Ангара: відмінності між версіями

Басейн Ангари займає південну частину [[Середньосибірське плоскогір'я|Середньо-Сибірського плоскогір'я]] та північні [[схил]]и [[Східний Саян|Східного Саяну]]. [[Річкова долина|Долина річки]] у верхній течії (до річки [[Ока (притока Ангари)|Оки]]) добре вироблена, 2—5 км завширшки, з стрімким (до 100 м висоти) лівим берегом. У середній течії Ангара входить в область трапів Середньо-Сибірського плоскогір'я, де її долина то розширюється, то звужується, в [[русло|руслі]] виникають [[Річковий поріг|пороги]] та перекати[[перекат]]и. Найбільші пороги серед,середньої течії: Братський, П'яний Бик, Падунський, Довгий, Шаманський. Довжина порогів від 1,3 до 5,5 км, середні похили від 0,00132 до 0,00547. Нижня течія Ангари (від річки [[Ілім]]у) спокійніша, але й тут є пороги (Аплінський, Мурський, Стрєлковський). В середній та нижній течії багато [[острів|островів]]. В басейні річки близько 6 тисяч озер загальною площею 37 427 км².

У зв'язку з асиметричністю басейну Ангари звужене правобережжя річки має небагато приток. Найбільші праві притоки: [[Ілім]], [[Чадобець]], [[Іркінєєва]], [[Каменка (притока Ангари)|Каменка]], [[Ката (притока Ангари)|Ката]], [[Куда]], [[Оса (притока Ангари)|Оса]], [[Іда (притока Ангари)|Іда]]; ліві — [[Іркут]], [[Кітой]], [[Біла (притока Ангари)|Біла]], [[Ока (притока Ангари)|Ока]] з [[Ія|Ією]], [[Кова (притока Ангари)|Кова]], [[Мура (притока Ангари)|Мура]] і [[Тасєєва]] стікають зі Східного Саяну і є великими, повноводними рікамирічками. [[Режим річок|Водний режим]] Ангари визначається [[стік|стоком]] озера [[Байкал]] та [[Атмосферні опади|атмосферними опадами]] в басейні власне Ангари. Завдяки озерному живленню витрати Ангари у верхній і середній течії дуже рівномірні, порівнюючи з іншими великими річками Росії. Максимальні витрати Ангари перевищують мінімальні у 6—10 разів, [[Дніпро (річка)|Дніпра]] у 224 рази.

Хоча [[зима]] в басейні Ангари дуже холодна (середня температури [[січень|січня]] від —16 до —36°), завдяки живленню теплими водами озера [[Байкал]] Ангара замерзає у верхній течії в середині січня, тобто на 1,5 місяця пізніше сусідніх рікрічок, а в нижній течії — у 1-й декаді [[листопад]]у. Характерним для Ангари є утворення при замерзанні [[донний лід|донного льоду]] та [[шуга|шуги]], які нерідко забивають русло рікирічки, утворюючи так звани [[зажор]]и, і призводять до осінніх та зимових поводей[[паводок|паводків]].

В Ангарі водяться цінні породи промислових риб: [[стерлядь]], [[осетер]], [[харіус]], [[миньок]], [[нельма]], [[таймень]]. Винятково багаті гідроенергоресурси Ангари, що дорівнюють гідроенергоресурсам [[Волга|Волги]], [[Кама|Ками]] і Дніпра, разом узятих. На річці були побудовані чотири гідроелектростанції, які формують [[Ангарський каскад ГЕС]] ([[Іркутська ГЕС]], [[Братська ГЕС]], [[Усть-Ілімська ГЕС]] і Богучанська ГЕС з [[водосховище|водосховищами]]). Ангара судноплавна від [[Іркутськ]]а до [[Братськ]]а і від гирла до села [[Богучани]].