Огар рудий: відмінності між версіями

| domain = [[ЕукаріотиЯдерні]] (Eukaryota)

'''ОгарО́гар''', або галагаз'''галага́з рудийруди́й''', червона'''черво́на качкака́чка''' (''Tadorna ferruginea'') — [[водоплавні птахи|водоплавний птах]] роду [[Галагаз]] з родини [[качкові|качкових]]. Один з 7-ми видів роду; один з 2-х видів роду у [[фауна України|фауні України]]. На території країни гніздовий, перелітний, зимуючий вид.

[[Ареал]] охоплює [[Південна Європа|Південну Європу]], [[Північна Африка|Північну Африку]] (від [[Марокко]] до [[Туніс]]у) та [[Центральна Азія|Центральної Азії]]. В Україні гніздиться на північному узбережжі [[Чорне море|Чорного]] та [[Азовське море|Азовського]] морів, у [[Крим]]у ([[Сиваш]], [[Керченський півострів]]) та в східній частині [[Луганська область|Луганської області]]. У [[18XVII—XIX ст.|XVII]]—[[19 ст.|XIX]] ст.століттях гніздився у [[степ]]овій та [[лісостеп]]овій смугах, в інших місцях лише окремі пари. Зальоти зареєстровано у [[Західна Україна|Західній Україні]], середній частині басейну [[Дніпро|Дніпра]], на [[Дунай|Дунаї]]. Зимує на ставках [[Асканія-Нова (заповідник)|Біосферного заповідника «Асканія-Нова»]] (700—1900 ос.), іноді невеличкі групи зимують на Азовському узбережжі.

Чисельність в Європі становить 19—33 тис. пар.<ref>BirdLife&nbsp;International. Birds in Europe: population estimates, trends and conservation status.&nbsp;— Cambridge, UK: BirdLife International, 2004.&nbsp;— 374&nbsp;pp. (BirdLife Conservation Series No.&nbsp;12).</ref> В Україні, ймовірно, чисельність не перевищує 340—360 пар; найбільше на сході Криму (понад 80 пар) та на сході Луганської області (близько 50 пар). Репродуктивна частина напіввільної популяції у Біосферному заповіднику «Асканія-Нова» становить 120—200 пар. Наприкінці [[ХХ ст.]]століття чисельність виду стабілізувалась і в останні роки дещо зростає. Причини зміни чисельності: погіршення умов гніздування, посилення фактора непокою; винищування птахів людиною.

[[Міграція птахів|Перелітний птах]]. У місцях гніздування з'являється у другій половині березня. Займає скелясті, урвисті береги солоних і прісних водойм, узбережжя морів, на ставах «Асканії-Нови» утворилася вільна популяція. У перші дні після появи птахи утворюють пари (часто прилітають вже парами), які існують кілька років. Гніздиться у нежилих норах [[лисиця|лисиць]], на скелях та кручах (часто на значній висоті), у покинутих будівлях. У кладціквітні птахи відкладають 8—12 [[яйце птахів|яєць]] (відкадаються у квітні); у місцях, де огар гніздиться [[колонія птахів|колоніями]], знаходять здвоєні кладки. Насиджує самка (25—30 діб); молоді птахи стають на крила у другій половині липня&nbsp;— на початку серпня. Відлітає на зимівлю в кінці жовтня&nbsp;— на початку листопада. Живиться рослинною (проростки злаків та [[осоки|осок]], [[зерно]]) та тваринною ([[комахи]], [[молюски]]) їжею.

Включено до [[Червона книга України|Червоної книги України]] (1994, 2009) (статус&nbsp;— вразливий), до [[Боннська конвенція|Боннської]] (Додатки ІІ) та [[Бернська конвенція з охорони європейської фауни, флори, та природних місць перебування|Бернської]] (Додаток ІІ) конвенцій, угоди AEWA. Охороняється у Біосферному заповіднику «Асканія-Нова». Слід оголосити заповідними місця гніздування виду на Керченському півострові, а в «Асканії-Нові» посилити [[гетерозигота|гетерозиготність]] напіввільної [[популяція|популяції]] через обмін птахів з [[зоопарк]]ів. Досягнуто розмноження та розведення у спеціально створених умовах. У Біосферномубіосферному заповіднику «Асканія-Нова» створено штучну популяцію, яка є центром відновлення виду в Україні. За період 1983—2000з рр.1983 по 2000 рік у природу випущено понад 3400 ососіб. Розроблено технологію штучного розведення.