Історія Пиріжної: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
SOMBot (обговорення | внесок) м ізольована стаття сирота0 |
вказані посилання на джерела та список літератури |
||
Рядок 2:
{{проблеми|без джерел|стиль}}
{{Приєднати до|Пиріжна}}
== Е.К. Моісеєнко ==
== Історичні факти про заснування села Пиріжна ==
У 5-ти кілометрах від районного центру Кодими Одеської області, уздовж невеличкої річки Савранки протягом 7,8 км. розкинулося дуже гарне село Пиріжна. Існують різні версії часу заснування села – в Википедії вказано 1853 рік, деякі історики вважають 1767 рік – рік побудови церкви у Пиріжні. Жодна з цих версій не підтверджена документами чи історичними фактами. Поселення Пирожна (
Перше свідчення про існування поселка Пирожна вдалося знайти у Працях Комітету для історико-статистичного опису Подільської єпархії, виданих у Кам'янець-Подільському в 1901 році, де вказано: «…Можно думать, что еще во времена татарских набегов уже был поселок Пирожна, обитателями которого являлись беглецы из м. Рашкова после его разорения татарами, почему до сих пор некоторые хутора возле Пирожной носят название «Рашковских.…»(9). ▼
▲Перше свідчення про існування поселка Пирожна вдалося знайти у Працях Комітету для історико-статистичного опису Подільської єпархії, виданих у Кам'янець-Подільському в 1901 році, де вказано: «…Можно думать, что еще во времена татарских набегов уже был поселок Пирожна, обитателями которого являлись беглецы из м. Рашкова после его разорения татарами, почему до сих пор некоторые хутора возле Пирожной носят название «Рашковских.…».
Аналіз історичних подій XVI – XVIII віків, способів заселення «пустельних земель», граничащих з «дикими степами», матеріалів, виданих до 100-річчя Подільської єпархії та Праць Подільського Статистичного Комітету надали можливість підтвердити свідчення Подільської єпархії про існування поселка Пирожна в часи татарської навали, що підтверджується наступними історичними фактами:
1. Після об'єднання Литви і Польщі у 1565 році, частина Подільського краю перейшла під вплив Польщі.
Наприкінці ХVI ст.
У
У 1640 році за наказом гетьмана Конецьпольського Боплан зняв першу карту України. На цій карті поселення Пирожна не зазначено,
Напередодні війни 1648 року в документах про заселення земель Кодимщини вказані такі поселення, як Криве, Берізки, Піски, а на р. Савранка вказані лише два села - Саражинка і Шершенці, тобто поселення Пирожна до 1648 року ще не було.▼
▲Напередодні війни 1648 року в
2. У ХVI – XVII століттях відбувалися козацькі війни за звільнення українських земель від польської шляхти й захисту землі від татарської навали. Тікаючи від татарської кінноти чи польського війська, козаки, селяни оселялися на річках Савранка, Південний Буг і Кодима. Утворені козаками на нових місцях купні малодвірні поселення – Слободи та Хутора з прибуттям нових поселенців і народженням нового покоління, розросталися і перетворювалися в інший тип поселення - у самостійну адміністративну, економічну, юридичну одиницю - село. Подальше розростання села призводило до слідуючого утворення - містечка. За свідченнями українських етнографів період переходу від одного виду поселення в інший складає не менше 60 – 70 років. ▼
В жодному
▲2. У ХVI – XVII століттях відбувалися козацькі війни за звільнення українських земель від польської шляхти й захисту землі від татарської навали. Тікаючи від татарської кінноти чи польського війська, козаки, селяни оселялися на річках Савранка, Південний Буг і Кодима. Утворені козаками на нових місцях купні малодвірні поселення – Слободи та Хутора з прибуттям нових поселенців і народженням нового покоління, розросталися і перетворювалися в інший тип поселення - у самостійну адміністративну, економічну, юридичну одиницю - село. Подальше розростання села призводило до слідуючого утворення - містечка. За свідченнями українських етнографів період переходу від одного виду поселення в інший складає не менше 60 – 70 років.
▲В жодному документі про заснування поселень на Кодимщині польськими магнатами не вказано поселення Пирожна, із чого робимо висновок - поселення Пирожна засновано козаками.
У сучасному селі Пиріжна до сьогодення давня частина забудови села називається – СЛОБОДА. До сьогодення у селі існує легенда - переказ, що в прадавні часи біля джерела (сьогодні це Демкові кринички) зупинилися козаки на відпочинок. Місцевість козакам сподобалася - навколишні ліси, поля, чиста джерельна вода в повній мірі забезпечували життєдіяльність людини. Частина козаків залишилася і заснувала Слободу, яку назвали на честь козака з прізвищем Пиріжок.
3. У 1655
4. Підтвердженням часу заснування поселення «Пирожна» у ХVII ст. являється
5. Існує офіційна версія сучасних істориків про те, що дати будівництва храмів на Кодимщині в середині ХVIII ст.. вказують на те, що населені пункти: Смолянка, Грабове, Лабушне, Французьке, Івашків, Будеї, Писарівка, Загнітків, Пиріжна, Баштанків, Серби, Круті на той час вже існували (1), тобто вони вже пройшли певний шлях розвитку від Слободи або хутора і стали багатодвірними селами. Якщо від середини ХVIII ст. відняти час на перетворення Слободи у адміністративно нову одиницю – село, то це також підтверджує, що поселення Пирожна засноване у ХVII столітті.
