Делікт: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
|||
Рядок 2:
'''Делі́кт''' (від {{lang-la|delictum}} – [[правопорушення]], [[провина]], [[проступок]]) — протиправна поведінка, [[правопорушення]], тобто незаконна дія, [[проступок]], [[злочин]], тобто вчинення дії, що суперечить [[закон]]у і завдає шкоди суспільству, державі або особі. Таке правопорушення є підставою для притягнення правопорушника до відповідальності, передбаченої законом. У римському праві — заподіяння шкоди іншій особі, її сім'ї або майну, порушення правового припису або заборони.
Наслідком учинення делікту була відповідальність, що наставала за наявності таких умов: [[дієздатність]] правопорушника, [[вина]], здійснення правопорушення.
«Делікт (лат. delictum – провина, проступок) – правопорушення, тобто незаконна дія, проступок, злочин. У римському праві – заподіяння шкоди іншій особі, її сім’ї або майну, порушення правового припису або заборони» 1.
1. Юридична енциклопедія : в 2 т. / [редкол.: Ю.С. Шемшученко (голова редкол.) та ін.]. – К. : Укр. енцикл., 1999. – Т. 2. – С. 55.
Зазначене правопорушення не пов'язане з порушенням договору (контракту). Деліктні зобов'язання відомі ще як позадоговірні.
Поняття «делікт» офіційно у законодавстві України не застосовується, але в науково-правовій літературі і практиці вживається широко. Того, хто заподіює шкоду, називають делінквентом. Того, кому шкоду заподіяно, — потерпілим.
| |||