Історія Пиріжної: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
вказані посилання на джерела та список літератури |
виправила джерело з №9 на №6 та кілька помилок. |
||
Рядок 6:
У 5-ти кілометрах від районного центру Кодими Одеської області, уздовж невеличкої річки Савранки протягом 7,8 км. розкинулося дуже гарне село Пиріжна. Існують різні версії часу заснування села – в Википедії вказано 1853 рік, деякі історики вважають 1767 рік – рік побудови церкви у Пиріжні. Жодна з цих версій не підтверджена документами чи історичними фактами. Поселення Пирожна (таку назву мало село до ХХ ст.) за часів татарської навали знаходилося в прикордонній зоні з «дикими полями», заселеними татарами і ординцями. Ці сусіди постійно спустошували цей край і знищували поселенців, тому точна дата заснування села не збереглася. На археологічній карті дослідника Подільської губернії С. Сицинського позначено село Пирожна, навколо якого знайдені предмети побуту та сліди гончарного промислу періоду Черняхівської культури (II - V в. н. е.).
Перше свідчення про існування поселка Пирожна вдалося знайти у Працях Комітету для історико-статистичного опису Подільської єпархії, виданих у Кам'янець-Подільському в 1901 році, де вказано: «…Можно думать, что еще во времена татарских набегов уже был поселок Пирожна, обитателями которого являлись беглецы из м. Рашкова после его разорения татарами, почему до сих пор некоторые хутора возле Пирожной носят название «Рашковских.…»(
Аналіз історичних подій XVI – XVIII віків, способів заселення «пустельних земель», граничащих з «дикими степами», матеріалів, виданих до 100-річчя Подільської єпархії та Праць Подільського Статистичного Комітету надали можливість підтвердити свідчення Подільської єпархії про існування поселка Пирожна в часи татарської навали, що підтверджується наступними історичними фактами:
Рядок 12:
1. Після об'єднання Литви і Польщі у 1565 році, частина Подільського краю перейшла під вплив Польщі. Почалося активне заселення нових прикордонних “пустельних земель» на річках Савранка, Кодима, Ягорлик, яке здійснювали польські магнати та козаки і селяни- втікачі від своїх господарів.
Наприкінці ХVI ст. вже існували такі поселення, як Рашків, Калавур, Кушинці, Чечелівка. В цей же час на Кодимщині польським магнатом Замойським були засновані польськими магнатами Шаргород, Ямпіль (1).
У 1634 році на землі гетьмана Конецьпольського французський інженер Боплан збудував замок Конецьполь на правому березі річки Савранка, про що писав: "...Виток Саврани или Новый Конецполь есть последнее поселение, которое имеют поляки со стороны Очакова" (1). Це означає, що інших поселень на Кодимщині, окрім вищевказаниз, у той час ще не було, в тому числі не було і поселення Пирожна.
У 1640 році за наказом гетьмана Конецьпольського Боплан зняв першу карту України. На цій карті поселення Пирожна не зазначено,
Рядок 24:
У сучасному селі Пиріжна до сьогодення давня частина забудови села називається – СЛОБОДА. До сьогодення у селі існує легенда - переказ, що в прадавні часи біля джерела (сьогодні це Демкові кринички) зупинилися козаки на відпочинок. Місцевість козакам сподобалася - навколишні ліси, поля, чиста джерельна вода в повній мірі забезпечували життєдіяльність людини. Частина козаків залишилася і заснувала Слободу, яку назвали на честь козака з прізвищем Пиріжок.
