Ы: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
→В інших абетках: уточнення |
→Звук Ы: джерело |
||
Рядок 19:
У [[Праслов'янська мова#Транскрипція|запису фонетичної реконструкції праслов'янської мови]] для позначення [ɨ] використовується латинська [[y (латиниця)|y]], цією ж літерою прийнято передавати кириличне «ы» у латинській транслітерації.
У процесі розвитку слов'янських мов голосний [ɨ] зник у більшості з них, злившись зі схожим голосним переднього ряду високого підняття [[Неогублений голосний переднього ряду високого підняття|[і]]]. Із сучасних літературних слов'янських мов він зберігається лише в білоруській і російській, дуже схожий звук [ɨ̞] (варіант запису [ɪ̈]) існує також у польській мові. У сучасній українській звук [ɨ] зберігся тільки в деяких діалектах ([[лемківський говір|лемківському]], [[бойківський говір|бойківському]], [[надсянський говір|надсянському]] і деяких говірках [[закарпатський говір|закарпатського]])<ref>Зоряна Купчинська, Володимир Пілецький. [http://philology.lnu.edu.ua/wp-content/uploads/2015/05/%D0%86%D0%93.-18-16.pdf Історична граматика української мови]. Навчальний посібник для студентів філологічних факультетів. — Видання друге, виправлене та доповнене</ref>.
== В українській мові ==
| |||