[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Yarunskiy (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Yarunskiy (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 5:
На відміну від середньовічного, ренесансний мотет писали тільки на церковний текст, єдиний для даного твору. Однак і в цій формі зберігалася неодночасність проголошення слів у різних голосах — найчастіше це було результатом широкого застосування [[імітація|імітацій]], і подібна особливість стала характерною ознакою жанру мотету взагалі.
 
В епоху бароко, коли великого поширення набувають інструментальні жанри, роль мотету переходить до [[кантата|кантати]], проте й чисто вокальний мотет продовжує своє існування: мотети складалися до різного роду урочистостей. Історія мотету нараховує біля семи століть, і в сфері західної церковної музики цей жанр поступається за значенням тільки месі. Серед авторів середньовічних мотетів — [[Перотін]] і [[Гійом де Машо]], в епоху [[Ренесанс|Відродження]] мотети писали [[Джон Данстейбл]], [[Гійом Дюфаї]], [[Йоганнес Окегем]], [[Жоскен Депре]], [[Орландо ді Лассо]], [[Джованні П'єрлуїджі да Палестріна|Палестріна]], у 18-19 століттях — [[Й. С. Бах]], [[В. А. Моцарт]], [[Ф. Мендельсон]], [[Антон Брукнер|А. Брукнер]], [[Й. Брамс]] та інші.
 
== Література ==