Туоне Удайна: відмінності між версіями

Про Туоне Удайну він писав, що його ніякою мірою не можна було назвати ідеальним інформатором — далматинська мова (у її вельотському різновиді) не була його [[рідна мова|рідною мовою]], він вивчив її лише з розмов своїх батьків проміж собою; сам же він повсякденно розмовляв [[венеціанська мова|венеціанською мовою]]. До того ж під час зустрічі з дослідником він був вже старий, глухий і без зубів, і не мав нагоди розмовляти далматинською мовою протягом останніх двадцяти років. [[10 липня]] [[1898]] року він загинув від вибуху міни, встановленої терористом-анархістом. Трагічна смерть Туоне Удайни перервала дослідження Бартолі; зі смертю останнього носія далматинська мова стала остаточно мертвою.

 

[[Категорія:Персоналії Уд]]