
 
Значне місце в творчості Б. Фільц займають пісні для дитячих хорів («Земле моя», «Любимо землю свою» - 1976). У її доробку твори для симфонічного оркестру («Верховинська рапсодія» - 1961), концерт для [[фортепіано]] з [[оркестром]] (1958), п'єси для бандури, скрипки, фортепіано, духовніхорові твори (реквієм «Пам'яті героїв Небесної сотні» - 2014; кантати «Любіть Україну», хори«Юнакові» - 1958, «Пори року» - 2013; духовні твори для хору a cappella - 2013), [[солоспів]]и на слова [[Шевченко Тарас Григорович|Тараса Шевченка]], [[Леся Українка|Лесі Українки]], [[Сосюра Володимир Миколайович|Володимира Сосюри]], [[Адам Міцкевич|Адама Міцкевича]], обробки [[українські народні пісні|українських народних пісень]].
 
На вірші Шевченка Фільц написала романси «Сирітка» («[[На Великдень, на соломі]]», 1961), «Вітер в гаї», «Маленькій Мар'яні» (обидва — 1962), «Ой на горі роман цвіте» (1964), вокальні ансамблі «Вітре буйний» (1961), «Тече вода з-під явора» (1968). Їй також належить жіночий хор без супроводу «На роковини Шевченка» на слова Лесі Українки (1961).