Гриньов Борис Вікторович: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
→‎Захоплення: додання інформації про захоплення
Рядок 171:
«Нашу колекцію ми будуємо як дім, цеглина за цеглиною створюємо цілісний комплекс, що міг би відобразити конкретні напрямки, періоди і художні течії в мистецтві країни. Від шістдесятників крізь дев’яності і до сьогодні ми прагнемо показати, як поступово виникають та змінюють одна одну епохи». [http://mitec.ua/kollektsiya-dlya-lyudey/ http://mitec.uа]
 
Колекція Бориса та Тетяни Гриньових налічує близько тисячі унікальних творів українського мистецтва, є публічною та детально дослідженою, а також входить до 15 відомих колекцій «Сучасного мистецтва України»<ref name=":0" >http://forbes.ua/magazine/forbes/1397359-krome-pinchuka-top-30-ukrainskih-kollekcionerov/1397490#cut</ref>.
 
«Наша збірка є цілісною та складається із декількох частин. Меншою мірою представлено мистецтво першої половини XX століття. Це, переважно, соціалістичний реалізм. Проте є і конструктивісти в лиці Василя Єрмілова та Бориса Косарєва, є бойчукісти, такі як Охрім Кравченко, Оксана Павленко, Ярослава Музика та інші. Безперечно, це не так масштабно, як, до прикладу, було зібрано у харківській колекції Лучковських або у львівській колекції Вітрука. Але у нас дуже добре наповнений період 1960 – середини 1980-х — неофіційне українське мистецтво та його найяскравіші представники. Часто ними були люди, що постраждали за власні ідеї, роботи яких потрапляли до спецхранилищ або ж були знищені. До таких сміливо можна зарахувати Аду Рибачук та Володимира Мельниченко, Опанаса Заливаху, Аллу Горську, назвавши їх «мучениками часу та офіціозу». Чудово представлено злам 1980-х – середини 1990-х, коли одна держава замінила іншу. Це період також системно представлено регіональними течіями та об’єднаннями: добре наповнені Львів та Одеса, чудово представлені Харків та Київ». [http://mitec.ua/kollektsiya-dlya-lyudey/ http://mitec.uа]
 
Художнє зібрання Гриньових опубліковано у двох виданнях, що розкривають широкій аудиторії наповненість колекції та надають доступ для вивчення та дослідження художніх творів. Під редакцією Б. В. Гриньова був складений довідник «<nowiki/>[[Підпис|Підписи]] і [[Монограма|монограми]] художників України»<ref name=":1">Подписи и монограммы художников Украины: справочник / Б.&nbsp;В.&nbsp;Гринев (общ.ред.), С… Борисова (сост.), О.&nbsp;И.&nbsp;Денисенко (общ.ред.).&nbsp;— Х. : Институт монокристалов, 2007. Т. 1 : А&nbsp;— К.&nbsp;— 288с. Т. 2 : Л-Я / Сост.&nbsp;С. Борисова, Т. Бычко, Т. Гринева; Под общ. ред.&nbsp;Б.&nbsp;В.&nbsp;Гринев, О.&nbsp;И.&nbsp;Денисенко.- 2007.- 291—584 с.&nbsp;— Х. : Институт монокристалов, 2007&nbsp;— {{ISBN|978-966-02-4267-8}}</ref>, який було перевидано 3 рази. Довідник містить коротку біографічну інформацію про сучасних українських художників та зразки їх підписів. Також з метою популяризації українського мистецтва, Гриньови систематизують та досліджують власну колекцію для глибшого розуміння художніх процесів, а також депонують та експонують твори із колекції в художніх музеях та ключових виставкових проектах України.
 
Виставкові проекти:
Рядок 202:
 
5.      Три художні генерації в колекції Тетяни та Бориса Гриньових/ упор. О .Балашова, Г. Глеба. – К: Основи, 2016. – 254 с. 
 
Одне з головних захоплень Бориса Вікторовича Гриньова&nbsp;— колекціонування творів українського мистецтва. Колекція Бориса Вікторовича Гриньова входить до 15 відомих колекцій «Сучасного мистецтва України»<ref name=":0">http://forbes.ua/magazine/forbes/1397359-krome-pinchuka-top-30-ukrainskih-kollekcionerov/1397490#cut</ref>.
 
В 2004 році у зв'язку із 150-річним ювілеєм славетного художника С.&nbsp;І.&nbsp;Васильківського, було започатковано акцію «Шляхами Васильківського: погляд через століття». Акція має на меті через 100 років відтворити ті пам'ятки церковного і народного мистецтва, характерні пейзажі, створені свого часу майстром. З цією метою було досліджено «географію» поїздок С.&nbsp;І.&nbsp;Васильківського як творами, які знаходяться в зібранні Харківського художнього музею, так і за довоєнними документами, що зафіксували втрачені твори художника (близько 700).
 
Під редакцією Б.&nbsp;В.&nbsp;Гриньова був складений довідник ''«''[[Підпис|''Підписи'']]'' і [[Монограма|монограми]] художників України»''<ref name=":1">Подписи и монограммы художников Украины: справочник / Б.&nbsp;В.&nbsp;Гринев (общ.ред.), С… Борисова (сост.), О.&nbsp;И.&nbsp;Денисенко (общ.ред.).&nbsp;— Х. : Институт монокристалов, 2007. Т. 1 : А&nbsp;— К.&nbsp;— 288с. Т. 2 : Л-Я / Сост.&nbsp;С. Борисова, Т. Бычко, Т. Гринева; Под общ. ред.&nbsp;Б.&nbsp;В.&nbsp;Гринев, О.&nbsp;И.&nbsp;Денисенко.- 2007.- 291—584 с.&nbsp;— Х. : Институт монокристалов, 2007&nbsp;— {{ISBN|978-966-02-4267-8}}</ref>, який було перевидано 3 рази. Довідник містить коротку біографічну інформацію про сучасних українських художників та зразки їх підписів. Систематизація такого матеріалу широко використовується у всьому світі, і її необхідність в Україні назріла давно.
 
== Примітки ==