3. У 1655 -1657 роках землі Кодимщини, в тому числі містечко Рашків були розорені та спустошені татарами. Цілком ймовірно, що саме про це розорення вказано у працях Подільської єпархії, виданих у Кам'янець-Подільському в 1901 році: «…во времена татарских набегов уже был поселок Пирожна, обитателями которого являлись беглецы из м. Рашкова после его разорения татарами…» (
4. Підтвердженням часу заснування поселення «Пирожна» у ХVII ст. являється запис у Працях Комітету для історико-статистичного опису Подільської єпархії про те, що '''''у 1719 році''''' '''''князь Олександр Любомирський викупив''''' у пана Конецьпольського «'''''многозаселенное село Пирожну''''' , тобто село «Пирожна» на час викупу вже було «многозаселенное село». Ця інформація дає можливість вирахувати приблизну дату заснування поселення «Пирожна». Від 1719 року, в якому «Пирожна» була викуплена князем О. Любомирським, як «многозаселенное село» вираховуємо 70 років - час на перетворення Слободи у новий тип поселення - село і одержуємо 1649 рік – приблизна дата заснування поселення «Пирожна»- середина ХVII століття.
Рядок 30:
5. Існує офіційна версія сучасних істориків про те, що дати будівництва храмів на Кодимщині в середині ХVIII ст.. вказують на те, що населені пункти: Смолянка, Грабове, Лабушне, Французьке, Івашків, Будеї, Писарівка, Загнітків, Пиріжна, Баштанків, Серби, Круті на той час вже існували (1), тобто вони вже пройшли певний шлях розвитку від Слободи або хутора і стали багатодвірними селами. Якщо від середини ХVIII ст. відняти час на перетворення Слободи у адміністративно нову одиницю – село, то це також підтверджує, що поселення Пирожна засноване у ХVII столітті.
6. Деякі історики вважають, що споруджена Пиріжнянська церква у 1767 році являється датою заснування села. Ця версія не відповідає дійсності, оскільки перша церква в поселенні «Пирожна» була споруджена значно раніше. Це підтверджує запис у Праці Подільського історико-сатистичного Комітету, у вип. 9 на стор. 70, де вказано: «Церковь в селе Курачьи Лозы была освячена в 1762 году…Иоанном Заионческим, прих. священником села Пирожны» - отже, даний запис свідчить, що у селі «Пирожна» був приход у 1762 році - значить була і церква, на той час уніатська церква зі своїм священиком Іоанном Заионческим. Ймовірно, це була перша церква,
7. Сучасна Пиріжна належить до найдавніших соціально-економічних типів сільських поселень, які склалися на період XVI – XVІІ віків в Україні, про що свідчить тип забудови - безсистемно скупчене поселення- вулична форма забудови вздовж річки і центральної дороги. Орієнтація дворів завжди була чільною стороною направлена у одному напрямку - уздовж берега річки або дороги.
Рядок 36:
В усіх наведених історичних фактах співпадає час – середина XVII століття. На підставі історичних фактів робимо висновок, що поселення СЛОБОДА з назвою «Пирожна» було засноване козаками у 1649 році на землі, якою володів в той час польський магнат Конецпольський. У 1655- 1657 роках після розгрому Рашкова татарами Слобода Пирожна вже була поселком " обитателями которого являлись беглецы из м. Рашкова после его разорения татарами».
Родюча Подільська земля протягом кількох століть спустошувалася татарами, ординцями, постійно виборювалася новими прибульцями, які бажали насолодитися її благами. Господарі землі
У 1793 році за Договором про розподіл між Росією і Польщею Подільський край був приєднаний до Росії, була утворена Вознесенська губернія, куди входили 12 повітів, у тому числі Єленський і Ольгопільсьий . Після скасування Вознесенської губернії у 1796 році Єленський повіт відійшов до Подільської губернії. Місто Єленськ було перейменовано у Балту. Адміністративно населені пункти Кодимщини були розподілені між Ольгопільським та Балтським повітами Подільської губернії. Такий розподіл зберігався до початку ХХ століття. З межового плану Ольгопільського повіту кінця ХVIII століття, знайденого київським дослідником А.В. Пивоваровим, видно, що населені пункти Грабово, Загнітків, Івашків, Кодима, Пирожна, Писарівка, Серби, Смолянка і Шершенці відносилися до Ольгопільськго повіту (1).
| |||