6. Деякі історики вважають, що споруджена Пиріжнянська церква у 1767 році являється датою заснування села. Ця версія не відповідає дійсності, оскільки перша церква в поселенні «Пирожна» була споруджена значно раніше. Це підтверджує запис у Праці Подільського історико-сатистичного Комітету, у вип. 9 на стор. 70, де вказано: «Церковь в селе Курачьи Лозы была освячена в 1762 году…Иоанном Заионческим, прих. священником села Пирожны» - отже, даний запис свідчить, що у селі «Пирожна» був приход у 1762 році - значить була і церква, на той час уніатська церква зі своїм священиком Іоанном Заионческим. Ймовірно, перша церква була споруджена при заснуванні Слободи Пирожна на повороті до Черномина, де з давніх часів стояв великий кам’яний хрест. Такі хрести ставили православні християни при будівництві храмів.
Рядок 33 ⟶ 34:
7. Сучасна Пиріжна належить до найдавніших соціально-економічних типів сільських поселень, які склалися на період XVI – XVІІ віків в Україні, про що свідчить тип забудови - безсистемно скупчене поселення- вулична форма забудови вздовж річки і центральної дороги. Орієнтація дворів завжди була чільною стороною направлена у одному напрямку - уздовж берега річки або дороги.
В усіх наведених історичних фактах співпадає час – середина XVII століття. На підставі історичних фактів робимо висновок, що поселення СЛОБОДА з назвою «Пирожна» було
Родюча Подільська земля протягом кількох століть спустошувалася татарами, ординцями, постійно виборювалася новими прибульцями, які бажали насолодитися її благами. Господарі землі тяжко експлуатували населення, одержуючи великі прибутки с захоплених земель. Напередодні визвольної війни 1648 року гетьману Конецьпольському належали 740 міст і 170 поселень. А Роллс в нарисі «Побужжя в ХVII і ХVIII ст. повідомляв, що «… Ян Конецпольський ни разу не побывал в своих пограничных владениях, которые в мирное время приносили до 650000 злотых годичной прибыли».
До кінця XVIII століття князі Любомирські запустили свої землі і за борги почали їх продавати. Кілька сіл у Любомирського викупив поміщик Микола Миколайович Черномський і утворив свій маєток, куди входили села Пирожна і Розбійне (Черномин) (1). У селах діяла феодально-кріпосна система, селяни перебували у повній кріпосній залежності від господаря землі, який міг розпорядитися своєю власністю на свій розсуд. ▼
У 2-й половині XIX століття відбулася історична подія - скасування кріпосного права - селяни отримали волю і землю. 19 лютого 1861 року цар Олександр II видав Маніфест «О Всемилостивейшем даровании крепостным людям прав состояния свободных сельских обывателей». За царським Указом поміщики наділяли землю від 2-х до 4-х десятин селянам у приватну власність за викуп. Усі кращі землі поміщики залишили собі, а селянам виділяли гірші землі та позбавляли їх пасовищ, лісів, водойм. Багато селян взагалі не отримали наділи землі і змушені були йти в наймані працівники до того ж поміщика. Село Пирожна мала на той час 2000 га. землі, з якої 300 га. належало поміщику М. Черномському, 500 га заможним селянам, 200 га. – середнякам, 200 га. – біднякам, 50 га. – церкві. Основна маса селян не мала коштів на викуп земельних наділів, вони оформляли «статутні грамоти» на довгострокову повинність і боргові зобов'язання з державою. Ця повинність і боргові зобов'язання важким тягарем лягали на селян і мало чим відрізнялися від кріпосного права. ▼
Такий історичний шлях розвитку пройшло село Пирожна до Жовтневої революції 1917 року. ▼
▲До кінця XVIII століття князі Любомирські запустили свої землі і за борги почали їх продавати. Кілька сіл у Любомирського викупив поміщик Микола Миколайович Черномський і утворив свій маєток, куди входили села Пирожна і Розбійне (Черномин).
Список літератури
# Аргатюк С.С., Кушнір В.Г. Крутянський ключ: нарис з історії Кодимського району.-Одеса, 2010.-267с.
# До 100-річчя Подільської губернії 1793-1893: Збірник статей.- Кам'янець-Подільськ, 1882.- 152с.
▲Пирожна мала на той час 2000 га. землі, з якої 300 га. належало поміщику М. Черномському, 500 га заможним селянам, 200 га. – середнякам, 200 га. – біднякам, 50 га. – церкві. Основна маса селян не мала коштів на викуп земельних наділів, вони оформляли «статутні грамоти» на довгострокову повинність і боргові зобов'язання з державою. Ця повинність і боргові зобов'язання важким тягарем лягали на селян і мало чим відрізнялися від кріпосного права.
# Михневич Н. Етнографічні й статистичні відомості про Ольгопільський повіт Подільської губернії// Вестник императорского российского географического общества.-1852.-Кн.1, ч.6.-23с.
▲Такий історичний шлях розвитку пройшло село Пирожна до Жовтневої революції 1917 року.
# Подолія: Історичний опис.- Санкт-Петербург: Лениздат, 1993.
# Труды Подольского Статистического Комитета.- Каменец-Подольск, 1890.
6.Труды Комитета для историко-статистического описания Подольской епархии.-1901, вып.9.
|